У нас на кухні є чайник Xiaomi. Хороший чайник. Працює вже років пʼять, швидко, без нарікань. Все було добре, поки не зʼявився новий челендж.
Влітку я підсів на китайські чаї, всі ці золоті брови равлика, червоні халати і космічні танці дракона, особливо ось цей. Вони вимагають більш контрольовану температуру заварювання, яку наш Xiaomi не вміє, принаймні якщо ти не хочеш вступати в компартію Китаю.
І так, у Xiaomi є більш просунуті моделі з термостатом - і вкраденим у Fellow дизайном - я просидів пів години з chatGPT і майже замовив собі такий, але якимось чином втримався. Неймовірний рівень самоконтролю й дисципліни, я знаю.
Покопавшися в завалах під плиткою знайшов старий кухонний термометр – виявляється можна опустити щуп в мій не-електричний чайник з носиком для V60 і все працює і купувати нічого не треба.
Тож до чого це я?
Кожен раз, коли ти думаєш, "о у мене є проблема, треба знайти що купити, щоб її вирішити" іноді це створює нові проблеми, які не факт, що кращі за попередні. Як жарт про regexp.
Не бути рабом речей це крута навичка, треба вчитися.
Як каже Брукс, Things are there to be used, not loved. Love reserved for people.
