Коли за вікном відгриміли осінні зливи, а холодний вітер вигнав з голови всі думки про прогулянки, я зробив те, що роблю щоразу, коли погода вирішує за мене: загорнувся в плед, поставив поруч філіжанку кави з корицею і занурився у серіали.
«Керрі» проти «Сяйва»: коли сценаристи переростають саму класику
Екранізації книжок — ризикована справа. Багатьом режисерам не вдається перенести на екран ту внутрішню магію, яка робить текст таким, що не відпускає. Найвідоміший приклад — «Сяйво» Кубрика: сам Стівен Кінг був незадоволений тим, що фільм пішов від його реалізму й зробив Джека Торренса чудовиськом з першої хвилини.
Але іноді трапляється виняток, і саме це відчуття я отримав від нового серіалу за «Керрі». Його авторам вдалося зробити те, що здається майже неможливим: ви можете знати оригінальний роман напам’ять, пам’ятати всі попередні екранізації, і все одно не знати, що буде далі.
Тут варто чесно зізнатися: найсильніші моменти серіалу не в спецефектах чи в самій сцені на випускному, а в тихих розмовах. Коли героїня ховає від матері синці, коли однокласники вирішують, що їм вигідніше промовчати, коли дорослі роблять вигляд, що нічого не сталося. Саме в цих сценах видно, що Кінг був про людей, а не про телекінез.
Готичний саспенс: «Падіння дому Ашерів»
Той самий жанр, який полюбляє тримати глядача в напрузі, у «Падінні дому Ашерів» розкривається повністю. Тут кожна серія будує напруження трохи по-іншому: то через родинну таємницю, то через корпоративну змову, то через поступовий занепад людини, яка звикла, що все їй належить.
Найцікавіше, що серіал не боїться бути повільним. Він дозволяє глядачеві довго дивитися на обличчя персонажів, на їхні недомовки, на порожні кімнати. Серіал вміє цю тривогу розтягнути.
Одна історія, четверо частин: від «ВандаВіжен» до «Квесту Віжена»
«ВандаВіжен»
Усе починається з серіалу, який виглядає як ситком. Ванда і Віжен живуть у ідеальному передмісті Вествю, де в кожній серії змінюється епоха телевізійних шоу: чорно-біла класика, яскраві шістдесяті, сміх за записом.
Поступово з’ясовується, що місто — це ілюзія, яку Ванда створює сама, щоб жити далі після втрати Віжена. Його смерть, яка стояла за кадром у попередніх фільмах, стає центральною раною серіалу. Тоді ж з’являються близнюки Біллі і Томмі, які спершу здаються частиною магії, а не окремими людьми. Фінал повертає Ванду до реальності, але не зцілює її. Вона відпускає місто, однак горе нікуди не зникає, і саме воно стає рушієм усього, що буде далі.
Ця сусідка, Агата, у «ВандаВіжен» виглядає другорядним персонажем.
«Доктор Стрейндж у мультивсесвіті божевілля»
Фільм продовжує цю історію, але про долю синів Ванди і про самого Віжена в ньому майже не йдеться. Він показує, що горе Ванди здатне виходити за межі однієї реальності, і саме це робить її головною загрозою для інших світів.
«Це все Агата» (Agatha All Along)
Далі серіал повертає глядача до Агати, і тепер вона стає головною героїнею. Ми дізнаємося, яким був шлях Агати до сили, чому вона так легко маніпулює іншими і чому її мотиви складніші, ніж здавалося в «ВандаВіжен».
Головний поворот серіалу стосується синів Ванди. Підліток Джо, який весь час здавався звичайним хлопцем, виявляється втіленням Біллі Максімоффа. Для мене це був момент, коли я перестав дивитися як глядач і почав шукати підказки в кожній сцені, перемотуючи назад.
«Квест Віжена»
Найновіший проєкт фокусується на самому Віженові, і за перші чотири серії стало видно, що він не просто продовжує «ВандаВіжен», а відкриває її з іншого боку.
Одна з головних ліній серіалу — поява його сина. Саме тут ланцюжок про дітей Ванди доходить до другого брата, Томмі,. Вижен від початку відчуває, що в ньому щось не так, і це відчуття набуває форми внутрішнього голосу.
Найцікавіший зв’язок з «Агатою» з’являється через братів. У «Агаті» брат шукає свого брата, і в серіалі є вставки, які повертаються до тих самих епізодів: хтось тоне, і в кадрі з’являється чоловік, якого шукають. У «Квесті Віжена» з’являється намек, який нічого не підтверджує: персонаж боїться води, і цей страх підказує, що людина з того епізоду може бути тим братом, якого шукали. Але чи це Біллі, чи Томмі, з цієї підказки однозначно не зрозуміти, і самий Вижен у цьому не впевнений.
Один із найсильніших моментів серіалу тримається саме на цій невизначеності. Вижен допомагає своєму синові подолати страх, і вони разом стоять у наповненому басейні. Сцена проста за формою, але в ній видно, що турбота про сина і страх, який він передав, тепер належать одному ланцюжку, навіть якщо ланцюжок ще не має імен.
Що я з цього виніс
Головне відкриття цих тижнів: найцікавіше в сучасних серіалах не сюжетні твісти, які легко передбачити, а готовність авторів ризикувати тоном і жанром. «Керрі» зробили соціальною драмою, «Ашерів» — повільним готичним портретом занепаду, «ВандаВіжен» — ситкомом, що поступово перетворюється на трагедію, а «Доктора Стрейнджа» — хоррором про мультивсесвіт, де божевілля стає сюжетом. Глядач може не погодитися з окремими рішеннями, але рідко буває нудно.
Особисто мені найбільше до смаку прийшли «Керрі» і «Доктор Стрейндж у мультивсесвіті божевілля», а історія Агати захопила найдужче. Пишу це не як експерт, а як глядач, якому цікаво, що буде далі.
Усі ці історії варто дивитися самому. Кожен може переглянути їх без спойлерів і переконатися, чи подобається йому цей серіал, чи те, що переживають герої. А тим, кому сподобалось, завжди радий поділитися думками. Пишіть у коментарях, обміняймося враженнями: кому що запам’яталося, кого з героїв ви пожалкували, а кому хотілося б, щоб історія пішла іншим шляхом.
#Кіноперлини #ЩоПодивитися #СеріалиНаВихідні #Керрі #Carrie #ПадінняДомуАшерів #TheFallOfTheHouseOfUsher #ВандаВіжен #WandaVision #ЦеВсеАгата #AgathaAllAlong #КвестВіжена #VisionQuest #ДокторСтрейндж #ХорорСеріали #КіноПідДощ
