ЗАМАХ НА РЕЛІГІЙНУ СВОБОДУ УКРАЇНИ
Наступний епізод щодо відкритої агентки фсбешної РАЦИРС в Україні Ірина #Кременовська не менш цікавий. І почну я трохи незвичайно: із семи фактів про Людмилу Филипович.
Факт номер один. Людмила Филипович, відома релігієзнавиця, докторка філософських наук, професорка, віцепрезидентка Української асоціації релігієзнавців.
Факт номер два. 2008 (дві тисячі восьмий) рік, публікація на сайті epochtimes.ru, стаття «Сектознавець із росії повідав українцям, у що вірити». Цитата зі статті.
«Віцепрезидентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович під час прес-конференції 27 (двадцять сьомого) грудня в Києві підкреслила, що деякі критичні висловлювання «православного сектантознавця» Дворкіна щодо «помаранчевих християн» України — це втручання у внутрішні справи країни, на що обов'язково повинна послідувати реакція державних органів. «Взагалі, у приїзді Олександра Дворкіна особисто я, — каже пані Людмила, — вбачаю дуже продуману програму боротьби з українською самостійністю і незалежністю».
Людмила Филипович нагадала присутнім, що Дворкін відреагував публічно на «Помаранчеву» революцію… охарактеризувавши її не інакше як “помаранчевою чумою”». Цитата: «Ми повинні зрозуміти, що є люди за межами України, які не в захваті від того, що відбувається в нашій країні», — говорила Филипович.
ДЕТАЛЬНО: 26 серія: Агенти РАЦИРСу в Україні
https://www.youtube.com/watch?v=ncvIRm2lCeQ&t=3972s
Факт номер три. Людмила Филипович спільно з міжнародними релігієзнавцями брала участь у написанні роботи «Антикультова ідеологія і FECRIS: небезпеки для релігійної свободи. Біла книга». У зазначеному документі вона надала переконливі докази руйнівної діяльності Олександра #Дворкіна та Олександра #Новопашина , їхньої антиукраїнської позиції та впливу на європейську спільноту через організацію #FECRIS .
Факт номер чотири. У 2016 (дві тисячі шістнадцятому) році Филипович серед інших правозахисників на офіційному сайті «Свідки Єгови» висловилася з критикою щодо ситуації в росії.
Йшлося, зокрема, про наслідки роботи експертної ради з релігієзнавчої експертизи, яку 2009 (дві тисячі дев’ятого) року очолив Олександр Дворкін. Стаття називається «hосійські експертні висновки про екстремізм викликають недовіру експертів із різних країн».
Факт номер п'ять. У листопаді 2022 року 82 (вісімдесят два) українські вчені написали відкритого листа президенту Франції Еммануелю Макрону. Серед тих, хто підписався, першим у списку був Анатолій Колодний, президент Української Академії наук, а другою була Людмила Филипович. Вчені звертали увагу Макрона на парасолькову міжнародну антикультову організацію FECRIS, що має тісний зв'язок із росією, де Дворкін 12 (дванадцять) років був її віцепрезидентом. Вчені не розуміли, чому FECRIS фінансується французьким урядом. Суть звернення полягала в наступному: її автори, 82 (вісімдесят два) українських вчених, намагалися привернути увагу до того, що FECRIS протягом багатьох років надавала активну підтримку своїм російським учасникам і кремлю у проведенні агресивної пропаганди.
Особливе обурення викликав той факт, що члени FECRIS досі працюють у росії, поширюють мову ворожнечі, називають українців сатаністами та сектантами. І це все на тлі війни. У листі також згадувалися конкретні фігури: Дворкін, Новопашин та інші, а також підкреслювалося, що саме антикультова риторика лягла в основу частини російської пропаганди. Ці ідеї були підхоплені навіть президентом путіним і стали лунати з найвищих трибун у звинуваченнях Заходу в сатанізмі.
До речі! Саме #Кременовська є агентов фсбешної #РАЦИРС в Україні.
Факт номер шість. 2 (Другого) червня 2022 (дві тисячі двадцять другого) року 15 (п’ятнадцять) неурядових організацій, а також 33 (тридцять три) вчених і громадських діячів надіслали лист державному секретареві США з проханням ініціювати процедуру позбавлення організації FECRIS консультативного статусу при Економічній і Соціальній раді ООН.
Це вкрай рідкісний запит, заснований на тому, що афілійовані FECRIS асоціації протягом багатьох років брали участь у російській пропаганді та продовжили підтримувати кремль цинічними способами на початку війни проти України. Серед підписантів було 15 (п’ятнадцять) українських вчених, зокрема й Людмила Филипович.
І факт номер сім. Нарешті глядачам буде цікаво дізнатися, що Людмила Филипович, Віктор Єленський та Анатолій Колодний відомі тим, що зробили величезний внесок у зміцнення суверенітету Української держави і сприяли усуненню впливу російської пропаганди та дезінформації, яка виходить від рпц московського патріархату на території України. Підтвердженням тому також служить факт, що український Томос і автокефалія Православної церкви України значною мірою стали можливими завдяки зусиллям Филипович, Єленського та Колодного.
До чого тут Кременовська? 2019 (дві тисячі дев’ятнадцятого) року Ірина Кременовська несподівано розпочала кампанію з дискредитації заслужених українських релігієзнавців: Филипович, Колодного, Єленського та Саган. І свою викривальну статтю розпочала такими словами: «В Україні досі залишається невирішеною проблема формування фахового експертного підходу до надання новим релігійним організаціям статусу юридичних осіб та їхньої реєстрації».
Досі не вирішена проблема? А хто це вирішив — Кременовська або, може, хтось у москві — що є проблема і що вона не вирішена? Читаємо далі: «Підставою для ухвалення відповідних рішень уповноваженими органами виконавчої влади має бути неупереджений та обґрунтований висновок, а не спроби лобіювання інтересів окремих релігійних громад з боку самих експертів».
РАЦИРС, фсб = раційська пропаганда кремля
Окрім прямих атак на виборчі системи, росія активно використовує релігійні та культурні організації для поширення своїх пропагандистських наративів, маніпулюючи через так звані антикультові організації та проросійські групи.
Однією з таких організацій, що активно поширює проросійську пропаганду в Україні та Європі, є РАЦИРС (російська асоціація центрів вивчення релігій і сект). Спочатку ця організація була створена під виглядом боротьби з так званими «небезпечними релігійними культами», але насправді вона стала інструментом Кремля для поширення дезінформації, дискредитації опонентів та підриву демократичних цінностей у різних країнах. РАЦИРС через свої мережі маніпулює суспільною свідомістю, підтримує антидемократичні наративи та активно втручається в політичні процеси, підтримуючи та лобіюючи політику, яка відповідає інтересам росії.
Одним із ключових діячів цієї організації є Олександр Дворкін, який виступає як основний координатор пропагандистських кампаній РАЦИРС. Під його керівництвом організація розвиває так звану концепцію «тоталітарних сект», створюючи враження, що релігійні та громадські рухи, які не підтримують кремль, є небезпечними для суспільства. Зокрема, Дворкін та його колеги активно пропагують ідеї про те, що «неконтрольовані» релігійніта громадські організації є загрозою для політичної стабільності, що дає кремлю підстави втручатися у внутрішні справи інших країн під виглядом «боротьби з деструктивними сектами».
Як кременовська лобіює наративи кремля та повернення рпц (мп)
В Україні РАЦИРС особливо активно працює через проросійські медіа, релігійні організації та громадські рухи, намагаючись впливати на громадську думку та дискредитувати політичних, громадських і релігійних лідерів, які виступають за незалежність від росії. Важливим аспектом цієї діяльності є використання медіа, як основного каналу для трансляції російських наративів.
Одним із прикладів діяльності РАЦИРС в Україні є Центр економіко-правових досліджень (ЦЕПД), який був заснований широко відомими догхантерами Іриною Кременовською та Олексієм Святогором у 2017 році. Цей центр активно поширює дезінформацію, підриваючи демократичні процеси в Україні. Через ресурси, такі як «Вільне слово», ЦЕПД публікує матеріали, що дискредитують релігійні групи з Європи та США, та активно підтримує проросійські наративи, що сприяють подальшій ескалації напруженості в Україні.
Особливо важливим аспектом діяльності проросійських організацій є їхня зосередженість на дискредитації державного апарату України, що є частиною загальної стратегії підриву демократичних інститутів та державної безпеки. У регулярних публікаціях Ірини Кременовської та Олександра Святогора в українських засобах масової інформації спостерігається систематична діяльність, спрямована на дискредитацію органів державної влади України. Ця діяльність створює передумови для дестабілізації суспільної довіри до урядових структур і формує негативне ставлення населення до чинної системи управління.
У статтях, опублікованих Кременовською та Святогором у виданнях, таких як «Аргумент», проглядається риторика, що характеризується маніпуляцією суспільною свідомістю та деструктивними наративами щодо держави і державних службовців. Вони використовують:
- образу державного ладу України;
- налаштування читачів на вороже ставлення до держави;
- використання зневажливої лексики щодо держслужбовців, зокрема тих, хто працює над процесуальним законодавством;
- дискредитацію чинної влади в очах виборців.
Ці публікації не лише підривають довіру до інститутів влади, але й сприяють формуванню у громадськості образу України як нестабільної держави, що не здатна ефективно управляти своїми ресурсами та захищати інтереси своїх громадян. Така риторика є важливою частиною інформаційної війни, яка ведеться росією, і стає однією з основних загроз для національної безпеки України.
Окрім цього, у своїх публікаціях Кременовська та Святогор сприяють підриву суспільної довіри до авторитетних і визнаних осіб, які зробили значний внесок у процес здобуття Україною незалежності від Московського Патріархату, що є важливим елементом національної ідентичності України. Їхня діяльність цілковито збігається зі стратегією РАЦИРС, яка має тісні зв’язки з російськими спецслужбами, зокрема ФСБ. Фінансування цієї організації здійснюється через державні російські фонди, а її ключові діячі, такі як Олександр Дворкін, є довіреними особами Кремля в інформаційній війні.
Таким чином, реалізуючи спільний протиправний умисел із РАЦИРС, діяльність Ірини Кременовської та Олексія Святогора сприяє реалізації стратегічних цілей російської федерації, спрямованих на підрив суверенітету України. Вони не лише дискредитують українських релігійних діячів, а й створюють передумови для можливого повернення російської православної церкви (Московського патріархату) на територію України. Це, у свою чергу, може стати інструментом для інтеграції в країну агентів російських спецслужб під прикриттям релігійних структур, що становить безпосередню загрозу національній безпеці.
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах.
У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
