До звіту включено 592 наукові джерела, що робить його одним із наймасштабніших відкритих узагальнених досліджень, присвячених впливу нанопластику на здоров'я людей і стан навколишнього середовища!
Публікація доступна за ліцензією CC BY 4.0, що дозволяє її вільне використання науковцями, державними установами, регуляторами, політиками та всіма зацікавленими читачами. Виданню присвоєно DOI 10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001, а повний текст опубліковано на офіційному сайті Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
На відміну від більшості досліджень, які переважно зосереджені на масштабах пластикового забруднення або окремих його наслідках, цей звіт досліджує фундаментальне питання: чому нанопластик настільки активно взаємодіє з живими організмами, зокрема з людським організмом.
Автори показують, що небезпека визначається не лише кількістю пластикових відходів. У процесі руйнування пластик перетворюється на мікро- та наночастинки, які набувають зовсім інших фізико-хімічних властивостей. Саме вони забезпечують здатність частинок взаємодіяти з білками, клітинними мембранами, тканинами та природними захисними бар'єрами організму.
З огляду на це у звіті пропонується розглядати нанопластик не як інертний пластиковий пил, а як окремий клас антропогенних частинок із власною фізико-хімічною активністю.
Чому нанопластик становить загрозу?
Згідно з результатами дослідження, зі зменшенням розміру пластикових частинок до мікро- та наномасштабу їхні властивості кардинально змінюються. Значно збільшується площа поверхні, посилюється здатність адсорбувати різноманітні забруднювачі та біологічні молекули, а поверхневий заряд, ζ-потенціал і міжфазні взаємодії набувають набагато більшого значення.
Як приклад автори наводять теоретичну оцінку: один пластиковий фрагмент діаметром приблизно 1 мм за масою може відповідати майже одному трильйону наночастинок розміром близько 100 нанометрів. При цьому сумарна площа їхньої поверхні збільшується у десятки тисяч разів, що суттєво підсилює їхню реакційну здатність і потенціал біологічної взаємодії.
Саме цей перехід від макрочастинок до нанорівня, наголошують автори, перетворює проблему пластикового забруднення з суто екологічної на біофізичну.
Нанопластик уже присутній у повітрі, воді, продуктах харчування та живих організмах
У звіті зазначається, що сьогодні мікро- й нанопластик виявляють не лише в океанах або на полігонах відходів. Його знаходять у повітрі, ґрунтах, сільськогосподарській продукції, питній воді та продуктах харчування. Це означає, що людина постійно контактує з такими частинками, споживаючи їжу й воду або вдихаючи повітря.
Через надзвичайно малі розміри наночастинки здатні взаємодіяти з епітеліальними бар'єрами, клітинними мембранами, імунною системою та внутрішньоклітинними структурами. У звіті окремо підкреслюється їхня здатність долати природні захисні бар'єри організму, зокрема кишковий, гематоенцефалічний і плацентарний.
Особливу увагу автори приділяють біологічним механізмам, які вже підтверджуються сучасними експериментальними та клінічними дослідженнями. Серед них — утворення білкової корони навколо частинок, розвиток оксидативного стресу, порушення роботи мітохондрій, ослаблення бар'єрних функцій тканин, активація запальних процесів і зміна характеру взаємодії між наночастинками та клітинами.
Також у звіті розглядаються можливі наслідки впливу нанопластику на різні системи організму. Аналіз охоплює потенційні ризики для нервової, серцево-судинної, імунної, дихальної та репродуктивної систем, опорно-рухового апарату, а також можливий вплив на внутрішньоутробний і післяпологовий розвиток.
«Мета цього звіту — створити більш точне наукове підґрунтя для подальших досліджень. Ми прагнули об'єднати розрізнені результати наукових робіт у цілісну карту ризиків і визначити ключові напрями майбутніх досліджень. Нанопластик необхідно не лише вимірювати — важливо зрозуміти його фізико-хімічну природу та механізми взаємодії з білками, клітинними мембранами, біологічними бар'єрами й екосистемами. Ми переконані, що вивчення електричних властивостей і можливої внутрішньої архітектури заряду нанопластикових частинок може відкрити нові можливості для зменшення пов'язаних із ними ризиків», — зазначив доктор Джон Ан, провідний автор звіту та член Науково-консультативної і дослідницької ради Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
Вплив на екосистеми
Автори дослідження наголошують, що проблема нанопластику не обмежується лише здоров'ям людини. Мікро- та наночастинки накопичуються в ґрунтах, взаємодіють із кореневими системами рослин і ґрунтовими мікроорганізмами, поширюються харчовими ланцюгами та беруть участь у процесах біоакумуляції й біомагніфікації.
Окремі розділи звіту присвячені можливому впливу цих частинок на лісові екосистеми, комах-запилювачів, птахів, морські організми та загалом на функціонування біосфери.
Наукова новизна: чи можуть електричні властивості нанопластику пояснити його поведінку?
Окремий розділ звіту присвячено електричним характеристикам нанопластикових частинок. Сьогодні для опису їхньої поведінки в рідкому середовищі науковці широко використовують ζ-потенціал — показник, що характеризує електричний заряд на межі між поверхнею частинки та навколишнім середовищем.
Втім, автори дослідження пропонують поглянути на проблему ширше й ставлять запитання: чи достатньо лише цього параметра, щоб повністю зрозуміти природу взаємодії нанопластику з живими системами?
У звіті висунуто дослідницьку гіпотезу про існування складнішої внутрішньої або підповерхневої електричної організації нанопластикових частинок. Ідеться про можливу наявність не лише поверхневого заряду, а й внутрішніх зарядових областей, пасток заряду, дипольних структур або електретоподібних станів, які можуть впливати на поведінку частинок.
Автори наголошують, що ця гіпотеза поки не є готовим технологічним рішенням. Її головна цінність полягає в тому, що вона відкриває новий напрямок для наукових досліджень і пропонує переосмислити сам підхід до проблеми.
Таким чином, питання вже не обмежується лише визначенням концентрації нанопластику або вдосконаленням методів його виявлення. Не менш важливо зрозуміти, чому ці частинки саме так взаємодіють із клітинами та тканинами живих організмів і чи можливо в майбутньому зменшити їхню біологічну активність.
Саме тому дослідники пропонують приділити особливу увагу вивченню поверхневого заряду, електричних властивостей і внутрішньої організації нанопластикових частинок. Якщо значна частина їхньої шкідливої дії визначається саме цими характеристиками, то їх глибоке розуміння може стати основою для створення принципово нових підходів до мінімізації ризиків.
Основні рекомендації звіту
Автори визначають кілька пріоритетних напрямів, необхідних для ефективної оцінки та зменшення ризиків, пов'язаних із мікро- та нанопластиком:
- створення єдиних міжнародних стандартів для виявлення та вимірювання мікро- й нанопластику;
- поглиблене дослідження поверхневого заряду, ζ-потенціалу, процесів формування білкової корони та інших електрокінетичних характеристик наночастинок;
- довгострокова оцінка впливу нанопластику на здоров'я людини й функціонування екосистем;
- пошук фізичних і біофізичних методів, здатних знизити біологічну активність уже наявних наночастинок;
- розширення міжнародної наукової співпраці на рівні масштабних світових дослідницьких програм.
У звіті також зазначається, що традиційні підходи до боротьби із пластиковим забрудненням — збирання, сортування, перероблення відходів та механічне очищення довкілля — хоча й залишаються важливими, уже не здатні повністю розв'язати проблему мікро- та нанопластику.
Після руйнування пластику до таких розмірів практично неможливо повністю вилучити його з біосфери. Саме тому поряд зі скороченням використання пластику, зменшенням його викидів і вдосконаленням систем моніторингу необхідно розробляти нові наукові підходи, спрямовані на послаблення взаємодії нанопластику з живими організмами.
«Ми переконані, що проблему нанопластику неможливо вирішити окремими локальними дослідженнями. Потрібна масштабна міжнародна наукова програма, адже це питання стосується не лише екології. Воно охоплює медицину, біофізику, токсикологію, кліматологію та сферу громадського здоров'я»,
— наголосила Кароліна Гронова, співавтор звіту та член Науково-консультативної і дослідницької ради Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
Нанопластик у центрі міжнародної наукової дискусії
Питання мікро- та нанопластику дедалі активніше виходить за межі суто екологічної тематики та стає предметом міжнародного наукового й політичного діалогу. Саме з метою привернення уваги до цієї малопомітної, але дедалі серйознішої загрози Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА за підтримки депутата Європейського парламенту Ондрея Кнотека провів 24 лютого 2026 року спеціалізовану конференцію в Європейському парламенті.
Під час заходу експерти обговорили сучасні наукові дані щодо поширення нанопластику, його впливу на здоров'я людини та екосистеми, а також перспективні напрями подальших досліджень. Серед доповідачів були представники Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА зі США, Ізраїлю, Німеччини та Чеської Республіки.
Повний текст звіту «Нанопластик. Систематичний аналіз ризиків для здоров'я людини, екосистем та довкілля» оприлюднено у відкритому доступі. Публікація має DOI 10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001 і доступна всім охочим.
Про Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА
Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА — це спеціалізований міжнародний науково-аналітичний центр, який досліджує глобальні екологічні, кліматичні та соціальні процеси. Центр функціонує у складі Allatra IPM USA 501(c)(3), працює на волонтерських засадах, не отримує фінансування від іноземних урядів і дотримується принципу відкритої науки.
Усі наукові матеріали Центру публікуються у відкритому доступі та призначені для використання дослідниками, державними установами, регуляторними органами, засобами масової інформації та широкою громадськістю.
Про вихід звіту повідомили низка американських медіа, серед яких DC News Now, FOX 44, FOX 2, Associated Press, NBC 4, NBC 8, ABC 8, ABC 33, CBS 8, CBS 42 та інші інформаційні платформи.
З питань співпраці зі ЗМІ та отримання додаткової інформації можна звернутися до пресслужби Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА електронною поштою: info@allatra.org.
