Жанр: Doom Metal
Лейбл: Relapse Records
★★★½☆ 7/10 · 2026 · ДостобісаГарнаНоваМузика
Я спеціально чекав початку осені аби зацінити цей альбом, який вийшов ще влітку. Проте зараз, коли вечори стають прохолодніше, дух осені вже відчувається у повітрі, а сонячні промені помітно слабшають, для нього найкращий час. Але почати говорити про цей альбом, не згадавши про його видатного попередника, було б неповагою. У 2006 році Warning випустили Watching From a Distance - альбом, який давно став повноправною класикою дум металу. І якщо ви досі його не чули, я дуже раджу це виправити.
На ньому Warning перетворили «епічний дум», що зазвичай асоціюється з похмурою атмосферою, важкими рифами та величними темами, на дуже просту людську історію про давно мертві стосунки та людину, яка ніяк не може з цим змиритись. Сама назва тут прямо натякає на відчуття, коли хтось дивиться з відстані на те, що колись було частиною його життя, але тепер опинилося на іншому краю прірви.
І весь альбом спрямований на те, аби якомога точніше передати нам це відчуття через дуже повільний темп та величезну кількість простору для вокалу, що й є тут «головним героєм». Пісні розвиваються поступово, а гітарні мелодії можуть повторюватися протягом кількох хвилин, поступово змінюючи своє емоційне забарвлення разом з голосом Вокера.
Після цього альбому, Warning зникли на двадцять років, та тільки зараз повернулись з Rituals of Shame. При тому, що сам Патрік Вокер продовжував випускати нову музику з гуртом 40 Watt Sun. І, чесно кажучи, я не думав що він колись повернеться до цього проєкту через такий довгий час. Адже Warning залишили після себе ідеальний альбом, настільки цілісний, що спроба зробити його умовне «продовження» виглядала як ризикований, якщо не неможливий квест.
Альбом значною мірою все ж наслідує попередника. Тут також є повільні мелодії, величезна кількість простору, та дуже-дуже поступовий розвиток пісень. Проте заголовна композиція та Night Comes Down, все ж мають більш різноманітну форму. Вони можуть починатися як повільний монолітний дум, а потім поступово перейти в трохи жвавішу мелодію чи ритм. Звісно це все ще неспішний темп Warning, але тепер гурт дозволяє композиціям активніше рухатися в різні сторони, що робить альбом менш цільним, але більш різноманітним.
Окрім музичного супроводу, також помітно змінився й голос Патріка. На Watching From a Distance він часто звучав дуже високо та напружено, що й створювало відчуття «емоційної оголеності», яке робило альбом таким особливим. На Rituals of Shame його голос став нижчим та грубішим, при цьому залишаючись центром музики гурту. Навколо нього так само будуються мелодії, а кожна пісня поступово змінюється відповідно з тим, як Вокер змінює свою подачу.
Зрештою, ця синергія вокалу з доволі мінімалістичною музикою й робить Warning особливим гуртом в цьому жанрі. І нехай новий альбом поступається Watching From a Distance в емоційності, він цікавий тим, що дозволяє подивитись через призму часу, наскільки гурт здатен зберігати найважливіші аспекти своєї музики. Бути так само щирим та мелодійним в своєму болі, не дивлячись на те, що сам «біль» за двадцять років значно подорослішав та почорствішав. І я дуже тішусь, що вирішив послухати цей альбом саме зараз, а не загубити його вайб в зовсім непритаманній йому літній порі. Бо тоді я навряд настільки б їм проникся, та точно не назвав би його ДостобісаГарнаНоваМузика.
Підписуйтесь щоб не пропускати нові огляди!
