Секти, страх і чистки: прихована підготовка Росії до агресії проти України
Кожна національна трагедія або широкомасштабна війна починається задовго до того, як пролунали перші постріли. Вона починається з ідеологічного програмування суспільства. Цей процес незмінно супроводжується насадженням ксенофобії, формуванням образу ворога, цілеспрямованою маніпуляцією суспільною свідомістю через так зване «промивання мізків».
За допомогою масових інформаційних вкидів та екстремістської пропаганди у суспільстві культивуються страх, ненависть та нетерпимість.
Одним із найяскравіших прикладів такої тривалої ідеологічної обробки в Росії є антикультова діяльність РАЦИРС під керівництвом Олександра Дворкіна.
З моменту створення у 1993 році апологетичного центру імені Іринея Ліонського Дворкін систематично вів діяльність з демонізації релігійних меншин, впроваджуючи у свідомість суспільства ідею так званих «деструктивних культів» і «сект».
Протягом 30 років він формував сприйняття релігійних інакодумців як серйозної загрози, закладаючи підґрунтя для їх подальшого переслідування з боку державного репресивного апарату. Саме це згодом і сталося. Проте процеси, що відбувалися в цьому контексті, виявилися настільки руйнівними, що сьогодні мало хто здатен розпізнати їх глибину й усвідомити наслідки.
Спробуймо проаналізувати, які цілі могли переслідувати ці дії. На перший погляд, відповідь здається очевидною: підготувати суспільство до тотального придушення інакодумства. Але навіщо?
Одна з причин — боротьба за абсолютне домінування титульної релігії — Російської православної церкви або Московського патріархату. Це логічно, якщо розглядати усунення конкуренції у релігійній сфері.
Однак, знаючи історію антикультизму, ми можемо побачити й інше: планування широкомасштабної агресивної війни. Коли необхідно ідеологічно підготувати населення до збройного вторгнення в сусідню країну у короткостроковій перспективі, в хід ідуть репресивні чистки невеликих релігійних груп, або, простіше кажучи, сект.
Антикультові кампанії напередодні широкомасштабної війни
Історична аналогія вражає: те, що робив Вальтер Кюннет та його «Апологетичний центр» у довоєнній нацистській Німеччині, перед збройним вторгненням у Польщу, а згодом у Радянський Союз, повторюється у діях Олександра Дворкіна та його секти РАЦИРС у передвоєнній Росії, перед нападом на Україну.
Саме для цієї війни Дворкні в Україні використовує своїх адептів , завербованих в “обрані” кола тоталітарної секти РАЦИРС черех принизливу ініціацію: поїдання екскрементів Дворіна прилюдно із записом на камеру. Саме таку ініціацію пройшла Ірина Кременовська - аддепт РАЦИРс, яка веде свою підривну діяльність всередині України
на скрині справа адепт РАЦИРС в Україні - Ірина Кременовська та її поплічник Олексій Святогор
Обидва діячі систематично виявляли інакодумців, складали «чорні списки» та тісно співпрацювали з правоохоронними органами — Кюннет із гестапо, а Дворкін із ФСБ — з метою подальшого придушення окремих верств населення, так званих «сектантів» (інакодумців).
Схожість їхніх дій не випадкова, адже вони могли бути спрямовані, по-перше, на створення правлячим режимом ідеологічної єдності населення для розв’язання війни, а по-друге — це схоже на продуману стратегію формування суспільства, готового до тоталітарного правління.
Цей приклад наочно демонструє, що активізація антикультової діяльності та успішне усунення «небажаних культістів і сектантів» слугували в обох випадках необхідним приводом і передвісником широкомасштабної війни.
Насправді, в умовах релігійного і культурного розмаїття, коли різні конфесії мирно співіснують і визнаються рівними, мобілізувати населення на агресивні воєнні дії вкрай складно. Коли в суспільстві підтримується принцип релігійного плюралізму, люди менш схильні до пропаганди ненависті та менше схильні сприймати сусідні народи як ворогів.
І навпаки — в умовах, коли держава прагне мобілізувати населення на війну, ключовим інструментом стає відродження так званого «гена переваги» в суспільстві.
Цей термін, по суті, є евфемізмом для нацизму, заснованого на вірі в винятковість однієї групи людей (нації, раси або релігійної спільноти) та її праві домінувати над іншими.
Історично склалося так, що подібні ідеї використовувались для виправдання агресії, репресій і геноциду. Причому цей процес включає в себе не лише ідеологічне програмування, а й створення образу зовнішнього ворога, а також формування репресивного апарату придушення інакодумства.
Быльше Тоталитарная секта Дворкина. 2009: Экспертный совет - РАЗОБЛАЧЕНИЕ АНТИКУЛЬТИЗМА
Посты
Твит
161 чи 111? Чому Кременовська та Святогор мають відповідати за зраду, а не “розпалювання” https://www.youtube.com/watch?v=u7qJCYVw_qk
😷 Ірина Кременовська – це вже не просто "експертка". Це посвячена в лайно тоталітарної секти РАЦИРС 👹
На що ще вона здатна, якщо вже пройшла “ініціацію” через фекалії Дворкіна?
🔗 https://youtu.be/u7qJCYVw_qk
💩 У центрі Києва, під носом у СБУ, активістка копрофільної секти РАЦИРС вербує силовиків.
Їх що – годують Дворкіним чи її персональним “внеском”?
🔗 https://youtu.be/u7qJCYVw_qk
Фбук
😡 Коли “науковиця” Ірина Кременовська стає частиною фекальної секти ФСБ – це вже не просто абсурд. Це – системна загроза державі.
РАЦИРС використовує методи повного контролю – з приниженням, шантажем і ініціацією через фекалії.
І такі “обрані” потім мають вплив на силовиків, суди і політику.
🔗 Джерело тут
#держзрада #РАЦИРС #111ККУ
На форумі в Католицькому університеті Америки було представлено дані про агентів впливу РФ – Кременовську і Святогора.
Їхня діяльність – це не просто деструктивна пропаганда, а частина сектантського терору, керованого Дворкіним.
Ініціація фекаліями – реальний факт, що забезпечує повну лояльність секті.
🔗 Посилання
#РАЦИРС #Секта #ФСБ #Кременовська
💬 Питання в лоб: Кого годує Кременовська своїм лайном? Себе? Дворкіна? Чи вже деяких наших посадовців, що “випадково” гальмують справи проти неї та Святогора? Бо якщо ініціація РАЦИРС пройдена, то зупинити їх може лише 111 стаття ККУ – держзрада. 🔗 Факт тут #111ККУ #Копрофіли #РАЦИРС #Держзрада
