Розгляньмо, як інфляція впливає на наші гроші, які її види існують та, що найважливіше, як можна захистити свої заощадження від знецінення. Ми обговоримо ефективні інструменти збереження капіталу та сучасні інвестиційні рішення, які дозволять не тільки зберегти, але й примножити ваші кошти навіть у періоди економічної нестабільності.
Що таке інфляція
Інфляція — це поступове знецінення грошей, коли за однакову суму з часом можна купити менше товарів та послуг. Іншими словами, під час інфляції ваші заощадження втрачають купівельну спроможність, навіть якщо вони просто лежать на рахунку або вдома.
Уявімо простий приклад. У 2015 році ви відклали 1000 гривень. Тоді за ці гроші можна було купити 50 літрів бензину, оскільки літр А-95 коштував 20 гривень. Сьогодні, наприкінці 2024 року, ціна бензину виросла до 55,51 гривні за літр. Ваша тисяча тепер покриває лише 18 літрів. Хоча сума залишилась тією самою, її реальна вартість значно знизилась.
Цей приклад яскраво показує, як інфляція поступово «з’їдає» ваші заощадження. Саме тому важливо знати, як захистити свої гроші та зберегти їхню вартість у майбутньому.
Види інфляції
Інфляція як економічне явище має різні прояви, кожен з яких потребує особливого підходу до регулювання. Розглянемо основні типи інфляції та їхні приклади з історії.
За темпами знецінення грошей розрізняють:
Повзуча інфляція характеризується щорічним зростанням цін до 10%. Такий рівень вважається прийнятним для розвитку економіки, адже помірне підвищення цін заохочує економічну активність. Швейцарія демонструє класичний приклад економіки з низьким рівнем інфляції.
Галопуюча інфляція проявляється у щорічному зростанні цін на 10-50%, що свідчить про значні економічні проблеми. Бразилія 1980-х років пережила таку інфляцію, яка згодом переросла з початкових 100% до 1430% у 1989 році.
Гіперінфляція настає при зростанні цін понад 50% щомісяця. Веймарська республіка 1923 року пережила драматичний період, коли ціна хліба зросла з 250 марок до 200 мільярдів за рік. Зарплату видавали двічі на день через стрімке знецінення грошей. Україна зіткнулася з гіперінфляцією у 1993-1994 роках, досягнувши рівня 10155% річних.
За причинами виникнення виділяють:
Інфляція попиту виникає через перевищення попиту над пропозицією. У США воєнного періоду населення мало значні кошти від високих військових зарплат, але товарів було обмаль через зосередження виробництва на військових потребах.
Інфляція пропозиції розвивається через зростання виробничих витрат. Нафтова криза 1973 року призвела до чотирикратного зростання цін на нафту, що спричинило подорожчання палива, транспортування та виробництва, зумовивши загальносвітове зростання цін.
Як визначити рівень інфляції
Інфляція вимірюється через індекс споживчих цін, який показує, як змінюються ціни на різні товари та послуги протягом певного періоду.
Для визначення загального рівня інфляції використовується спеціальний "споживчий кошик" – це набір найважливіших товарів і послуг, які купує типова родина. Ціни на різні категорії товарів можуть зростати нерівномірно (наприклад, електроніка на 15%, продукти на 25%, житло на 30%), тому загальний показник розраховується за формулою:
Рівень інфляції = ((Ціновий індекс поточного року - Ціновий індекс попереднього року) / Ціновий індекс попереднього року) × 100%
Для прикладу: якщо набір товарів коштував 1000 гривень у січні 2024 року, а в січні 2025 року – 1200 гривень, то рівень інфляції становитиме: ((1200 - 1000) / 1000) × 100% = 20%
Таким чином, індекс споживчих цін дозволяє виміряти середнє зростання цін по економіці, враховуючи різну динаміку вартості окремих категорій товарів та послуг.
Рівень інфляції в Україні
Рівень інфляції в Україні відображає непростий шлях розвитку економіки країни. Особливо складними були 1990-ті роки, коли в 1993 році було зафіксовано рекордну гіперінфляцію у 10155%. У цей період зарплати вимірювались мільйонами карбованців, які швидко знецінювались.
Введення гривні в 1996 році допомогло стабілізувати ситуацію. Україна навіть мала періоди дефляції – у 2002 та 2012 роках, коли спостерігалося зниження цін. Однак економічні кризи спричиняли нові сплески інфляції:
2008 рік: 25.23% через світову фінансову кризу
2015 рік: 48.70% внаслідок початку війни на сході та анексії Криму, що призвело до значної девальвації гривні
2022 рік: 26.6% через повномасштабне вторгнення
Варто відзначити, що попри воєнний стан, українська економіка демонструє значну стійкість. Для порівняння, інші країни в стані війни мають значно вищі показники інфляції: Сирія – 120%, Ємен – понад 40%.
Інфляція в Україні по роках: таблиця
Рік | Показник інфляції | Щорічна зміна |
|---|---|---|
2023 | 12,85% | −7,33% |
2022 | 20,18% | 10,82% |
2021 | 9,36% | 6,63% |
2020 | 2,73% | −5,15% |
2019 | 7,89% | −3,07% |
2018 | 10,95% | −3,49% |
2017 | 14,44% | 0,53% |
2016 | 12,07% | −34,79% |
2015 | −0,24% | 36,63% |
2014 | 12,07% | 12,31% |
2013 | −0,24% | −0,81% |
2012 | 0,57% | −7,39% |
2011 | 7,96% | −1,42% |
2010 | 9,37% | −6,51% |
2009 | 15,88% | −9,35% |
2008 | 25,23% | 12,39% |
2007 | 12,84% | 3,79% |
2006 | 9,05% | −4,52% |
2005 | 13,57% | 4,52% |
2004 | 9,05% | 3,87% |
2003 | 5,18% | 4,42% |
2002 | 0,76% | −11,20% |
2001 | 11,96% | −16,24% |
2000 | 28,20% | 5,52% |
1999 | 22,68% | 12,11% |
1998 | 10,58% | −5,36% |
1997 | 15,94% | −64,38% |
1996 | 80,33% | −296,42% |
1995 | 376,75% | −514,44% |
1994 | 891,19% | −3843,73% |
1993 | 4734,91% | −3843,73% |
1992 | 2000% |
|
1991 | 67,1% |
|
Причини та наслідки інфляції
Основні причини інфляції
Інфляцію спричиняють три головні фактори:
Надмірна кількість грошей в обігу. Коли центральний банк друкує забагато грошей або банківська система активно видає кредити, купівельна спроможність населення зростає. Однак оскільки кількість товарів залишається незмінною, це призводить до підвищення цін та знецінення грошей.
Збільшення витрат на виробництво. Подорожчання сировини чи робочої сили запускає ланцюгову реакцію зростання цін. Наприклад, після атак на українські нафтобази в лютому 2022 року вартість пального подвоїлась, що спричинило загальне зростання цін – від транспортних послуг до продуктів харчування.
Товарний дефіцит на ринку. При нестачі певних товарів та високому попиті ціни стрімко зростають. Яскравий приклад – початок пандемії COVID-19, коли вартість медичних масок зросла з 2-3 гривень до 15-20 гривень через критичний попит та обмежену пропозицію.
Економічні та соціальні наслідки інфляції
Інфляція спричиняє три основні негативні наслідки для економіки та суспільства:
Втрата купівельної спроможності заощаджень. Гроші, які люди зберігають, поступово знецінюються і можуть купити все менше товарів та послуг.
Погіршення життєвого рівня людей з фіксованими доходами. Яскравий приклад – вчителька з незмінною зарплатнею в 10 тисяч гривень, яка раніше могла відкладати кошти на відпочинок, а тепер ледве покриває базові потреби.
Ускладнення бізнес-планування через економічну нестабільність. Підприємцям складно планувати закупівлі при постійних коливаннях цін, а будівельним компаніям – прогнозувати вартість майбутніх проєктів.
Ці фактори створюють "інфляційну спіраль": зростання цін змушує працівників вимагати вищих зарплат, що призводить до зростання витрат підприємств і подальшого підвищення цін. Цей цикл постійно повторюється, посилюючи інфляційні процеси.
Як вберегти гроші від інфляції
Як захистити заощадження від інфляції: ефективні стратегії
1. Інвестиції в нерухомість
Нерухомість залишається одним із найнадійніших інструментів для збереження капіталу. Але що робити, якщо для покупки комерційного об’єкта потрібна значна сума? Рішенням може стати співволодіння прибутковою комерційною нерухомістю з меншими вкладеннями. Фонд Inzhur Ocean пропонує можливість інвестувати від 4000 гривень, що не тільки захищає заощадження від інфляції, а й приносить пасивний дохід — 13-15% у гривнях до аукціону, та прогнозовані 20% річних у доларах.
2. Диверсифікація вкладень
Різні сектори економіки по-різному реагують на інфляцію. Коли енергетичні ресурси дорожчають, деякі галузі зазнають збитків, а інші – зростають у прибутках. Принцип «не кладіть усі яйця в один кошик» залишається актуальним. Фонди Inzhur пропонують кілька варіантів інвестування: стабільний дохід від супермаркетів у довгостроковій оренді (Inzhur Supermarket) або перспективні проєкти з реконструкції історичних будівель (Inzhur Житній), які після оновлення можуть значно зрости в ціні.
3. Інвестиції в реальний сектор
Реальні активи залишаються стійкими до знецінення грошей. Саме тому досвідчені інвестори обирають проєкти, що створюють реальну економічну цінність. Наприклад, фонд Inzhur Energy спрямований на підвищення енергонезалежності України та прибуток інвесторів через зростання вартості активів. У межах проєкту зводиться електростанція потужністю 18 МВт для децентралізованої генерації.
4. Довгострокові інвестиції
Довгострокові вкладення формують стабільний фінансовий фундамент. Найуспішніші інвестори світу вкладають у реальні активи на тривалий період. Фонди Inzhur дотримуються аналогічної стратегії: замість ризикованих обіцянок швидкого збагачення інвестори отримують стабільний дохід у доларах — від 8,5% до 20% річних. Такі інвестиції забезпечують надійний захист від інфляції та створюють довгостроковий пасивний дохід.
https://www.inzhur.reit/signin?refId=MnyMUhfk5qSJVEY4TBdI3
Inzhur — інвестиції, що зближують (і примножують статки)
Скористайся реферальною програмою Inzhur. Переходь за моїм посиланням та отримай 0,5% знижки на свою першу інвестицію в Inzhur.
Висновок
Інфляція — це не просто економічний термін, а реальний виклик для кожного українця, що прагне зберегти та примножити свої заощадження. У минулому інвестування в комерційну нерухомість чи енергетичні проєкти вимагало значних коштів, проте сьогодні ситуація змінилася. Завдяки таким фондам, як Inzhur, інвестиції стали доступними навіть для тих, хто володіє обмеженим капіталом.
Не варто відкладати рішення на потім — інфляція діє щодня. Поки гроші залишаються без руху, вони поступово знецінюються. Інвестування в реальні активи допомагає не лише зберегти фінанси, а й отримати стабільний пасивний дохід, сприяючи розвитку економіки України.
