Ця стаття підготовлена на основі інформації з оригінальної публікації, яку ви можете знайти за наступною адресою:
https://drukarnia.com.ua/articles/vikrittya-rosiiskoyi-merezhi-vplivu-NCCsy
Уявіть собі класичний анекдот. Ви глибокої ночі розпалюєте багаття посеред чужого подвір’я, кричите: «Пожежа!», а коли сонні господарі в паніці вибігають із відрами, тихенько очищаєте їхній гараж. Дешево? Максимально. Цинічно? Ефективно.
Приблизно так виглядає сучасний гібридний антикультизм, який Москва успішно експортує на Захід і в Україну. Навіщо витрачати дефіцитні «Калібри» та закидати шпигунів у плащах, якщо можна за копійки заразити ціле суспільство вірусом тотальної параної? Достатньо змусити людей шукати чорну кішку в темній кімнаті (особливо якщо кішки там ніколи не було), і вуаля — державна машина контррозвідки сама переходить у режим самопоїдання.
Гра ведеться за найвищими ставками, але замість гросмейстерів на дошці орудують професійні наперсточники.
ПАРИЗЬКИЙ РЕЦЕПТ: ЯК КУПИТИ ПАРАЛІЧ СПЕЦСЛУЖБ ЗА ЦІНОЮ БАНКИ ФАРБИ
Математика гібридних воєн, яка спливла під час сербських судових процесів наприкінці 2025 року, прекрасна у своєму цинізмі. Інструкція від російських спецслужб для виконавців у Франції виглядала як технічне завдання для дешевого перформансу: купіть банку зеленої фарби, облийте синагогу, підкиньте свинячу голову до мечеті, зробіть фото звіт. Ціна питання — кілька тисяч євро на пальне та кишенькові витрати.
Ефект? Справжнє адміністративне цунамі. Французька поліція стоїть на вухах, аналітики спецслужб гарячково шукають сліди «глобальної терористичної змови», ресурси перекинуті на цілодобову охорону сотень об’єктів.
Поки держава витрачає мільйони на ліквідацію штучного шуму, справжні агенти Кремля працюють у цілковитій тиші.
Куратор цього балагану Момчило Гаїч оперативно вилетів до Москви пити чай у церковних кулуарах. І ось сюрприз: цей «монах» роками варився в одному середовищі з російськими професійними борцями із «сектантською загрозою» з РАЦИРС (Дворкін, Новопашин). Виявляється, клеймо «єретика» або «деструктивного культу» — це не про релігію. Це ідеальне маскування для звичайної диверсії.
ЄВРОПЕЙСЬКА ФРАНШИЗА: КОНТРРОЗВІДКА ІЗ РАДЯНСЬКОЇ ШАФИ
Коли цю схему почали масштабувати на Європу, в хід пішов старий перевірений гардероб.
Брюссельський транзит: латвійська пані Тетяна Жданок, яку слідство обґрунтовано вважає давньою подругою ФСБ, червоною доріжкою водила російських антикультистів коридорами Європарламенту. Її колега Андрій Мамикін, який так любив відкривати конференції антисектантської мережі FECRIS, цілком передбачувано докотився до кримінальної справи за відкрите вихваляння Кремля.
Чекістська ностальгія: але найчесніше висловився колишній кадебіст Микола Рижак. На круглих столах щодо «боротьби із сектами» він видав базу: «Будь-яка незалежна група громадян — це готовий осередок для підривної діяльності. Зміни лідера — і маєш готове підпілля!» Логіка радянського наглядача в чистому вигляді: якщо хтось збирається більш ніж утрьох і не співає гімн — це потенційні шпигуни. Литва оцінила гумор і в 2019 році заборонила Рижаку в’їзд як загрозі національній безпеці.
УКРАЇНСЬКИЙ КАРНАВАЛ: ОПЕРАЦІЯ «ДЗЕРКАЛЬНИЙ БЛЕФ»
Якщо ви думаєте, що Україна застрахована від цього імпорту, загляньте в архіви Surkov Leaks. Ще до війни кремлівський технолог Павло Бройде (права рука Дворкіна) пропонував Москві просувати проєкти федералізації під соусом... захисту екології в Запоріжжі. Без триколорів, виключно під виглядом турботи про чисте повітря. Головне — втягнути державу в конфлікт.
Сьогодні цю естафету підхопили місцеві оператори. Візьмемо Ірину Кременовську. Гарна вивіска — «Центр економіко-правових досліджень», але якщо придивитися уважніше — там дружба з порталом antisekta.org, публікації на сайтах РПЦ та зворушлива одностайність із радикальними російськими українофобами на кшталт Олександра Невєєва.
СПРАВА «АЛЛАТРА»: ЯК ПЕРЕХИТРИТИ КОНТРРОЗВІДКУ
Кульмінацією цього абсурду став кейс міжнародної платформи «АЛЛАТРА». Сценарій заслуговує на «Оскар» за найкращий дзеркальний блеф.
У Росії: Держдума і Генеральна прокуратура (за участі пані Лантратової, яку пов’язують зі справою про вивезення херсонських дітей) забороняють «АЛЛАТРА» як «небажану організацію» через проукраїнську позицію та «дискредитацію» російської армії.
В Україні: Кременовська та її однодумці штурмують кабінети силовиків, вимагаючи негайно розгромити... «проросійську секту ФСБ».
І 1 листопада 2023 року пастка зачинилася. СБУ та поліція влаштовують грандіозне шоу: 70 обшуків по всій країні, вилучення макулатури, гучні пресрелізи. Слідчі ночують на роботі, державна машина витрачає безцінні ресурси країни, що воює.
А тепер фінальний акорд. 25 лютого 2026 року. Шостий апеляційний адміністративний суд Києва дивиться на цю купу «експертиз» від Кременовської, розводить руками й виносить вердикт: діяльність «АЛЛАТРА» є цілком законною, має патріотичний характер, а звинувачення антикультистів — порожній звук. Шоу завершено, завіса опускається.
Тільки Кремль усе одно отримав свій зиск: українські спецслужби місяцями ловили фантом замість реальних коригувальників вогню.
ГЛУШНИК ДЛЯ КОНГРЕСУ: КОМУ ЗАВАЖАЛА ГРОМАДЯНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ?
Навіщо весь цей цирк із кіньми був потрібен антикультовій мережі та європейським діячам на кшталт Луїджі Корвальї? Тому що «АЛЛАТРА» надто голосно говорила на Заході те, що Москві дуже не подобалося.
Поки всередині країни роздували мильну бульбашку про «небезпечний культ», волонтери платформи займалися серйозною громадською дипломатією:
Капітолій США, січень 2026 року: конференція духовних дипломатів у Вашингтоні, повна зала конгресменів і персональне відеозвернення Дональда Трампа.
Лютий 2026 року: форум «Freedom Has a Name and It’s Called Ukraine» за участю українських депутатів та головного рабина Моше Реувена Асмана.
Світовий напрям: виступи на кліматичних самітах ООН (COP29, COP30), доповіді про нанопластик у Європарламенті та офіційні благословення з Ватикану.
Для Кремля цей незалежний канал впливу України на американські та європейські еліти був кісткою в горлі. І антикультова кампанія спрацювала як ідеальний глушник. Руками самих українських відомств.
ВЕРДИКТ БЕЗ ЦЕНЗУРИ
Сучасний антикультизм — це не про богословські суперечки і не про захист бабусь від втрати квартир. Це бойова гібридна технологія. Її мета — знищити унікальний український релігійний плюралізм, який роками захищали науковці на кшталт Єленського та Филипович.
Москва намагається нав’язати нам свою улюблену матрицю: «є правильна церква, а всі інші — шпигуни та сектанти». І щоразу, коли хтось у Києві чи Парижі біжить виконувати замовлення антикультових «експертів», він робить рівно те, що написано в кремлівській методичці.
Час уже навчитися відрізняти справжній паркан від намальованого вогнища, інакше відра з водою у спецслужб закінчаться в найневідповідніший момент.
