Радіо шуми
Виявляється, Україна «запроваджує» дрони-перехоплювачі а також інші «інструменти, про які свідомо не розголошується». Знайдено десятки технологічних рішень, десятки виробів, які вже застосовуються у бойових умовах. Нам потрібен перекладач з чиновницької на людську. Чи може це через те, що доповідач думає іншою мовою ніж тією, якою говорить? Ні, це ми не про англійську і навіть не про кримськотатарську.
По-перше, що це за запровадження? За чим воно за проваджується, що ніхто цього не бачить вже більше року? За «шкафом»?
По-друге, що це за «інструменти», про які не розголошується? Що не розголошується? Ким не розголошується? Чому не розголошується? Мова про «болгарки», чи відбійні молотки? Чи це не будівельні «інструменти», а які, слюсарні, чи токарні?
А де саме знайдені десятки рішень, які вже використовуються у бойових умовах? А де саме вони використовуються? В Донецькій області, чи Сумській? Може в інших місцях де наступають орки? А чому ми тоді відступаємо? А для чого вони використовуються? Для відступу? Може потрібно змінити місто для пошуку рішень і виробів? Пошукати де інде? А може всі ці заяви через те, що журналісти розповіли українцям, що твоє міністерство нічого не робить, як і той генеральний штаб?
А тепер потрібно перебити інформаційний привід? Так це так не працює, чувак. Якщо ти не в курсі, то ця навала багато чого змінила. І твоя тепла міністерська ванна, здорово відрізняється від навколишнього світу. Зараз вже не спрацює формула «не вір своїм очам». В тому сенсі, що потрібно вірити твоїм брехливим словам.
Чому не спрацює? Бо якось важко тобі повірити, коли ці мопеди, протягом восьми годин, прямо на очах «вдячних глядачів» влучають, влучають і продовжують влучати в певну будівлю, про яку нам всім все відомо.
Або коли ці срані мопеди, один за одним, не зустрічаючи спротиву, влучають і влучають в гуртожиток, в якому живуть звичайні студенти, єдина провина яких — національна приналежність і такі міністри вітчизняного уряду.
Або коли дві крилаті сракєти ворога пролітають всю Україну, потім всю столицю (це не балістика, щоби ти зрозумів про що мова) і спокійнісенько влучають в жилий будинок на іншому кінці міста.
Або коли вояки, (підпорядковані головнокомандувачу, бо це ж він зайнятий мікроменеджментом, замість того, щоби займатися стратегією, тобто це точно його відповідальність і твоя) кожного разу стріляють з одних і тих саме місць, по двадцять — тридцять снарядів, в мопед, який пролітає над столицею і жодного разу не влучають. Знаєш чому? Тому що чують твою брехню і втрачають свою мотивацію, навіть для самонавчання.
То може досить брехати? Може просто сказати правду: «ми нічого не розробляємо, нікого не допускаємо, тому що нам є куди витрачати ці гроші і це важливіше для нас, бо це — витрачання на нас самих»
І між іншим, тепер хоч стало зрозумілим, хто розповідає президенту ті казки про чарівні ракети, дрони-перехоплювачі й інші вундервафлі, разом з наступами і влучними пострілами, про які він повідомляє своїй аудиторії кожного вечора.
Ти знаєш чому ми ще не просрали цю війну з такими, як ти? Тому що з того боку, серед наших ворогів, знаходяться такі ж як ти міністри, головнокомандувачі і начальники штабів. Навіть мовою розмовляють тією ж.
