підпільне партизанське радіо
Ми тут не притримуємося, так званих журналістських стандартів, бо це — маніпуляції й лицемірство, схожі на норми ООН, червоного хреста, вимоги «міжнародних правозахисників» й інше лайно. Висловлюємо свою власну думку, ні до кого не прислухаємося, нікого не підтримуємо Через останнє (що нікого не підтримуємо) вимушені повідомити всіх особин з поплавленими запобіжниками, закоханих в ідолів і істуканів, ми не бажаємо ваших срачів і звинувачень, тому, будь ласка, не читайте тут нічого і нічого не кажіть. Інакше перший же ваш вихід, стане останнім — потрапите в бан Ми раді у цьому місці всім, кому цікава правда, бажаємо почути вашу думку, навіть якщо вона кардинально відрізняється від нашої, бо це головне право — ваше право свободи слова, після права на життя, як на нас Підтримати Радіо: https://social.kyiv.dcomm.net.ua/@zoogger/109327498973191542
Чому популісти ніколи не пропонують народам сучасні і майбутні революційні зміни, нові моделі держави і громадянського суспільства? Натомість повсякчас тягнуть їх в минуле, про яке іноді мають таке уявлення, що цей похід раком виглядає не подорожжю, а виставою мандрівної цир...
Про те, як закінчуються оборудки шахраїв і махінаторів, які нічого не вміють, нічого не знають і увесь час під прискіпливим оком кримінального Закону, як аферисти-невдахи
Про те, як Україна, нехтуючи добросусідськими відносинами з країнами, що ділять з нею планету і бажають їй добра і процвітання, трощить і плюндрує їхній нафтовий бізнес, замішаний на українській крові, як справжній людожер, фашист і нацист
Про те, що так звана політика «ховати голову в пісок» ніколи себе не виправдовувала, бо такий «пісок» обмежує огляд лише для жертви, не захищає її від маніяка і вбивці і залишає ворогу дуже незахищені частини тіла
Про те, що на безумні, аматорські поради потрібно відповідати питаннями, гострими, уточнюючими. Як мінімум, для того щоби зрозуміти наскільки ці поради корисні, професійні і доречні
Про те, як старий, бородатий анекдот раптом обріс сучасними, модерними деталями і став важливою частиною міжнародного контексту двох країн, так звані президенти яких вважають себе дуже важливими фігурами глобальної політики, але все одно все навкруги смердить лайном
Про те, що здається, окрім інстинкту самозбереження, в деяких з нас існує чи то з народження, чи то отриманий протягом життя — інстинкт нищення. Як колись партійні бонзи, виїжджаючи на полювання, з гвинтокрилів знищували цілі стада сайгаків і потім не могли пояснити навіщо це...
Про те, як будь-яка ініціатива будь-якої влади чомусь закінчується виділенням фінансування і його розкраданням
Про моделі, які з'явилися на світовому подіумі штучного інтелекту і про моделі, які вже були там до цього, були серед нас, як рівні, просто ніхто не здогадувався, що це вони
Про те, як навіть беззубі і хворі морально каліки — друзі Епштейна, поціновувачі сексу з неповнолітніми, раптом збурилися, наелектризувалися і надихнувшись обміном і поділом українських земель, викотили цілу купу порад і пропозицій, як «все взяти і поділити»