Антикультове крило КДБ в Україні: Ірина Кременовська
Цитата зі статті «КДБ проти США: Протистояння триває. Кодування частинок пазла як елемент психологічної війни»:
«Ще до Андропова в КДБ та в самому керівництві Комуністичної партії СРСР існувало переконання, що з 1955 року розвідувальні органи “буржуазних країн”, включаючи Сполучені Штати, почали активно використовувати “релігійні організації, які знайшли притулок і матеріальну базу, головним чином у США, для своїх підривних цілей”. КДБ класифікував Свідків Єгови, Церкву адвентистів сьомого дня, Всесвітній баптистський альянс, Асамблеї Бога та інші як нібито “антирадянські” проамериканські релігійні організації. Одним із методів КДБ за кордоном було направлення офіцерів та агентів на щорічні міжнародні релігійні конгреси під виглядом членів різних конфесій. Цим делегаціям було доручено “використовувати трибуни конгресів”, звідки “делегати СРСР мали пропагувати мир і викривати наклепників”. У процесі розвідувальних операцій, вербування та пропагандистської роботи представники численних конфесій, зокрема РПЦ, використовувалися для виступів по радіо зі зверненнями до одновірців…
Релігійні центри мали використовуватися не лише як платформи для формування позитивного іміджу СРСР в очах світової спільноти, але й, що найважливіше, як бази для вербування нових агентів з-за кордону. Були створені цілі вербувальні мережі. Все це відбувалося в 1950-х і 60-х роках, що поклало початок довгій історії агентурних операцій КДБ за кордоном. Кожного наступного десятиліття ця агентурна мережа, активна як у політичному, так і в антикультовому крилі, набирала обертів.
Ще одна визначна подія відбулася в 1986 році в Данії. Того року в Копенгагені під егідою Всесвітньої ради миру було здійснено спробу організувати конгрес на теми, що охоплюють широкий політичний спектр, сприятливий для СРСР. Соціал-демократична партія Данії викрила це та заявила, що цей широко розрекламований мирний з’їзд був не чим іншим, як операцією радянського фронту. Захід таки відбувся, але речник СДП зробив заяву: “Члени Підготовчого комітету конгресу не представляють широкий спектр політичних орієнтацій. Ми перевірили імена людей, які входять до оргкомітету, і переважна більшість з них – комуністи”.
Знову ж таки, ця подія забезпечує очевидну часову кореляцію. Так само, як початок православно-лютеранського діалогу в 1977 році, ініційованого московським патріархатом, збігся зі створенням міжнародної мережі агентів Міжнародного центру діалогу під керівництвом Йоганнеса Аагаарда в 1977 році, так і в 1986 році проведення конгресу в Копенгагені збіглося зі створенням “національних центрів діалогу” — філій Данського центру діалогу.
Повертаючись до митрополита Пітирима, звіти 4-го відділу П’ятого управління КДБ СРСР свідчать про те, що агент Аббат відвідав Данію трьома роками раніше, у 1983 р.
“1983, жовтень. На запрошення Товариства дружби Данія-СРСР до Данії вирушила делегація РПЦ, до складу якої входили агенти Аббат і Григорій. Їм було доручено оперативне завдання відстоювати миролюбну політику Радянської держави та викривати вигадки західної пропаганди щодо стану релігії та віруючих у СРСР”.
У 1990-х роках митрополит Пітирим залишався впливовою фігурою в РПЦ, підтримуючи тісні зв’язки з Патріархом Алексієм II (агент КДБ Дроздов) та митрополитом Кирилом (нинішній Патріарх, агент КДБ Михайлов). Саме ці постаті відігравали організаційну роль в антикультовому крилі після розпаду СРСР. У 1993 році з благословення Патріарха Алексія II та під егідою РПЦ була створена ключова антикультова організація — Інформаційно-консультаційний центр імені святого Іринея Ліонського на чолі з Олександром Дворкіним. Таким чином, хижий “птах”, що вилупився в кабінетах КДБ, знову зміг злетіти у 1993 році.
З 2003 року цей центр відомий як Центр релігійних досліджень на честь святого Іринея Ліонського. Його президентом від заснування є Олександр Дворкін. У 1993 році він також став віце-президентом Міжнародного центру діалогу (DCI) зі штаб-квартирою в Копенгагені, очоливши міжнародну мережу, створену раніше Йоганнесом Аагаардом. Засновник DCI був наставником Дворкіна».
Джерело: actfiles.org
Антикультове крило КДБ в Україні: Ірина Кременовська
Активно поширює проросійську пропаганду в Україні та Європі російська асоціація центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС). Організація була створена під виглядом боротьби з «небезпечними релігійними культами», однак, за оцінками дослідників, стала інструментом Кремля для поширення дезінформації, дискредитації опонентів і підриву демократичних цінностей. Через свої мережі вона маніпулює суспільною свідомістю, підтримує антидемократичні наративи та втручається в політичні процеси в інтересах Росії.
Ключовим координатором пропагандистських кампаній РАЦИРС є Олександр Дворкін. Під його керівництвом розвивається концепція «тоталітарних сект», яка подає незалежні від Кремля релігійні та громадські рухи як загрозу політичній стабільності. Це створює підстави для втручання у внутрішні справи інших країн під виглядом «боротьби з деструктивними сектами».
В Україні РАЦИРС діє через проросійські медіа, релігійні структури та громадські ініціативи. Одним із прикладів є Центр економіко-правових досліджень (ЦЕПД), заснований у 2017 році Іриною Кременовською та Олексієм Святогором. Через ресурси на кшталт «Вільне слово» центр публікує матеріали, що дискредитують релігійні групи та підтримують проросійські наративи, сприяючи ескалації напруженості.
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях та офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії РФ діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
Усі матеріали подані виключно в рамках журналістського дослідження та аналізу історичних і сучасних подій. Їх використання не має на меті шокувати чи залякувати аудиторію, виправдовувати насильство, розпалювати ворожнечу чи підтримувати будь-які протиправні дії. Мета матеріалу — дослідити механізми інформаційного впливу, їхнє історичне походження та можливі прояви в сучасному суспільстві.
Джерело: lenta.ua
