Пам’ятаєте часи, коли штучний інтелект тільки зароджувався? І скільки часу пройшло від першої генерації відео, де Вілл Сміт їсть спагетті до сьогодні? (спойлер, три роки).

Так от, з екологією, зі зміною клімату, все відбувається так само стрімко. Всі думали, що глобальне потепління — це про якісь там тисячоліття, що на наш вік це не припаде. А правда вона така, що ця турбулентна сингулярність відбувається вже сьогодні, а не через 10-20 років.

У Запорізькій області клімат стрімко змінюється — спека триває довшою, а дощі випадають рідше. Проте якщо дощі і йдуть у Запоріжжі, то це більше схоже на тропічний шторм, аніж ми звикли уявляти. Нещодавно я почав відмічати на календарі дні, коли ішов дощ. Я підозрював, що таких днів буде мало, але результати, чесно кажучи, мене шокували. П’ять разів за 90 днів літа. Можливо, вже час відмічати й температуру? Не здивуюся, якщо цей середній показник буде у рамках 30-40°С.


Коли ми відпочивали в липні 2021 року в Туреччині, то це був найбільший розпал літа. Кожного дня стояла спека від 40°С і вище, а на небі не було жодної хмаринки. Та що там казати, за весь місяць тоді не було жодної хмаринки!

Звісно, до пустелі Атакама Запоріжжю ще далеко, і слава Богу. Але факт залишається фактом. Клімат вже змінився і ці слова підтверджують дослідники.
Ще кілька десятиліть тому літо в Запорізькій області асоціювалося з рясним урожаєм фруктів та овочів. Сьогодні ж, за словами експертів, мешканці частіше згадують кліщів, комарів, затяжну спеку та посуху, аніж соковиті абрикоси чи помідори.
Цікаво, що я особисто пам’ятаю ці часи. У нас на дворі росла дичка і весь двір був усипаний великими соковитими абрикосами. А помідори родили як бур’ян, були великі й соковиті. Не те, що зараз. Абрикос я бачу лише в супермаркеті, а помідори вже не ростуть під відкритим небом. Сусідка збирає врожай у теплиці, а в мене виросло бадилля, а помідорки немов черрі, з горошину. І це при тому, що полив щодня.

Ще у середині минулого століття Запорізька область була класичним родючим Степом. Однак на початку 2000-х ситуація почала стрімко змінюватися: середньорічна температура поступово зростала, посух ставало більше, а клімат перейшов у степовий. У період з 1991 по 2020 роки середньорічна температура повітря в регіоні піднялася на 1°C, а літній сезон подовшав майже на тиждень.
І знов, я пам’ятаю зиму 2001 року, коли в школі оголосили надзвичайну ситуацію, бо на вулиці в той день було -20°C. Розуміється, ніхто вдома не сидів і ми пішли з товаришем гуляти на Дніпро. Товщина льоду була не менше 20 сантиметрів, клянуся. Якісь придурки навіть на старому Жигулі каталися Дніпром та дрифтували на льоду. А що було цієї зими — ви ж всі прекрасно пам’ятаєте.

Звісно, нам не треба такі морози як у Сибіру — не впорається наша економіка. Досить нам відключень світла. Але ж і спекотне літо — теж не треба. У нас в офісній будівлі 1930 року, коли всі вмикають кондиціонери, вибиває автомати. От китайці молодці, будують сонячні станції на 1 гігават, бо дупою чують, що в майбутньому споживання енергії збільшиться.
Загальний обсяг опадів залишився приблизно на тому ж рівні, проте кількість дощових днів скоротилася на дев'ять. Натомість самі дощі стали рідшими, але значно інтенсивнішими. Також зросла й кількість днів без жодних опадів — тепер їх нараховують до 255 на рік. Побільшало і суховіїв, і днів, коли температура перевищує позначку +30 °C.
Кліматичні моделі, розроблені для півдня України, свідчать, що Запорізька область поступово переходить у зону жорсткого напівпустельного клімату. Тривала спека та посухи стають для регіону новою реальністю.


Що це означає простими словами? Ніякого вирощування овочів відкритим способом — тільки теплиці та крапельний полив. Пальми та опунції (кактус, який в мене пережив вже шість запорізьких зим!) замість абрикосів чи персиків. На дачах в людей будуть рости лише бур’яни. Ну, або маленькі черрі замість волячого серця (сорт помідорів), як в моєї мами, яка не хоче здаватися і наполегливо вірить, що в тій землі ще виросте щось…
Ну а дощі, як я вже казав, будуть в нас не спасінням, а радше черговим викликом. Як у Техасі, коли починається Торнадо… думаєте йому там хтось радіє? В нас буде так само! Якщо дощ, що треба буде все ховати з подвір’я, бо не дай Боже ще й град буде, буревій. Щоб ви розуміли, таке в Запоріжжі відбувається вже з 2010-х років — жодного літнього дощу без падіння дерев. Коли був студентом, часто їздив фотографувати наслідки таких злив.




Що вимагається від нас? Готуйтеся жити під землею. От там наше спасіння. Тільки мова зараз не про дерев’яні труни 😂 Ну, або під куполом. Накрити двір таким от величезним напівпрозорим куполом зі своїм мікрокліматом і жити там. Захотів — влаштував собі спеку, набридло — зробив дощ чи прохолоду.

Зараз всі ці ідеї звучать божевільно, але згадаєте мої слова років так через 10-20, коли в місті навіть бур’яни перестануть рости… І це не крик душі, радше сухі факти з власних спостережень.
Бережіть воду й живіть у злагоді 🫶