Прийшов час згадати що предки казали,
Слова ті писали майбутнім Родам,
Як діток ростити,як землю любити.
І не забути про шану Богам.
Любіть свою землю і стійте за неї,
Її обробляли батьки і діди.
На ній працювали до поту і крові,
Вважали священною,даром Богів.
Коли нападали чужинці ворожі,
То треба у битві хороброму буть
Не кидати брата у горі любому,
А ворога бити без грама жалю.
На білому світі по совісті жити,
Буть вірними Роду і предкам своїм.
Не гарні слова,а правду цінити,
Природу любити,як свій рідний дім.
А ще з тих часів нас попереджали,
Ніколи не можна зле діло прощать.
Хай кару несе той хто зла нам бажає,
Та згине навіки ворожа душа.
Верещако Сергій.
