21 травня в столиці США відбувся важливий міжнародний форум Civil Society Congress, присвячений питанням свободи віросповідання. Україна була відзначена як країна, яка, незважаючи на воєнні випробування, продовжує дотримуватися принципів поваги до релігійних прав своїх громадян.
Україна – під загрозою не лише зовні. Ворог вже серед нас. І сьогодні ми розпочинаємо власне журналістське розслідування про одну з одіозних фігур сучасного українського суспільства – Олексія Святогора.
«Обережно, це небезпечна секта!» — ви точно чули це десь. Можливо, навіть відчували полегшення, думаючи: «Ну, добре, хтось нас захищає». Але чи справді йдеться про турботу? Чи, може, перед нами — добре спланована тридцятирічна операція ФСБ під прикриттям РПЦ?
Хрести, що валяються на підлозі посеред уламків цегли, закривавлені ікони та спалені храми — ось реальність, у якій сьогодні живе Україна. Понад 600 храмів зруйнованих, 67 священиків вбитих чи закатованих.
У 2014 році, коли російські бойовики під керівництвом Ігоря Гіркіна-Стрєлкова зайшли в Слов’янськ, вони принесли не лише війну. Вони принесли ідеологію релігійної нетерпимості.
Почалося все ніби з "дрібниць": утиск прав і свобод людей, переслідування тих, хто думає не так, як треба, створення справжньої інквізиції, закручування гайок у законах, розбудова агентурної сітки як всередині країни, так і за її межами.
Уявіть, що педофіл, який вбив понад 1000 собак, і працює на російську агентуру — ходить вулицями Києва просто зараз. Його звати Олексій Святогор. Його прикриває секта Дворкіна — РАЦИРС. І його треба зупинити!
Уяви собі, що ти читаєш новини, де “експерти” попереджають про небезпеку “деструктивних культів”. Тобі здається, що це справедливо, правда? Але що, як ці “експерти” — лише ширма?
Вона називала себе борцем із сектами. Патріоткою. Журналісткою. Захисницею моралі. Та ким насправді виявилася Ірина Кременовська?
Поки наші герої боронять країну на фронті, Ірина Кременовська та Олексій Святогор підло б’ють у спину. Вони як виявилось співпрацюють з рашистською сектою РАЦИРС
