Починаючи малий або середній бізнес, може виникнути думка, що треба крім бухгалтерського супроводження мати ще і юридичне.
“Бізнес” — кажучи умовно, це може бути будь-яка господарська діяльність, починаючи від “малих” ФОП-ів закінчуючи великими компаніями. Навіть діяльність ФОП-ів може бути дуже різною, бо межі, наприклад спрощеної форми діяльності (3 група) цей ліміт у 2023 році становить майже 8 мільйонів гривень на рік. Проте це може бути й ФОП або ТОВ (чи інші організаційні форми) зі значно меншими оборотами.
Хтось шукає юридичний супровід від самого початку діяльності, частина — через певний проміжок часу, або вже при появі певних проблем. Буває, що тривалий час юридичний супровід взагалі не здійснюється.
Питання юридичного супроводження часто здійснюється найманням юриста на відповідну посаду в організації. Інколи звертаються до відповідних ФОП-ів та компаній, щоб отримати певну економію. Що вигідніше — це окрема тема, але на цьому хочеться це питання і закрити.
Де в цьому процесі й навіщо з’являється адвокат? Чи має цей адвокат спеціалізуватися на кримінальному процесі й навіщо?
Далі переважно представники бізнесу йдуть 3 шляхами.
Збільшують штат юристів, які не є адвокатами, створюючи, наприклад, “юридичний відділ” організації.
Наймають юриста зі “свідоцтвом адвоката” (свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю).
Звертаються до адвоката, коли вже є серйозні проблеми (здійснюються обшуки, вручаються підозри тощо).
Особисто я вважаю, що законодавство на даний час не в повному об’ємі регулює дані відносини, створюючи правові дилеми при будь-якому виборі. Проблема і неоптимальність є в кожному з цих варіантів.
Питання щодо відсутності будь-якого юридичного супроводження навіть не розглядатимемо, зазначивши, що це шлях в нікуди й така стратегія з великою ймовірністю буде програшна, проте кожен обирає сам.
Подальші сценарії розвитку подій
1- Збільшити штат юристів, які не є адвокатами
Очевидно, що поточну діяльність такий формат роботи може забезпечити. Проте при першому судовому процесі, юриста можуть просто не допустити до участі у судовому засіданні, звісно є позитивна практика самопредставництва, втім ризик теж наявний. Вже не кажучи, про кримінальний процес, де юрист не буде мати повноважень для захисту компанії. Вже не кажучи про немалозначні справи, або справи немайнового характеру щодо яких завжди є ризик визначення судом немалозначними. Спроможність захисту інтересів компанії значно обмежена. Таким чином, створюються зайві ризики.
2- Найняти юриста “зі свідоцтвом” (свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю).
Зараз багато вакансій щодо пошуку адвокатів “зі свідоцтвом”, фактично бажаючи найняти юриста, який буде в потрібний момент адвокатом для організації, фактично пропонуючи працювати в офісі організації повний робочий тиждень. Звісно пропозиція оплати є більшою за звичайних юристів, втім адвоката перетворюють на найманого працівника.
Адвокату не заборонено займатися іншою діяльністю і бути, наприклад, юристом підприємства. Проте така діяльність не буде саме адвокатською, адвокат не може надавати правову допомогу без підписання договору про надання правової допомоги! А здійснювати адвокатську діяльність адвокат може індивідуально, в рамках адвокатського бюро або адвокатського об’єднання. Перебуваючи в штаті підприємства і по суті маскуючи свою адвокатську діяльність, адвокат несе зайві ризики, фактично позбавляється гарантій адвокатської діяльності (або значно зменшуючи їхню ефективність, якщо немає договору).
Наприклад умовно начальник скаже подати позов на певного контрагента. Чи буде підписаний договір про надання правової допомоги? (а має бути!) Чи зможе адвокат відмовитися від виконання доручення у разі наявності підстав, в тому числі через конфлікт інтересів, незаконні цілі, засоби, відсутність підстав для позову і т.д. і т.п. (а зобов’язаний відмовитися!) Наприклад, керівництво організації запропонує підписати паралельно договір про надання правової допомоги. Але наскільки прозора така схема? Чи зможе реалізовувати адвокат вимоги закону та правил адвокатської етики в таких умовах? Чи не є це приниженням адвоката, що в результаті знизить як ефективність адвоката, так і ефективність підприємства?
На мою думку, така схема роботи є неефективною, а адвокатська діяльність може і має здійснюватися тільки в законний спосіб, і це в першу чергу в інтересах як адвоката, так і підприємства!
3- Найняти адвоката, коли ще немає серйозних проблем
У цього сценарію є 2 головні варіації
на підприємстві є юрист-інхаус
Залучення адвоката може значно підвищити спроможність юриста (юридичного відділу).
Саме в цьому сценарії адвокат може вживати необхідних превентивних заходів, має на це відповідний час. При чому чим більше поточної, другорядної, але теж важливої, роботи візьме на себе юрист-інхаус тим краще. Втім саме на цьому етапі треба працювати з адвокатом над оцінкою ризиків, над відпрацюванням алгоритмів поведінки під час допитів, обшуків, інших процесуальних дій. Помічати завчасно всі проблемні ситуації й реагувати на них в законний спосіб. Від спрацьованості юриста-інхауса з адвокатом залежатиме багато. Крім того, адвокат може займатися судовими процесами та підготовкою до них.
на підприємстві немає юриста-інхауса
Є ризик того, що вартість правової допомоги адвоката буде надто високою. Також є ризик, що або адвокат не буде мати можливості охопити всю наявну роботу в організації (через брак коштів та/або брак часу). Проте залежить від обсягів роботи!
При обох сценаріях головною дилемою лишається питання погодження доручення (доручень), тому, що адвокат або працюватиме над конкретною правовою проблемою і вона має бути чітко визначена та адвокат має перевірити підстави щодо можливості чи неможливості виконання доручення. Якщо завчасно доручення чітко не визначені й не проаналізовані, то адвокат фактично бере на виконання і погоджується виконувати невизначений обсяг доручень, що ставить під ризик роботу адвоката. Наприклад, адвокат погоджується робити звернення в інтересах організації, але згодом він змушений звертатися з позовом проти свого колишнього клієнта. Що має робити адвокат? За законом відмовитися від виконання доручення через конфлікт інтересів. Чи буде це фактичною підставою для розірвання договору з організацією? Буде! Як бачимо, питань багато!
4- Найняти адвоката, коли є серйозні проблеми
Як варіант сценарій може розгортатися, так:
Запит правоохоронного органу — виїмка документів — обшук приміщень — допити — підозри керівництву — обвинувальні акти — обвинувальні вироки. Події можуть розгортатися дуже швидко, але буває займають достатньо тривалий час. Втім ураховуючи наявну судову практику майже всі підозри завершуються направленням обвинувальних актів до суду, майже всі обвинувальні акти завершуються обвинувальними вироками (на жаль виправдовувальних вироків менш ніж 1%).
На даному етапі адвокат вже обмежений у здійсненні превентивних дій, і часто залучений у процес надто пізно (часто це буває не на самому початку).
Звісно адвокат може і має працювати ефективно на цій стадії, проте є ряд ризиків (Якого саме адвоката залучити? Чи буде належна довіра до адвоката? Як швидко вдасться залучити адвоката? Чи вистачить грошей на оплату правової допомоги?)
Ураховуючи українські реалії, підвищити якість захисту можна буде, якщо адвокат буде працювати ще до перших обшуків, допитів і т.п. Працювати треба ще з моменту внесення слідчим, прокурором відомостей до ЄРДР. А краще треба не чекати цього, а діяти превентивно на зниження ризиків до появи будь-яких проблем. Наскільки у цьому сценарії адвокат буде мати можливість діяти максимально ефективно? Це і є головна дилема цього сценарію!
Висновки.
На мій погляд, на даний час відсутній достатньо врегульований формат взаємодії бізнесу та адвоката. Кожний варіант несе свої суттєві недоліки. Залучаючи адвоката в класичній схемі (лише після обшуку, допиту тощо) бізнес значно втрачає в спроможності свого захисту. Натомість залучаючи адвоката завчасно, видатки на правову допомогу можуть значно збільшуватися, а також створюються ризики для діяльності адвоката через недостатнє законодавче регулювання. Але в фіналі такі превентивні витрати можуть врятувати компанію і попередити значно більші збитки!
На мій погляд, є 2 формати ефективної взаємодії
мати юриста-інхауса для поточної роботи, а також отримувати від адвоката постійно правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги та всіма гарантіями адвокатської діяльності. Адвокат може займатися супроводженням у судах та правоохоронних органах та розв'язувати стратегічні задачі. Цей формат може давати високу ефективність.
мати юриста-інхауса для поточної роботи, а адвоката залучати періодично на певний обсяг роботи (навчання персоналу, стрес-тести, стратегічні сесії, розроблення інструкцій з безпеки, надання рекомендацій тощо). Цей формат також може бути ефективним.
Правозахисник, Адвокат Ігор Кравець (м. Одеса).
