Автомобільні присадки майбутнього
Нанотехнології вже у зовсім близькому майбутньому обіцяють людству диявольски спокусливі перспективи. Наноботи — ці крихітні запрограмовані роботи — докорінно змінять, здавалося б, найбільш звичні речі.
Наразі вчені розглядають два варіанти майбутнього масового тиражування мікроботів: це будуть або суто механічні комплектуючі з електронною начинкою, або ж симбіоз, що складатиметься з пари тисяч програмованих ботів-«погоничів», які короткими електроімпульсами контролюватимуть незліченну кількість бактерій (аж до кількох мільйонів), змушуючи їх виконувати найпростіші набори команд.
Останній варіант розробки обійдеться в рази дешевше. Тим паче подібні напрацювання вже сьогодні перебувають на стадії, що вийшла за межі звичайного експерименту.
Такі наукові вишукування, що нині просто не вкладаються в голові, хвацько змінять сучасний примітивізм технологій. Звісно, зелене світло їм дадуть насамперед інвестиції. Найшвидше тема наноботів знайде себе в індустрії , зокрема в автоіндустрії, де машини майбутнього — це щось надбезпечне та надтехнологічне. Зрозуміло, що такі авто, як і сьогодні, продаватимуться в найрізноманітніших комплектаціях, де середній та люксовий сегменти будуть оснащені спеціально запрограмованими нанороботами — так званими автоприсадками майбутнього.
Автомобільні присадки «недалекого завтра» — це термін, яким вчені позначають широкий спектр наноботів, що контролюють повсюдну роботу вузлів транспортного засобу: від рухомих частин аж до кузова та деталей триплексу, які, своєю чергою, піддаються постійному механічному впливу довкілля.
Термін «автомобільні присадки» дещо змінив своє значення, «мутував» і отримав розширене тлумачення. Адже в минулому це був вузькоспеціальний напрям: автоприсадки використовували у пальному та мастильних матеріалах двигуна й коробки передач. Це були всього-на-всього примітивні рідини або порошки, що розчинялися в потрібних пропорціях у рідкому середовищі, і, попри їхню досить складну хімічну формулу, вони виконували функції лише двох типів: зменшення тертя у рухомих вузлах та пряма чи непряма економія пального методом «штучного» підвищення октанового числа.
Перелік сьогоднішніх автомобільних присадок досить великий і обмежується переважно державним плануванням, метою якого є контроль кількості виробників та стимулювання їх до дотримання жорстких рамок якості продукту.
Сучасні стандарти автоприсадок мають вузькі коридори тактико-технічних характеристик, і «присадка» — це вже не зовсім влучний термін для їхнього визначення. За суттю, сучасні автомобільні присадки — це цілі мініфабрики, що складаються із симбіозу бактерій та механізмів. Їхні функції полягають у невпинному ремонті корпусу та неелектронних вузлів транспортного засобу, абсорбції та переробці атмосферного сміття, зустрічних потоків повітря та щосекундній діагностиці складних електронних систем. Звісно, ультранові моделі автоприсадок здатні не лише провести діагностику, а й усунути несправність легких та середніх електронних компонентів навіть під час руху, але всі вони наразі перебувають на стадії «бета-тестування» і ще не пройшли державну сертифікацію.
Дійсний перелік автоприсадок містить шість жорстко нормованих моделей-категорій, цінова політика яких обумовлена додатковим спектром якісних та комфортних послуг. Якщо перша, найбюджетніша категорія, тестує та ремонтує лише сам транспортний засіб, то остання (найдорожча) та передостання надають також невеликий пакет послуг безпосередньо власнику авто.
П'ята категорія автоприсадок у разі надзвичайної ситуації — чи то аварія, чи просто погіршення самопочуття водія — надає йому першу медичну допомогу аж до найпростіших реанімаційних функцій.
Остання, шоста категорія, володіє розширеними функціями штучного інтелекту, і до її послуг входить також психологічна підтримка або допомога клієнту.
Основна проблема купівлі шостої категорії полягає не так у її захмарній вартості, як у гострому дефіциті, оскільки технологія виготовлення лише нещодавно вийшла зі стадії бета-тестування, і виробничі потужності наразі не в змозі задовольнити лавиноподібний попит. Клієнтська база шостої категорії складається з людей похилого віку, осіб самотніх , не схильних до комунікації.
Цей огляд має сміливість рекомендувати читачам третю та четверту категорії автоприсадок, оскільки вони виграють у довговічності у першої та другої. Відсутність у них медичних блоків не є гострою проблемою, адже у кожного громадянина, незалежно від віку, є «Наручний Поліфункціональний Пристрій», який володіє ширшим спектром медичної допомоги вкупі з реанімаційною функцією. Наявність такої ж функції в автоприсадках 5-ї та 6-ї категорій є звичайною перестраховкою, необхідність у якій зростає лише тоді, коли власник транспортного засобу часто виїжджає за межі міст.
Мав час та натхнення)
