Як цифровізація стала частиною щоденної роботи військ
Ще кілька років тому це виглядало б як експеримент. Сьогодні — це робоча рутина. Цифровізація ЗСУ під час повномасштабної війни — це не загальна “діджитал-реформа”, а конкретна зміна управління ресурсами. Один із найважливіших її напрямів — цифрова логістика. Саме вона скорочує шлях від потреби підрозділу до реального забезпечення.
Чому саме логістика стала критичною
Війна — це математика ресурсів
Боєздатність залежить не лише від особового складу, а й від:
• своєчасного постачання;
• точного обліку;
• прогнозування дефіциту;
• контролю використання майна.
Паперова система не витримувала темпу війни. Заявка проходила кілька рівнів погодження, губилася в журналах, дублювалася.
Один із офіцерів тилу пояснив мені просто:
“Якщо ти не бачиш реальної картини залишків, ти працюєш навмання.”
Цифрова відповідь
Перехід на електронні системи дозволив:
1. Фіксувати запит одразу в системі.
2. Автоматично передавати його вищому рівню.
3. Бачити наявні ресурси по структурі.
4. Формувати аналітичні звіти в реальному часі.
Це скоротило адміністративну паузу між “потрібно” і “передано”.
Як працює цифрова логістика на практиці?
Електронна фіксація потреб
Командир або відповідальний офіцер:
• формує заявку;
• визначає пріоритет;
• прикріплює обґрунтування.
Система одразу відображає, чи є ресурс у наявності на складі вищого рівня.
Видимість ланцюга постачання
Цифрова панель показує:
• статус погодження;
• місце знаходження майна;
• орієнтовний час прибуття;
• залишки після видачі.
Це мінімізує “сліпі зони” в управлінні.
Аналітика як новий рівень управління
Від реакції до прогнозування
Цифрова система накопичує дані. Це дозволяє:
• аналізувати темпи витрат;
• прогнозувати майбутні потреби;
• виявляти системні дефіцити;
• планувати закупівлі завчасно.
“Ми перестали гасити пожежі. Тепер ми бачимо, де вони можуть виникнути”, — зазначив один із офіцерів штабу.
Це якісна зміна управлінської культури.
Скорочення часу прийняття рішень
За оцінками офіцерів тилових служб, цикл погодження скоротився в рази.
Менше ручної роботи — більше часу на планування.
Що це означає для суспільства та партнерів
Для волонтерів
Цифровий облік дозволяє формувати точніші запити.
Менше дублювання допомоги, більше адресності.
Для цивільних
Прозорий рух ресурсів зменшує ризики зловживань.
Громадяни розуміють, що їхні податки та донати працюють системно.
Для міжнародних партнерів та інвесторів
Наявність цифрової інфраструктури означає:
• контроль використання допомоги;
• можливість аудиту;
• передбачуваність управління;
• готовність до інтеграції зі стандартами НАТО.
Це формує довіру — ключовий ресурс у міжнародній співпраці.
Ризики та обмеження
Цифровізація під час війни має свої виклики.
Кіберзагрози
Інформаційні системи є ціллю для атак. Потрібні:
• захищені сервери;
• резервні копії;
• кіберфахівці;
• постійний моніторинг.
Людський фактор
Перехід у цифру потребує навчання.
Не всі одразу приймають нові інструменти.
Залежність від інфраструктури
Зв’язок і електрика — критичні умови стабільної роботи систем.
Власні висновки
Цифрова логістика — це не про технологічну моду. Це про скорочення втрат часу.
Я бачила, як командири витрачали години на паперові журнали. І бачила, як ці години поверталися після переходу в цифрову систему.
Головні результати:
• швидші управлінські рішення;
• точніше планування ресурсів;
• підвищення довіри партнерів;
• зменшення хаосу в тиловому забезпеченні.
“Армія в смартфоні” у цьому контексті — це інструмент управління, а не символ.
І якщо модернізація озброєння залежить від виробництва, то модернізація управління залежить від системності. Україна вже зробила цей крок.
