Десять років я шукав застосунок, який дозволив би розбирати фото з телефона — лежачи в ліжку, а не сидячи за комп'ютером. Так і не знайшов. Тож зробив сам. Хоча писати код не вмію.
Тихе задоволення, яке було незручним
Мені подобається наводити лад. Не генеральне прибирання раз на рік, а тихе задоволення: взяти річ, подивитися на неї, вирішити, де їй місце, — і покласти.
З фотографіями це відчуття в мене було завжди. Тільки за комп'ютером розбір фото — це «виділити, скопіювати, вставити», і так десятки разів. Теки розповзаються, файли переїжджають туди-сюди, бо немає правила, що де має жити. Стіл, спина, мишка — це робота, а не задоволення.
Я хотів робити те саме з телефона. Увечері, в ліжку, однією рукою.
Чому не зробив раніше
Бо я не програміст. Двадцять років будував бізнеси, переїхав з України до Ізраїлю, потім до Німеччини. Власного продукту, який можна помацати, в мене не було жодного разу. Щоб зробити застосунок, потрібна була команда.
Тому я шукав готове. Ставив усе, що обіцяло «розібрати галерею». Одним користувався роками. Але завжди чогось бракувало: то не можна покласти файл у власну теку, то не можна підписати, то розібране лишається всередині застосунку й не доходить до справжніх тек.
Смішна милиця, яка все вирішила
Рік тому я перестав чекати й зробив версію для себе — на комп'ютері, з ШІ-помічниками. Кадр на весь екран, порух — і він у теці. І я пропав. Якось за вечір почистив три з половиною гігабайти сміття й зберіг сімсот мегабайтів цінних фото.
Але розкладати за комп'ютером мені й далі не подобалося. Тож я вивів екран комп'ютера на телефон і керував усім із ліжка.
Смішна милиця. Але вона довела: бажання «з телефона, з ліжка» — не примха. Це має жити в телефоні. Цілком.
Я не пишу код. Я читаю коментарі
Далі був Мак, дорогі підписки на ШІ-агентів для програмування і рік роботи щодня — з ранку до вечора, часто й уночі.
Ми з агентами домовилися так: я відповідаю за вигляд і відчуття — як виглядає екран, як відчувається свайп, який звук у видалення. Вони — за все під капотом.
Але я не хотів бути замовником, який не розуміє, що йому зробили. Тож попросив, щоб кожен файл коду починався з коментаря українською, зрозумілого непрограмісту: що тут живе, чому так, що зламається, якщо чіпати. Наприклад: «Стрічка не перебудовується після „Зберегти" — інакше людина загубить місце, де зупинилася». Це я розумію. І можу сперечатися.
Трохи цифр за рік:
1,4 мільйона рядків коду написано, половину переписано або викинуто;
лишилося 668 тисяч — і я розумію, як вони влаштовані;
понад 10 000 змін менш ніж за пів року;
близько третини коду — тести. Головний урок року: правильно — це коли перевірено.
Що вийшло: Spohad
Ім'я я взяв зі своєї мови. Spohad — це «спогад». Бо застосунок не сортує файли, він допомагає їх згадати.
Твої фото, відео й файли стають стрічкою на весь екран — як у соцмережі, тільки кожен допис твій. І ти не знаєш, що буде далі: кіт, якого вже немає в тій квартирі, торт з десятого дня народження сина, чек на холодильник, який ще на гарантії.
Поки будував, я зрозумів, чому за комп'ютером розкладати так мучливо: немає правила, що куди. І вигадав його:
свайп ліворуч — до Спогадів: усе, що з тобою було і що захочеш побачити через двадцять років;
свайп праворуч — до Збереженого: чеки, квитки, скріни — те, що потрібно для життя зараз;
серце — подобається, кошик — можна відпустити;
просто прогорнув — теж рішення: кадр повернеться іншим разом.
Нічого не рухається, поки не натиснеш «Зберегти». Файли лягають у справжні теки — їх видно в «Файлах» і на будь-якому комп'ютері. Працює з галереєю, iCloud Drive, флешкою і мережевим диском (NAS). Підписи й теги зберігаються поруч з оригіналом, саме фото не змінюється ні на байт.
Без акаунта. Без реклами й аналітики. Файли не покидають телефон.
І маленький подарунок: якщо користуватися Spohad українською, безкоштовно доступно 100 рішень на день замість 50.
Для кого
Для себе — я перший користувач і щодня гортаю свої архіви. Для дружини: за двадцять років у неї на диску назбиралося п'ять терабайтів, до яких ніколи не доходять руки. Для сина — йому одинадцять, і його дитинство теж лежить у цих терабайтах.
І для всіх, у кого телефон повний, а знайти в ньому нічого неможливо.
Шукаю перших тестерів
Зараз Spohad у безкоштовній бета-версії. Потрібен iPhone з iOS 26 або новішою. Покупки в беті тестові — гроші не списуються, тож можна спробувати все, включно з Pro.
👉 Приєднатися до бети в TestFlight
👉 Спробувати стрічку просто в браузері
Найбільше мені потрібна чесна критика: що незрозуміло, що дратує, чого бракує. Пишіть у коментарях — відповім кожному.
А якщо у вас теж є ідея, яку ви відкладаєте, бо «я ж не програміст», — можливо, час почати. Вчитися можна просто дорогою.
