В умовах повномасштабної війни безпека країни залежить не лише від дій військових, а й від відповідальності кожного громадянина в інформаційному просторі. Сьогодні навіть звичайний допис у соціальній мережі або необдуманий репост можуть бути використані ворогом для досягнення власних цілей.
Старший оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Дарʼя Долинська наголошує:
«Інформаційна безпека під час війни є складовою національної безпеки. Ворог постійно аналізує відкриті джерела інформації, соціальні мережі та месенджери. Саме тому кожен користувач повинен усвідомлювати відповідальність за контент, який він публікує або поширює. Іноді один необережний допис може завдати більше шкоди, ніж здається на перший погляд».
Російська агресія супроводжується не лише бойовими діями, а й активною інформаційною війною. Ворожі ресурси намагаються поширювати панічні настрої, дезінформацію та маніпуляції, використовуючи для цього сучасні цифрові платформи. Водночас джерелом цінної інформації для противника нерідко стають самі користувачі мережі.
Однією з найбільш поширених помилок є публікація фото та відео з місць ракетних ударів одразу після обстрілів. Такі матеріали можуть містити геолокацію, особливості місцевості або інші деталі, які дозволяють оцінити результати атаки та скоригувати подальші удари.
Також небезпеку становить поширення інформації про переміщення військової техніки, розташування військових підрозділів, блокпостів чи об'єктів критичної інфраструктури. Навіть якщо такі публікації не містять прямої інформації про координати, вони можуть допомогти ворогу сформувати загальну картину ситуації.
Не менш серйозною проблемою залишаються фейки та інформаційні вкиди. Повідомлення про нібито масові евакуації, нестачу продуктів, загрози для окремих регіонів або інші резонансні події часто створюються для того, щоб викликати страх, паніку та недовіру до офіційних джерел.
Фахівці рекомендують дотримуватися простих правил інформаційної гігієни:
• не публікувати фото та відео наслідків обстрілів до появи офіційної інформації;
• не повідомляти про переміщення військової техніки та місця дислокації підрозділів;
• перевіряти інформацію через офіційні джерела та авторитетні медіа;
• не поширювати повідомлення з анонімних каналів без підтвердження;
• звертати увагу на емоційні маніпуляції та провокаційні заголовки;
• повідомляти про підозрілі ресурси, які поширюють дезінформацію або пропаганду.
Важливу роль у протидії інформаційним загрозам відіграє соціальний проєкт BRAMA, створений волонтерами за підтримки кіберполіції України. Його учасники допомагають виявляти ресурси, які поширюють російську пропаганду, дезінформацію, шахрайський та інший протиправний контент, а також долучаються до їх блокування через офіційні механізми цифрових платформ.
Окрім цього, проєкт сприяє підвищенню рівня медіаграмотності населення та навчає користувачів критично оцінювати інформацію, що надходить із мережі.
Сьогодні інформаційний фронт проходить через кожен смартфон і кожну сторінку в соціальних мережах. Саме тому уважність до інформації, критичне мислення та відповідальність за власні дії в цифровому просторі стали важливими елементами загальної стійкості українського суспільства.
