Адаптований переклад статті Тіма О’Рейлі про “вайб-кодінг“ та майбутнє професії програміста.
Сьогодні часто можна почути, що незабаром програмісти втратять роботу через розвиток штучного інтелекту. Однак багато експертів вважають, що мова йде не про кінець програмування, а лише про завершення тієї його епохи, до якої ми звикли. Таке вже траплялося в історії не раз.
Як змінювалися технології програмування
Перші програмісти фізично підключали дроти для виконання кожної окремої операції. Згодом їх змінили ті, хто писав машинний код, програмуючи кожен біт вручну. Потім з’явився асемблер, що дозволив записувати команди у зрозумілішому для людини вигляді. Далі еволюція продовжилася — високорівневі мови програмування (Fortran, COBOL, C, C++, Java) зробили можливим формулювати завдання ще простіше, дозволяючи не заглиблюватися у деталі архітектури комп’ютера.
З часом широкого поширення набули інтерпретовані мови (як BASIC), які раніше вважали іграшковими, але вони зробили програмування доступним широкому колу людей — навіть дітям. Розробка програмного забезпечення поступово переходила з офісів великих компаній у гаражі та до ентузіастів.
Велику роль відіграв й розвиток операційних систем. Якщо раніше кожен виробник комп’ютерів потребував програмістів, які писали драйвери для кожного пристрою окремо, то Windows та подібні ОС централізували й спростили ці задачі. Сьогодні більшість розробників не знає і не потребує знань про низькорівневе програмування.
Програмістів стало більше
Жодна з цих революцій не скоротила кількість програмістів, навпаки — їх стало тільки більше. Чим простіше створювати програмне забезпечення, тим більше з’являлося нових рішень та продуктів, а з ними — і попиту на людей, здатних це робити.
Веб став ще однією революцією: користувацький інтерфейс перетворився на зрозумілі людині документи у браузері, а створити простий застосунок міг кожен із мінімальними знаннями. Поняття “no code” стало трендом, а платформи як WordPress дали змогу навіть непрофесіоналам робити сайти без програмування. Проте зі зростанням можливостей зростала і складність: розділилися ролі фронтенд- та бекенд-розробників, з’явилися нові мови (Python, JavaScript), а велика частина низькорівневих деталей сховалася за фреймворками та API.
Далі розвиток хмарних сервісів, платіжних платформ та інтернет-інфраструктури перетворив програмування у конструювання рішень із готових компонентів — API та бібліотек. Але це не зменшило кількість програмістів — навпаки, їхня роль і попит зросли, адже масштаби й складність систем суттєво збільшилися.
Програмісти перестали бути лише “будівельниками програм”, а стали керівниками цілих цифрових екосистем. В сучасних компаніях багато процесів вже виконуються автоматизованими системами, а люди-програмісти керують і вдосконалюють цих “цифрових співробітників”.
Чи змінить ШІ ситуацію радикально?
З появою великих мовних моделей (LLM) та генеративного ШІ з’явилася ідея, що програмування може стати ще доступнішим: достатньо сформулювати завдання природною мовою, щоб отримати готовий прототип програми. Такий підхід отримав назву “чат-орієнтоване програмування” (CHOP). Це породило нову хвилю дискусій: чи не замінить тепер ШІ більшість програмістів та інших працівників розумової праці?
Однак історія показує, що подібні революції, навпаки, породжують нові можливості. Коли якась технологія стає доступнішою, з’являються нові ніші, сервіси, потреби. Програмування не зникає — змінюється його суть, підходи та необхідні навички.
Вивчення через практику і нові навички
Роль програміста поступово переходить від “написання коду” до керування складними системами, аналізу, оптимізації та творчої інтеграції нових інструментів. Як у промисловій революції — справжній стрибок у продуктивності почався не тоді, коли з’явилися машини, а коли суспільство набуло масових навичок ефективного використання нових технологій.
Ті спеціалісти, які першими опановують нові інструменти (як-от ШІ для автоматизації коду), стають набагато затребуванішими. Молодші спеціалісти, які швидко опановують нові підходи, можуть випередити тих, хто не хоче вчитися. За словами деяких експертів, “помруть не професії, а вперті розробники, які не хочуть змін”.
Програмування стає ближчим до людської мови
Сучасне програмування все більше нагадує спілкування із розумною системою, здатною розуміти запити людини майже як іншу людину. Завдяки цьому з’являються нові види завдань і професій, як, наприклад, “інженер агентів”, що будує й налаштовує ШІ-агентів під конкретні бізнес-процеси.
Попит на якісних фахівців зростатиме, адже щоразу, як з’являються нові потужні інструменти, з’являються й нові, складніші завдання. ШІ-інструменти можуть виконати 70% рутинної роботи, але останні 30% потребують досвіду, системного мислення, знань архітектури, безпеки та глибокого розуміння бізнесу.
Виклики та можливості для бізнесу
Експерти вважають, що в найближчі роки ШІ-агенти стануть основними “обличчями” компаній — так само, як сьогодні сайт чи мобільний додаток. Але простого програмування вже буде недостатньо: треба буде глибоко розуміти процеси, враховувати нові технологічні й етичні нюанси, розв’язувати питання взаємодії різних агентів, відповідальності й прозорості.
З розвитком агентів (ШІ, які взаємодіють між собою), виникає потреба у новій “інфраструктурі агентів” — наборах правил, протоколів, інструментів, що регулюють взаємодію між ШІ та людьми, компаніями, іншими агентами. Потрібно буде вирішувати питання відповідальності, безпеки, стандартів.
Навіть найпотужніший ШІ не вирішить ці завдання без участі людини — тут потрібно ще багато роботи програмістів, аналітиків, архітекторів і менеджерів.
ШІ змінює не програмування, а уявлення про нього
Якщо раніше “програмування” асоціювалося з написанням коду, то тепер суть полягає у вмінні формулювати завдання, аналізувати, впроваджувати рішення, інтегрувати різні системи. Схожа трансформація відбулася із “писанням”: колись інтелектуальною вважалися самі навички каліграфії, а тепер — вміння структурувати думки та створювати зміст.
Справжньою цінністю стає здатність мислити системно, ставити завдання та поєднувати людей і автоматизовані системи в єдине ціле.
Програмування майбутнього: ще більше роботи і можливостей
Попереду ще багато викликів — розробка нових систем, автоматизація, створення стандартів взаємодії між агентами, впровадження ШІ у різні сфери життя. Зростатиме “програмована площа” бізнесу, науки, інфраструктури. Навіть якщо продуктивність одного програміста зросте в 10 разів, обсяг роботи й кількість сфер, де потрібні програмісти, зросте ще швидше.
У кінематографі технологічний прорив дозволив не тільки здешевити виробництво, а й створити фільми з неймовірною деталізацією, спецефектами, якістю. Так само й у програмуванні: замість того, щоб просто зекономити, суспільство буде підвищувати якість і різноманіття цифрових продуктів.
ШІ-інструменти відкриють шлях десяткам мільйонів нових “аматорів програмування”, які генеруватимуть ідеї й прототипи, а професіонали доопрацьовуватимуть їх до промислової якості.
Від прототипу до промислового рішення
В бізнесі та науці можливість швидко створювати прототипи стане реальністю, але цінність полягатиме у здатності довести ці рішення до рівня надійних, безпечних, інтегрованих систем. Найкращі рішення вимагатимуть співпраці експертів і ШІ-асистентів на кожному етапі.
Виграють ті, хто вміє використовувати автоматизацію, щоб вивільнити ресурси для творчості, аналізу, стратегічного мислення.
Фахівці, які не зможуть інтегрувати ШІ у свою роботу, поступово втратять конкурентоспроможність, незалежно від галузі.
Початок нової епохи
Отже, це не кінець програмування, а його нове народження. Роль програміста змінюється — від творця коду до системного інтегратора, аналітика, архітектора нових взаємодій людини та машини. Головна цінність — не в технічних деталях, а у вмінні вчитися новому, інтегрувати інновації, мислити масштабно.
Історія програмування показує: чим простіше технологія, тим ширше її застосування і більше завдань. Світ майбутнього потребує ще більше людей, які вміють працювати із цифровими технологіями, особливо у співпраці з ШІ.
Сподобалась публікація? Дуже на це сподіваюсь, адже автор відшукував матеріали, перекладав, редагував та адаптував його для того, щоб читання приносило не лише задоволення, але й було корисним. Можете підтримати його донатом. Навіть 1 гривня принесе радість!
