Командний рядок у деяких відомих програмах

Від початку комп’ютерної ери взаємодія з програмами відбувалась через введення команд з клавіатури. Згодом всі головні програми перейшли на графічний інтерфейс, а від старого методу залишились лише клавіатурні скорочення для професіоналів.

Проте, все ж трапляються випадки коли первинний клавіатурний інтерфейс відроджується у сучасному вигляді. Наприклад, важко уявити більшість графічних оболонок без базового інструмента “Запуск програм”. Викликавши його за комбінацією Alt+F2 і ввівши кілька перших букв, можна швидко запустити потрібну програму без необхідності водити мишею по незліченних пунктах меню програм.

лаунчер програм у графічному середовищі Mate

На основі цього виник цілий вид програм під назвою лаунчери. Котрі окрім запуску застосунків здатні робити інші корисні речі: пошук файлів та в інтернеті, виконувати функцію калькулятора, вимикати систему, керувати гучністю чи налаштуванням яскравості екрана, виконувати різноманітні скрипти та багато іншого. Прикладами таких програм є мега функціональний Krunner на KDE Plasma, rofi, synapse, ulauncher, kupfer та інші.

Тому й не дивно, що зручність командного рядка було додано й до деяких великих програм. Найвідоміша така панель команд в популярному пропрієнтарному текстовому редакторі Sublime Text, викликається комбінацією Ctrl+Shift+P і ви про неї можливо знаєте. А от про наявність подібного в інших відомих програмах ви, мабуть, і не знали.

Почнемо із Gimp. Редактор графіки заховав панель команд у пункті “Пошук і запуск команд” (Search and Run a Command) із меню Довідка. Перейшовши в цей пункт з’явиться нове діалогове вікно де й можна шукати потрібну команду набираючи її назву на клавіатурі. І це дуже зручно, адже часто трапляється, що невідомо де знаходиться необхідна функція.

пошук і запуску команд у графічному редакторі Gimp

Для швидкого запуску передбачено клавішу / (прямий слеш) в англійській розкладці. Під час набору команди з’являтимуться пропоновані варіанти, які обираються мишею, або клавішами стрілками й натисканням Enter. Щоб закрити тиснемо Esc.

Логічно, що подібна штука не оминула й інший потужний opensource редактор графіки. В Inkscape вона називається “Палітра команд” (Command Palette). І з’явилася у версії 1.1. Запускається клавішею ? (знак запитання) англійської розкладки, або із відповідного пункту меню Перегляд.

палітра команд у векторному редакторі Inkscape

Через Палітру команд можна виконати різноманітні дії чи операції над фігурою, шаром, контуром, або іншим обраним об’єктом, чи документом. Закриття і принцип вибору команд такі ж як і в Gimp.

Серед браузерів така функція віднайшлась у Vivaldi. Називається вона “Швидкі команди”, викликається гарячими клавішами F2 (Ctrl+E), або через пункт “Інструменти” головного меню. Також для цієї дії можна створити жест миші. Панель швидких команд браузера Vivaldi дозволяє користувачам: переходити по вкладках та закладках, створювати нотатки, шукати по історії перегляду, робити прості розрахунки та чимало іншого.

швидкі команди в інтернет браузері Vivaldi

На відміну від інших згаданих програм у Вівальді ця функція має кілька налаштувань. Зокрема дозволено визначити який тип даних включати до результатів пошуку.

Ще одна велика програма де наявний командний рядок — LibreOffice. Він працює у Writer, Calc та Impression. Розташований у меню Довідка під назвою “Команди пошуку”. Також запускається з клавіатури за допомогою Shift+Esc. Надає швидкий доступ до всіх функцій, що знаходяться в меню програми.

команди пошуку в офісному пакеті LibreOffice

Можливо ви знаходили панель клавіатурних команд ще у якихось програмах, напишіть про це в коментарях.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Лінукс Майстер
Лінукс Майстер@prolinuxua

2.6KПрочитань
3Автори
27Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Браузеру Firefox — 20 років!

    09 листопада 2004 року вийшла версія 1.0 інтернет оглядача Mozilla Firefox.

    Теми цього довгочиту:

    Інтернет
  • Ubuntu - 20 років!

    20 жовтня 2004 року вийшов у світ перший реліз дистрибутиву, який згодом став провідним популяризатором Лінукс.

    Теми цього довгочиту:

    Linux

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається