Привіт! Мене звати Денис, я керівник вебстудії Whiteweb.ua та засновник стартапу для перевірки продуктивності вебсайтів Revalin. В українському IT-секторі я працюю з 2006 року.
Мені «пощастило» почати роботу над новим стартапом в 2019 році: перед пандемією, глобальною економічною кризою та війною в Україні. Проєкт, який ми розраховували випустити в реліз до кінця 2020, тільки зараз виходить на стадію відкритого альфа-тестування. І я розумію, що це далеко не всі складнощі, з якими нам доведеться ще стикнутися. Про це і хочу поговорити.
Про ринок в 2019 і зараз
2019 рік здавався ідеальним для початку IT-стартапу. Дійсно, з 2016 року ринок зростав в середньому на 20-25%. Про збільшення доходів можна зробити висновки за часткою податків, сплачених в бюджет країни — за три роки вони виросли в 2,3 рази.
Ще було дуже помітно, що кількість замовлень з Європи та США значно збільшилася. По це це свідчить і статистика, але я також можу стверджувати зі свого досвіду.
Наша вебстудія в 2019 році переживала найкращі часи по завантаженості роботою та фінансам. В середньому щомісяця ми працювали над трьома великими проєктами, ще кількома малими і мали на підтримці ще близько десяти. Для студії, де всього працювало 12 спеців, це було шикарно. Більш того, у нас якраз побільшало замовлень з-за кордону, які нам також приносили непогані доходи.
Якраз тоді у нас з’явилася ідея автоматизувати перевірку вебсайтів на помилки. Ми створили бізнес-план і буквально за місяць вже почали втілювати його в життя.
Згідно з планами, ми збиралися завершити розробку та випустити альфа-версію Revalin вже в вінці 2020 року. Я вже мав досить непоганий досвід розвитку IT-проєктів, тому шанси на успіх були дуже високими. Ринок росте, конкурентів на українському ринку практично немає, інвестиції стабільні, команда спрацьована та має необхідні навички.
COVID та хаос, які трохи не вбили наш стартап
Вже в квітні 2020 року, коли в Україні затвердили статус пандемії та оголосили карантин, ми одним махом втратили 80% інвестицій. Інвестор просто розірвав контракт, пославшись на форс-мажорні обставини.
З точки зору підприємця я його чудово розумію — було абсолютно точно ясно, що безпрецендентні карантинні заходи у всьому світі похитнуть економіку. До того ж, невелика вебстудія і стартап для роботи над вебсайтами явно не були під час того хаосу перспективними інвестиціями. Ми не EdTech, за рік вирости для мільярдного обороту в таких умовах ми б не змогли навіть при безлімітних грошових вливаннях.
Графік показує, що лише в листопаді 2022 року економіка наблизилася до значень, які були до пандемії.
Але з боку стартапера це був неабиякий удар, адже власних ресурсів у нас вистачило тільки на те, щоб не кинути проєкт, про розвиток навіть не йшлося. Весь цей час ми боролися, щоб банально зберегти вебстудію і команду.
Коротко розкажу, що саме ми зробили:
З'їхали з офісу і перейшли повністю на дистанційний формат. Адже саме оренда приміщення складала 20% наших оперативних витрат. Крім того, продаж меблів та зайвої техніки поповнив нашу фінансову подушку безпеки.
Повністю змінили внутрішні процеси в команді. Це був не найкращий час впроваджувати agile, але варіантів не було. Прийшлося переносити робоче спілкування в Slack і Telegram, щоденні зустрічі — в Google Meets а контроль над виконанням задач — в Jira.
Змінили стандарти коментування коду. В перші кілька місяців дистанційки робота девелоперів у нас стала досить індивідуальною, через що значно почастішали випадки, коли один спеціаліст взагалі не міг зрозуміти код іншого, навіть з урахуванням написаних коментарів до коду. Тому ми максимально деталізували та уніфікували цей процес.
Змін було багато, тому помилки також були. Поки я намагався одночасно зберегти функціональність вебстудії та стартапу, я недооцінив моральний стан моїх працівників. А коли вже помітив проблеми, стало пізно. Тому до кінця пандемії я втратив третину команди. Причому набрати нових не вийшло — спеціалісти на ринку були, але я не знайшов жодного, який підходив би нам по стеку та вмінням.
Відновити кількість проєктів та доковідний рівень заробітку нам вдалося лише влітку 2021 року. І лише тоді я вирішив відновити активну роботу над стартапом знову. Проте з інвестиціями цього разу все було значно гірше — їх не було взагалі. Тому Revalin перетворився у сайд-проєкт, яким ми займалися, коли не було високого завантаження у вебстудії. Не на це я сподівався, але хоч так. З урахуванням такої швидкості роботи я перебудував плани — завершити розробку і випустити проєкт ми мали вже до кінця 2022 року. А в лютому почалася війна.
А що зараз з IT-ринком під час війни? Ситуація складна
Не буду наголошувати на складнощах в перші місяці повномасштабного вторгнення — усі й так все розуміють. Але скажу, що добре налаштовані під час ковіду процеси дистанційної роботи дозволили нам зберегти частину контрактів з європейськими контрагентами. А ще допомогли біржі на кшталт Upwork, де можна було вийти на малий та середній бізнес.
Саме вони допомогли нам підтримати штани та вижити під час хаосу на ринку. Проте я втратив ще половину команди — нас залишилося всього четверо. Таким складом ми продовжуємо працювати і сьогодні.
Але поговорити я б хотів не про складнощі відразу після початку війни, а про сьогодення. Багато вебстудій та IT-компаній швидко переорієнтувалися на європейський та американський ринки — так само, як зробили і ми.
І статистика DOU це підтверджує: експорт послуг українського IT-сектору не рухнув як більшість сфер економіки, а лише трохи просів.
З точки зору великого бізнесу все може и нормально. Правда, за останній рік я встиг побачити декілька дуже неприємних дзвіночків.
Кількість інвестицій з Європи та США не збільшилася. Якраз навпаки. З самого початку 2023 року я намагався знайти кошти, щоб продовжити повноцінну роботу над проєктом Revalin. В результаті — нічого. Більшість інвесторів, з якими я розмовляв, як тільки чують слово «Україна», відразу відмовляються співпрацювати. За рівнем небезпеки інвестицій наша країна для них зараз на рівні Сирії чи Сомалі.
У нас немає нових великих проєктів на розробку. Все, чим займається наша вебстудія — це невеликі проєкти та підтримка. Крупних нових клієнтів у нас не було з початку війни. Бізнес не хоче співпрацювати з українськими компаніями, бо вважає, що ми 24/7 сидимо в підвалах без світла і будемо постійно зривати дедлайни. Серйозно, мені якось так і відповіли під час діалогу з потенційним клієнтом.
На ринку просто неймовірна кількість недосвідчених айтівців, які вирішили змінити професію з початком війни. Не маю нічого проти них, але шукати спеціалістів стало просто неможливо. Спроби найняти нового спеціаліста провалились: влітку на одну вакансію Middle JavaScript-розробника з конкретним стеком технологій я отримав близько 40 відгуків: майже всі були або джунами з мінімальним досвідом, або взагалі тільки після курсів.
Чим довшою буде війна, тим сильніше малий і середній IT-бізнес відчує її наслідки. Адже європейський та американський ринки вже потихеньку починають обирати більш «стабільних» та «безпечних» виконавців. І боротися з цими стереотипами взагалі не легко.
Щодо українського ринку — тут також важко. По моїм враженням, більшість підприємців старається зберегти те, що є. Тому в просування та нові проєкти вони вкладаються досить обмежено — в середньому бюджети в 3-4 рази менші, ніж були в 2019.
З точки зору засновника стартапу це все виглядає досить несприятливо, але нічого катастрофічного. Крім того, є й позитивні моменти. Наприклад, з інвестуванням неочікувано допомогли українські банки — для розвитку бізнесу є досить непогані програми пільгового кредитування, якими ми й користуємося.
А щоб диверсифікувати ризики, ми зробили Revalin доступним на 12 мовах. Адже одне діло співпрацювати з українською вебстудією, а зовсім інше — користуватись українським онлайн-сервісом. Це зовсім по-іншому сприймається клієнтом.
Але навіть це не гарантує успіху. Адже якщо ми не знайдемо нормальні інвестиції, то розвивати стартап буде вкрай складно. На сьогодні це головна проблема, яку я намагаюся вирішити. Безрезультатно, але робота не зупиняється ні на день. Але як каже мій колега-підприємець: “йдемо за течією та намагаємося не потонути”. Саме це девіз українського стартапера в 2024 році.
