" Квіти зла " вірту.

Вступ

У цій статті я буду ніби Шарль Бодлер, який опублікував свою відому збірку “Квіти зла” розкривати теми вірту, та для початку ознайомимося з тематикою оригінальної збірки:

— Утвердження неморальності Краси;

— Ностальгія, туга за “втраченим раєм“;

— Пошук ідеалу та невідомого.

У цій статті, я хочу написати про ті самі “квіти зла“ українського вірту. Приємного читання!!

1 Частина: вірт очима віртовських — комфорт чи токсичне зборище ?

Так, як краса — термін неоднозначний так й “ідеальність по-віртовськи” має багато аспектів.

Ти ідеальний, якщо проти слюру, ейджизму та подібного.

Ти ідеальний, якщо не використовуєш рос мову, рос відео, музику та інше, але ти перестаєш бути ідеальним, якщо хтось з твоїх рідних/друзів/однокласників досі споживає рос контент.

Ти ідеальний, якщо твої думки співпадають з думкам більшості тут.

Ти ідеальний, якщо сидиш у тих чатах, в яких можна.

Ти ідеальний, ти ідеальний, ти ідеальний…

та чи існує ідеальність ?

Культ ідеальності у вірті є доволі зрозумілим явищем, адже більшість людей тут — фанати к-поп, в якому айдол є буквально недосяжним для “звичайних людей” образом, до якого комар носа не підточить.

Проте в реальних умовах, та враховуючи, що ми не є айдолом, за нами не спостерігає менеджер, у нас немає сценарія, по якому ми говоримо в житті — бути хоч трошки ближчим до ідеалу неможливо, та й чи потрібно ?

Чи були б ми щирі один з одним, якби говорили те, що нам сказали говорити ? Чи можемо ми бути щасливі, коли нам щодня нав’язують принципи, світогляди, ідеї, не питаючи нас про те, чи хочемо ми їх “сповідувати” ?

Дивімося правді в очі, уже час їх розплющити. Якщо ти не погоджуєшся зі загальноприйнятими ідеями вірту тебе можуть загейтити( рос мову, культуру виключаємо автоматично, адже говоримо про укр вірт ).

:: Ще як тільки я прийшла до укр вірту, я не одноразово зустрічала людей, які казали щось типу “мені страшно говорити про те, що я думаю, адже моя думка - не така, як в інших”. Зокрема не раз чула тезу: “ я чекаю доки хтось "відомий" скаже те, про що я думаю, бо якщо це скажу я — мене загейтять ”. Несвідомо я переймала цей принцип, адже отримувати купу побажань смерті мені не хотілося.

Проте зрозуміло, що мій досвід може відрізнятися від пережиття інших, тому пропоную прочитати інші думки з цього приводу.

» Чи часто вам доводиться зустрічати такі ситуації, коли віртовські бояться сказати свою думку ? Можливо, ви чули щось на кшталт « я почекаю, доки хтось відомий скаже це, але сам - ніц » ? Що думаєте про це ?

:: не можу знати точно, чи роблять так інші, тому що, на жаль, не вмію читати думки, і серед друзів чи знайомих я не помічала нічого такого, тож можу сказати лише про себе. раніше я дуже часто так робила, і чесно, досі іноді буває. але, до речі, хочу сказати, що відомі віртовські не завжди мають рацію, просто зазвичай їх або підтримують не дивлячись ні на що, або просто закривають очі, бо "ну він ж популярний".

:: Насправді, я не бачу тези саме "почекаю, поки хтось відомий скаже", але бачу, як люди дуже бояться казати свою думку.
Наприклад в сфері оформлень. Часто є роботи, які є ну м'яко кажучи невдалими, але люди дуже прикрашають це і кажуть "ой, як гарно!". Краса суб'єктивна, але коли робота виконана неохайно і порушує всі поняття про дизайн це вже щось інше.
Люди бояться когось образити, а дойоби сипатимуться на вас лише в тому випадку, коли першим до вас доїбався хтось відомий.
Вірт занадто толерантний, як на мене.

:: 1. не дуже, адже більшості тут просто все одно на те, що він скаже, хіба в мене є подруга, яка буває сумнівається в своїх словах, але я допомагаю їй зрозуміти, що в кожного є своя думка.

2. я сама така трохи. є деякі проблемні випадки, і якщо я висловлю свою думку - я можу отримати багато гейту, який я не дуже вмію сприймати. я боюся про них навіть починати говорити, але якщо хтось почне раніше (навіть не популярна людина) то я можу підтримати її, якщо наші думки схожі.

3. не думаю, що це щось погане, але також варто думати трохи, що ви говорите. я не маю на увазі соромитися кожного свого слова, лише про деякі теми, які можуть багато кого образити.

:: якщо чесно, мені не доводилося зустрічати таких ситуацій! але я розумію, що скоріш за все, багато людей так думає.
про 'хтось відомий скаже' трошки смішно, бо я частіше бачила, як віртовські з аудиторією кажуть якусь нісенітницю або щось абсолютно тупе. дуже багато популярних віртовських нормалізують щось огидне або виставляють тупі тейки та коли їм пишеш, що це хуйня якась, вони знайдуть тисячу беззмістовних виправдань, чому їх думка не жахлива.

:: Так!!! Часто помічаю, що деякі віртовські, які є авторитетом для інших, замовчують свої справжні думки тощо. Хтось будує свій «ідеальний образ», а хтось не хоче влізати в лайно-ситуації.
Це видно, коли люди читають усі повідомлення, та просто лайкають ті, що співпали з їх справжньою думкою
Насправді, нема різниці, який ти віртовський(відомий, чи не дуже), бо засруть усіх. Тільки не медійника забудуть через 3 дні, а от медійних особистостей будуть обсмоктувати ще 20 років.

:: дуже рідко таке бачу, зараз, у наш час, люди у вірті стали сміливіше і в 85% випадків кажуть свою думку, навіть якщо їх засруть. у ці 15% мовчунів входжу я, мжвххвхп. яким би я екстравертом не була, як би я не любила публіку і бути в центрі уваги, я боюся осуду і образити когось. це вганяє мене в паніку, я починаю нервувати і моя самооцінка падає нижче пекла(емодзі сорому). тому я чекаю, поки хтось впливовіший (або просто хтось інший) скаже те саме, що й я собі в голові, а тоді вже висловлю свою думку(зірочки)
що я про це думаю? не знаю, з одної сторони це добре, а з іншої якось не дуже. всі ми люди, усі ми маємо емоції і почуття, але всі ми різні. для людей одна й та ж сама ситуація має різне значення, у таких ситуаціях мовчання справді рятує(сердечка ручками), тому 50/50.
ви впевнені в собі, не боїтеся осуду, вмієте правильно висловити думку і аргументувати її — вперед.
не вмієте хоча б щось одне з вище перерахованого - краще мовчіть й далі :(((.

:: Я в українському вірті з літа 22 року і за цей час я багато разів бачив людей, які вирішують мовчати. Я ніколи не розумів цих людей, а якщо чесно, то навіть і не намагався. Я у вірті достатньо довго, але навіть зараз я можу спостерігати за людьми, які просто мовчать. Мені незрозуміла ця поведінка, тому що я завжди йшов проти «стада» по своїй стежині, не зраджуючи собі та своїм принципам. Багато разів бачив, що люди спершу мовчали, а потім коли починав обурюватися я, зʼявлялися інші і підтримували мене. Не скажу, що я потребував цієї підтримки моєї позиції, але цих людей з кожним разом зʼявлялось все більше і більше. Я думаю, що на це впливає страх бути засудженим. Всі ми знаємо часи, коли людей гейтили за криво написане слово, без пояснень. Можливо, саме ці дії сформували в більшості підлітків страх засудження і вони шукають свого ідола, який цього не боїться і їм вигідніше слідувати за ним, ніж говорити самостійно. Але я особисто знаю людей, які просто не хочуть починати сварки або розпочинати дискусію. Вони просто мовчки закінчують ту чи іншу тему, адже не вміють/люблять сваритися/дискутувати. Або ж є такі люди, які не стикалися із якимись темами, вони не мають досвіду і обʼєктивної думки теж. Тож вони слухають, всмоктують думки інших і обирають сторону, на якій вони будуть.

Ми можемо помітити, що всі думки по-своєму різні, тому для отримання більш загальних результатів, я провела опитування на #провірт. Наразі варіант відповіді: “я кажу, що думаю, якщо це доречно” має найбільше голосів, а це 69 чоловік з 200(непогано;)). На другому місці варіант: “ я рідко кажу те, що думаю, тому що боюся осуду/іншого”, що становить 45 чоловік з 200. Третім у списку є варіант “ мені лінь казати будь-що ”, за який проголосувало 34 людини, стосовно якого є що сказати.

Ще не так давно у вірті були дуже ворожі настрої стосовно віртовських, які трошки більше виділяються серед інших, бо мають певний канал з немалою авдиторією/тощо. Люди шукали так звані “пройоби” ледь не висмоктуючи їх з пальця. Наразі ж у вірті ситуація трошки змінилася. Сьогодні ви радше помітите під анонками, де підняли важливу тему(не враховуємо речі, які не мають значення, наприклад: зовнішній вигляд), таку фразу як " а вам не похуй ? ".

Якщо людина вирішила підняти якусь тему, яка здається їй важлива, значить не похуй…звісно, за виключенням тих тем, які порушують чиїсь особисті кордони і т.п.

Трошки раніше я питала підписників каналу #провірт, що для них укр вірт. Пропоную прочитати деякі з них.

“місце, де тебе засміють і засруть бо ти запитав чи якесь слово слюр, бо справді не знав, а воно виявляється не слюром і в коментарях всі сміються з цього. funny.”

“Гниле, токсичне місце у якому почали поширювати різний жах наприклад п0рно.... Просто я сюди прийшла лише заради оформлень, а тут все так. Я розумію чому всі так обсирають вірт”

“Для мене укр вірт - це допомога; віртуальний світ, в який можна втекти з сірої реальності. І я розумію чому це викликає залежність.
Хто б що не казав, але для мене укр вірт завжди буде порятунком”

“для мене вірт це як реальність де я можу трохи відпочити, особливо у кф там дуже хороші люди котрі можуть підтримати”

“Хмммм, думаю, укр вірт для мене це місце, завдяки якому я став набагато свідомішим. Місце, де я познайомився з цікавими людьми, був адміном на неймовірних шоу/проєктах та слідкував за розвитком нашої культури. Наразі, для мене укр вірт трохи розплився, я наче тут, а наче вже і ні. Атмосфера останнім часом дивна(?), але, думаю, потім стане краще!! Сподіваюся, що до того часу вже покину це місце..
Укр вірт став для мене порятунком й одночасно тягарем, але, я радий, що опинився тут”

“укрвірт це одне велике токсичне зборище "інтелігентних" людей, які постійно дістають інших людей про те, як вони мають спілкуватися і що казати.
вони кенселять все, що дихає, а що не дихає, змусять дихати.
вони просто хочуть побільше сварок, от і вигадують різні проблеми для інших.”

“секта пісюнів і чб трахерів”(ВИБАЧТЕ НЕ МОГЛА НЕ ДОДАТИ ЛОЛ)

“для деяких комфорт, а для мене як дім.
вірт може й токсична штука, але тут є багато комфорт кф, чати, багато милих людей.
я тут може й не так давно, але мені тут подобається)”

Ми можемо зауважити, що позитивні та негативні відгуки приблизно 50/50. Та доволі цікаво, чому навіть враховуючи такі " погані " сторони вірту, тут все одно залишаються…? Тож на цьому моменті ми підійшли до тієї самої “ неморальності Краси ”.

Вірт безумовно красиве місце, тут можна реалізуватися в деяких сферах, навчитися комунікувати та вести сварки, ділові діалоги. Та разом з цим ця краса неморальна. Доволі часто тут можуть поставити мораль нижче, ніж будь-які інші принципи. Де ми можемо таке бачити ? У побажаннях см;рті віртовським, які якось проїбалися, хоча побажати врізати дуба тут буде геть не доречним, та неморальним.

2 Частина: а раніше було краще!

Особисто я доволі часто зустрічаю моменти, коли віртовські кажуть “поверніть літо 2023, тоді було так комфортно”. Тож зокрема, я вирішила запитати про це у підписників #провірт.

На першому місці варіант відповіді: “ні, змінився у негативний бік”, на другому “ несуттєві зміни присутні”, ну і на третьому “ змінився у позитивний бік”.

Нумо розглянемо всі пункти та приклади до них. Почнімо з меншого до більшого.

Звісно стверджувати, що змін не відбулося безглуздо, хоч для когось може так здатися.

Зміни у позитивний бік безумовно є. Наприклад викорінення кальки, транслітерації з російської та мінімізація суржику. Українізація дібралася навіть до лайки, тож сьогодні казати “блін” не можна, а треба казати “ дідько, чорт ” та інші синоніми.

Тут погоджуюся, що зміни є, у певних аспектах суттєві, в інших сферах несуттєво. Наприклад є суттєві зміни з гелпами, тепер необхідний матеріал легше знайти завдяки великій кількості та різноманітності. Тут вам і гелп з колорами, шрифтами, нарізками, пнг… Багато,словом. Натомість прикладом несуттєвих змін може бути популяризація от'вірту. Про нього в якийсь момент почали говорити, вступати, створювати проєкти, але опісля знову все затихло. Ну і сюди ж можна віднести популяризацію кад, чи стало їх набагато менш ? Та ні, я б так не сказала, зараз й нові створюються.

Щодо обговорення негативних змін:

• Байдужість більшості до певних тем. ( ті самі "а вам не похуй?" )

• Агресивне ставлення до людей, які погано обізнані в таких темах як: слюр, калька, трансліт, і т.д( Камон, деякі люди навіть підмет від присудка відрізнити не можуть…/бнег до цих людей. Не всім одразу доходить, не всі одразу розуміють, не хочете пояснювати саме ви — пояснить хтось інший, світ від цього не вибухне )

• Несприйняття конструктивної та доречної критики. ( Ні, ну справді, реагуйте нормально, навіщо вам ця брехня, що все круто, правильно та гарно? )

• Небажання вигадувати щось самостійно( безкінечні анонки на кшталт “ хочу створити проєкт але не знаю який, що вам було б цікаво ?”), погоня за швидкою популярністю(“ а якщо я зроблю таке то ви підпишетеся ?”), чорний піар.

Думаю цих прикладів поки що достатньо з головою, проте якщо задуматися глибше, їх набагато більше.

Тож тут я підсумую пункт “ ностальгія, туга за "втраченим раєм "”, хоча потрібно зауважити, що до абсолютного “раю” вірту як до неба рачки. Вірт все швидше втрачає свою первісну ідею та комфорт. Це вже не тей дім, в який опісля школи біжиш, він став як дім у рж, до якого ти йдеш не поспішаючи, щоб відтягнути момент зустрічі з “сім’єю”.

3 Частина: хто вони — популярні віртовські ?

Цілком нормально та логічно, що в такому середовищі як вірт є певні лідери. Зазвичай це звання необхідно виборювати кров’ю, потом та сльозами, проте інколи це все можна відкинути та всього на всього оскандалитися. Зробити якийсь треш. Раніше таких випадків було не мало, виражалися вони спробами нарити шокуючий “компромат” на вже знаних віртовських з метою відмінити їх, а себе прославити(адже я такий молодець, викрив щось огидне!).

Та говорячи про сьогодення з’явилася тенденція робити популярними будь-кого, не важливо хоче цього людина чи ні. Приклад — я.

:: Мені ніколи не хотілося стати знаною ні у вірту, ні в рж. Завжди лякала надмірна увага до себе. Я згодна, що зробила не мало для вірту, але все це я робила просто щоб розважитися та робити те, що мені подобається. Проте згодом мене почали впізнавати в кф, у коментарях, просто згадувати на різних кад. Це мені не завжди подобається, адже тоді люди ніби ідеалізують мене, роблять прикладом для інших. Але я зовсім не та людина, на яку варто дивитися, я маю не мало пройобів та робила багато “неправильних” речей, на думку вірту. Словом, для мене титул “популярна” став своєрідним ярмом. Зараз я вже почуваюся краще, та й можна сказати трошки відійшла від активної діяльності; мене радує, що зараз мене не впізнають у кф, ніби від серця відійшло, дихати стало легше:)

Сьогодні досі можна помітити анонки та анкети на кшталт: “заберіть в адміни на популярний проєкт”, “ хочу зробити проєкт, щоб стати популярним, що вам було б цікавим ?” і подібні.

Чи є це поганим? Не можу сказати точно, якщо людина має світлі наміри та готова робити все можливе, а за свої старання хоче отримати визнання — що тут поганого? Натомість, якщо людина хоче потрапити на популярний проєкт аби засвітитися десь та не має на меті робити хоч щось… чи можна тоді цій людині віддати хоч якусь частину поваги та визнання? На мою думку — ні, а як думаєте ви ? Напишіть у коментарі!

Коли ти стаєш популярним у вірті ? На жаль, формули або теореми щоб визначити це не існує. Та чи потрібне все це… інколи ідеал шукають там де це не просять. Тож тут ми бачимо тей самий "пошук ідеалу та невідомого", адже “ідеальний” віртовський — це неіснуючий образ, тому що ідеальності не існує.

Ми прагнемо до возвеличення невідомо чого, й часто густо засмучуємося, якщо цей образ не виправдовує наших очікувань.

Висновок.

Тож… у цій статті я розповіла про свої “квіти зла” вірту. Ми зачепили такі теми як ідеальність та визнання, комфорт та довіра, позитивні та негативні зміни, неможливість подобатися всім та пошук невідомого образу. Цією статтею я хотіла достукатися до найпотаємніших закапелків ваших думок, нагадати, що вірт насамперед місце, де ми можемо вільно говорити про те, що хочеться. Й нехай зараз ми переживаємо певну кризу, ми можемо змінити все, зробити кращим це місце лише разом. Засадимо тут все квітами добра, взаємоповаги, розуміння та щирості ?

Дякую за те, що дочитали до кінця! Сподіваюся, стаття вийшла цікавою.

Окрема подяка віртовським які допомагали в збиранні матеріалів та тим, хто писав розгорнуті відповіді!

Оформлення від: @beefolio