Минулу статтю я закінчив словами про накатку своїх приколів. То як це робиться то? Як поставити софт на лінапсі?
Ну ви валите одразу важкими питаннями, я не знаю.
Ну знач по порядку. Якщо ви спитаєте будь якого лінуксоіда він вам скаже команди в консолі терміналі репозіторії супозиторії інжектор інспектор проректор, але це не наш шлях. Якщо хтось ше не поняв я не хочу і не планую розбиратися в лайнуксі і як там кажуть “знати як насправді працює ОС”, ну тобто колись напевно я скочуся і до того, але ціль цього експерименту не в тому щоб копіпастити команди в термінал а користуватися системою як звичайний юзер, ви ж хочете рік лінуксу на десктопі при своєму житті? Термінал це не шлях до того. Визначилися з поняттями приступаємо до вправи.
Отже софт.
Бровузер мозілла вже стоїть передвстановлений, з цим питання нема. Вацап не має лінекс десктоп версії, обідно. Телеграм качається з сайту, відкривається як екзешник взагалі без питань. Маю сказати що в ОС є програмка Software, де як в всяких апсторах можна дивитися шукати встановлювати оновлювати програми, вона ж оновила мені бівас в ноуті (я згадував в минулій статті серії) і ставить апдейти ОС. В цьому аппсторі я шукав софт який мені треба але там його не знаходилося, загалом там багато термінально опенсорсного софту але я особисто поставив мало чого звідти.
Orca Slicer.
Опенсорсний софт для 34д принтерів з складною генеалогією який я юзаю. В застосунку Софтваре його не знайшлося, довелося лізти в інтернет, а точніше гітхаб. Сайт орки є, але там були фейкові сайти клони і щоб не попутать простіше з гітхаба, опції установки все одно однакові.
Ну я десь чув що флетпак це метод скачки і установки софту, аппімаге вперше бачу, може щось убунтове? aarch64 чи x86_64 це тип процесора, на звичайних компах х86_64. АппімагеУбунту? у мене ж дебіан, воно несумісне? Я скачав нижніх джва, і в властивостях файлу .appimage була галочка типу позначити як екзешник. Поведінка змінилася даблклік показав якийся ворнінг про якийся ssl шототам, я закрив.
FreeCAD
Ладно, давайте спробуємо другий софт - FreeCAD. Не те щоб це був мій щоденний софт, я жертва автодеску, спочатку автокада (з 2008 версії ого) а згодом і фужена360. Але Автодеск це кантора гнідарасів, вони забрали у чувака його Вічну Ліцензію на автокад 2003 блять, вони чутка пригрозили судом компанії де я працюю (дойоб легіт але методика неприємна), і восени сказали мені що фужен360 перестане працювати на він10. Хочеться софт якийся постабільніше, який компанія не вирве у тебе з під ніг одного дня. Фрікад не знайшовся в застосунку Софтвейр, пішли на сайт.
Ну ладно аппімаге так аппімаге, галочка як екзешник і запускаємо. Загалом з того що я поняв аппімаге це як маайже як портабл версія програми, все в запаковано одному місці, можеш це місце пересовувати переносити і працюватиме. Орка і Фрікікад відкриваються з папки загрузки.
Prusa Slicer
Я вас трошки обманув з орка слайсером, я юзаю Prusa Slicer, його дідуся. Я доволі потужно орієнтуюся в пруша слайсері, але хотів освоїти і орку, але я там ще не все знаю, тому треба пруша слайсер. В програмі Софтваре теж нема його! Ладно йдем на сайт
Чот неясно давайте на гітхаб
Схоже з аппімаге пролітаєм, нема його. Оці три файли на скріні це НЕ лінух версії. Перейшовши на Flathub стало понятно що це аппстор flatpak програм. Кнопки установить Flathub нема, лише якісь команди кудись вводити, не наш шлях. Нема нам Прушаслайсера.
F3D
Я тут згадував про те що ніхуя нужного в програмі Софтваре нема, але маю що сказати позитивне - F3D, простий переглядач 3д моделек. Колись майкрософт повірили в 3д, в системі з’явився Paint3d, папочка “3д об’єкти”, і головне застосунок 3D Builder - доволі простий софт який відкривав модельки, вмів непогано ремонтувати биті меші, надає провіднику можливість ескізи модельок рендерити. Тут такого звичайно ж нема, але знайшовся F3D який закриває основну задачу - швидко переглянути СТЛку по даблкліку.
Steam
Я ж казав про геймінг да? На сайті стіма є кнопка INSTALL під якою ярлички вінди, макос та, неймовірно, хром ос!
Кнопочка загалом качнула .deb файл, по кліку відкрило програму Софтваре і там кнопочка інстол, пару віконечок пролітає самостійно і стім робе.
Це було просто.
Отже у нас є декілька варіантів як поставити софт і жоден не універсальний. Тепер маю зоопарк різного софту який весь стоїть по різному, та й таке. Я там згадував про репозиторії через термінал і я вам просто скажу що воно теж не універсальне, у різних дістро різні репозиторії і навіть програми які це менеджать, не універсально.
Мої проблеми з різними методами: Аппімаге не дуже зручно так як він не ставиться в систему, нема ярличка, треба лізти в папку і тикати файлик щоразу, неможливо його прив’яхати на відкриття файлів, тощо. Також я не поняв чи це самодостатнья портабл збірака чи ні? я потім качав іншу орку теж через аппімаге, і вона підтягнула настройки як були в першому аппімаге. Флатпак треба ставити окремий апстор (і то могли б і полегше зробити установку хоч батнічек напишіть в не давайте юзеру лише варіант копіпастить невідомі команди), програмка Софтваре топ але має дуже обмежений каталог.
Пізніше виявилося що програмка Софтваре, оцей апстор дебіана чи гнома, має галочку “підтримка флатпак". Тільки вона захована у чорта на кулінічах, треба через властивості ярличка програми зайти на сторінку програми Софтваре всередині програми Софтваре, і тільки там є кнопочка “флатпак сапорт” і “снап сапорт”. Снап це як флатпак але для убунти, воно нас не цікавить. Поставив галочку і о чудо я тепер можу встановити софт в систему з .flatpak файлу. Проте мене попереджають що це без апдейтів просто одноразова акція, але ладно. Переставив орку так, почав переставляти фрікад, і тут програмка Софтваре знаходить його у себе в бібліотеці! Ахуєть а раніше ти де була? Поставив фрікад нормально з дебіан бібліотеки.
Перед публікацією цієї статті виявилося що за декілька днів поведінка змінилася, тепер в самому вдубованому апсторі Софтваре є програми з ФлатХАБу, і з сайту флатхаба воно все ставиться через програму Софтваре, і кароч походу у мене повноцінна підтримка флатпаків без введення команд в термінал, ура!
Загалом в якості висновка треба підтвердити тезу яку я колись десь чув що “лінукс не знає який у нього дефолт метод установки програм”, як бачите тільки я зловив чотири різних методі без терміналу. Але це не означає що софту нема, його є дохуя і не виключно опенсорсного, і наскільки мені здається флатпак стає основним методом утсановки, в чому і побажаємо йому удачі.
ГЕЙМІНГ
Стім поставився доволі просто, чи буде так само з іграми? Я все таки НА ЛІНЧУКСЄ ІГАРЬ НЄТ. Насправді ситуація цікавіша, так, більшість великих ПК ігор роблять під вінду, але деякі розробники роблять і лінукс білди. Але і це не все, на стороні лінукса найбільший онлайн магазин ПК ігор - Стім від Вальве. Їх же Стімдек на лінуксі, майбутня СтімМашина на лінуксі, є окремий дістрібутів лінукса СтімОС (який вони ніяк не випустять для загального використання), і що головне - як в СтімОС так і в Стімі вшито Proton, прослойку яка дозволяє запускати віндові ігри на лінуксі. Воно працює так добре що майкрософт тепер розглядає продуктивність віндових ігор на СтімОС як ціль продуктивності до якого треба підтягнути він11. Я казав що він11 це жахлива помилка природи? Він11 наздогнала по ігровому перформансу він10 щось типу минулого року. Так от стім і ігри.
Для кхм закриття гештальту з десятирічної давності досвіду лінук убунти було вирішено першою грою запустити халф лайф. Розробники цієї гри Valve вони ж розробники Стім та СтімОС отже у гри є лінук білд незважаючи що їй 27 повних років. Скачалася з якимся рантаймом разом, запустилася без проблем, грається без проблем, нуль проблем.
Давайте може гру яку розробники закинули яка не має лінукс білда і бажано старенька, щоб ще й прибрана з продажу в стім?
Так, ГТА Вайс Сіті (оригінальна) колись продавалася в стімі, так її закинули, я не впевнений чи колись були на неї апдейти в стімі взагалі. Тут схоже: скачалася з якимся рантаймом разом, але є пару приколів, не видно інтро мувік, гра запускається то на одному моніторі потім після альттабу переходить на другий, ще й вважає що найбільший резолюшен 3072х1728 (у мене два 1920x1080 монітора я не знаю де воно це взяло).
Нічого з цього не критично, гра запускається, грається, біллі джин так само інтерраптед попередженням про шторм, мерседес так само каже вамос.
Окрім всього я ще є власником екзотики - оригінального Стім Контролера випущеного 2015 року. Але як і очікувалося від продуктів вальве все працює робе клацає, найбільша трабла це згадати як запустити контролер в правильному режимі. Нового стім контролера який стім помилково намалював на екрані вище у мене ще нема.
Загалом мої експерименти з геймінгом на цьому зупинилися, бо це все ж робочий ноут, не пограєш сильно.
GNOME
Як же він мене заїбав.
Що таке гном? Це так званий десктоп енвайромент (ДЕ), хто грався з андроідами може уявити це собі як лаунчер на максімалках. Гном один з них, він малює інтерфейс, віконечка, відповідає за що стається коли ти щось мишкою клацнув, я так поняв ДЕ відповідає майже за всю взаємодію що не є терміналом. Про мої претензії “це не налаштовується” я скажу що я полазив по всьому що схоже на настройки в різних частинах гнома, якщо я цього не найшов то це не налаштовується. Я не буду сидіти в терміналі перезбирати ядро щоб змінити поведінку хоткея.
Перш за все ГНОМ БЛЯТЬ ДАЙ МОЄМУ СОФТУ ПОДУМАТИ БЛЯТЬ. Я запускаю наприклад орку, вона ЗАВАНТАЖУЄТЬСЯ, цей уйобок такий ооой ЧОТ СОФТ ЗАВИС ДАВАЙ Я ЙОГО FORCE QUIT. Кажеш йому Wait, не закривай, так атвет убіл: через пару секунд знову пропонує вбити програму! Інколи я бачу як прям під цим віконечком про те що софт завис мій софт працює! Частіше треба багато раз натиснути на wait поки ОС дасть софту попрацювати ніж це дійсно щось зависло намертво. Одного разу це віконечко перекрило телеграм який просто відкривав відосик і відосик перекрив віконечно в якому ця залупа сказала що телеграм завис. Бро відчепися блять дай їм подумати. Я ловив це в Орка, в Фаєрфоксі (передвстановлдена), в телеграмі, в стоковому менеджері паролів, таке відчуття що щоразу коли система трошки думає щоб якусь память софта витягнути з свопа гном кричить ДАВАЙ ЙОГО ВБ’ЄМ.
Потім, чому воно все виглядає наче лончер плашета. Нє у мене тачкрін на ноуті є, але все ж я працюю клавомишою, але все якесь знаєте надто мінімалістичне, надто вилизане, надто огромні ікокни, надто багато відступів, надто великі радіуси заокруглення, а користуватися як десктопом виходить зі скрипом.
Далі просто перелік що мене бісить:
Чому Alt+Tab перемикає між застосунками а не вікнами? Згодом я найшов що Alt+’ перемикає саме вікна але лише в рамках одного застосунку. Якщо у мене декілька вікон браузера, декілька вікон з папочками, декілька інстансів фрікада чи орка з різними проектами то це неможливо працювати! При чому деякі застосунки як F3D не стакаються разом. Я маю як дурак тикати альт таб декілька раз потім не відпускаючи альт тикати апостроф декілька раз інколи мені треб перемкнутися на інше вікно того ж застосунку і треба альт+шифт+таб. Я блять замість того що швидко перемкнутися “назад” на минуле вікно маю гратися в пошук по дереву. Чому це ніде не налаштовується блять.
А гібернація є? З варіантів по живленню є лише Sus pend, Shutdown, Restart, не знаю що робить саспенд, але батарейку жре так наче ноут стоїть працює. Де гібернація ака “дамп РАМ на диск і вимкнення заліза”, чи ця технологія дрєвних чи якийся сон що не жре батарейку не під силу гному/дебіану/лінуксу?
Зовнішні носії, втикаєш флешку, воно спавнить її в провіднику зліва знизу, там ще кнопочка “витягти”, нажав флешка зникає, можеш витягать, звично логічно. Але якщо це SD карта то по кнопочці “витягти” розділ не зникає, але якщо на нього натиснути чи натиснути витягти ще раз то вилітає помилка щось там D-bus. Яїбу що ти маєш на увазі. Чому? що принципово інакше чому саме сд карти анмаунтнутий розділ має лишатися?
Чому якщо я запустив софт на одному віртуальному робочому столі і перемикаюся на інший то софт замість лишитися на столі на якому я його запустив інколи перелізає в той на який я перемкнувся?
Чому не можна переставити статусбар зверху вниз, якщо ми критикуємо він11 за відсутність пересування таскбара (фічі яка була в вінді з 95 чи щось таке) то чому гном так не може? Окрім того таскбар з відкритими застосунками ховається знизу посередині (можливо це спижжено у макОС) але щоб його побачити знову я маю мишкою клацати в лівому верхньому куті екрана??? Чому я не можу мишкою тикнути вниз середину екрана щоб побачити таскбар?
Чи є така річ як історія буфера обміну? На вінді Win+V показує історію того що ви копіпастили і тексти і картинки, можна звідти вставляти щось скопійоване раніше, вінда схоже просто виділяє під цей буфер пару десятків мегабайт РАМ і всьо. Схожа тема є на телефонах, я постійно юзаю. А от в гномі я такого не найшов. ДУЖЕ не хватає.
Висновок
Жити можна, працювати можна. Я ще дурень окрім зміни ОС вирішив що пора змінити основний CAD і змінити основний слайсер. Цього тижня будем страждать але перелазити на KDE (кеди). Чи Кеди плазма, чи на він98, кудись подалі від гнома.
No genAI used.
Бережіть себе, працюйте на перемогу, допомагайте Силам Оборони!
Разом Переможемо, Слава Україні!
