Радіоновини
Проблеми з мігрантами були і раніше, значно раніше до MAGA і навіть ще раніше — до Республіканської партії взагалі. Правда мігранти тоді були нахабніше ніж зараз в рази. Вони не просили притулку, допомоги і підтримки і не виходили з ножами на чужі ринки — свій ніж показати й інших порізати. Вони нічого не просили — просто приходили з тими ножами одразу і захоплювали місто, з усіма будівлями і крамом, голубиною поштою, верблюжим інтернетом, водогоном з акведуками і каналізацією.
Тому, наприклад, Єрусалим, міг бути вчора папським, сьогодні султанським, завтра юдейським, а в понеділок його брали в облогу і захоплювали сирійські біженці і палестинські терористи.
Трупів навкруги була така навала, що їх вже навіть не прибирали і пробиралися за місто, закриваючи рот і ніс медичною маскою, рекомендованою ВООЗ, як захист від COVID19. До слова, ця смердюча навала була додатковим захисним бар’єром (“порєбріком”, якщо бажаєте) від усіх авантюристів сезонної міграції і охочих заробити на зборі овочів і фруктів.
Наприклад, амазонки, які більше всього в людях цінували запах, а особливо запах парфумів, в Єрусалим навіть не совали свої носики. Зате французи, як поціновувачі різких запахів, їздили в Священне Місто за пікантними ароматами для своїх нових сирів.
Практично в той самий час почала народжуватися англійська острівна легенда про “один народ”, яку сьогодні безсовісно використовують на болотах мокші й інші смердючі угри і намагаються, за її допомогою змінити анали своєї “історії” і говнєти власної “сучасності”.
Якщо в Новому світі дійсно проживали ті ж самі люди, що колись разом воювали за Єрусалим, влаштовували вояжі за різкими запахами для сирного виробництва, по-братські, в хрестових плащах, билися між собою на мечах, мушкетах, а потім і пістолях і, навіть розмовляли однією (чи двома, а може навіть і трьома, бо до англійської завжди додавався французький або іспанський присмак) мовою.
І єдиною різницею між ними було те, що частина залишилася проживати в селах на острові і в Старому Світі, а інші переїхали на континент в багатоквартирні будинки на березі океану, із залізницею, телеграфом і телефоном, то й причиною майбутньої війни між ними став звичайний конфлікт поколінь і образа селюків на “городських”, а не претензії якогось брудного, засраного чмиря з канави до цивілізації з претензією і зазіханням на все цивілізаційне: “Ви в 1836 році викидали в унітаз… так це я! Здрастуйте, мамо і папо! Тепер все ваше стало моїм!”
