З 1 жовтня в Україні почнуть діяти нові обмеження на p2p-перекази, які вводить НБУ. Чи вплине це на роботу з криптобіржами та як буде вигідно обмінювати гривню на крипту, читайте у матеріалі.
Які будуть обмеження
Національний банк вводить тимчасовий ліміт у 150 тис грн на місяць для переказів фізичних осіб з карти на карту. Ліміт діє лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.
Обмеження не застосовується до рахунків волонтерів та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження.
Ліміт не діє також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб.
Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.
НБУ вважає, що ліміт не торкнеться 98% клієнтів банків.
Чому запроваджують обмеження
На думку регулятора це допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом для тіньової економіки.
«Дропи» – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Ці рахунки використовують як транзитні для переказу та відмивання незаконних коштів.
Аналіз НБУ свідчить, що через картки «дропів» може проходити близько 200 млрд грн на рік.
Який вплив на криптоспільноту
Сервіс p2p використовують на всіх криптобіржах й він є найбільш вигідним та швидким методом вводу або виводу грошей. Безумовно таке рішення Нацбанку вплине на цей сервіс.
У першу чергу постраждають ті, хто займається обміном криптовалюти професійно, а також ті, чиї доходи від трейдингу перевищують 150 тис у місяць. Втім, для таких осіб ці обмеження не матимуть значення, якщо вони працюють офіційно та сплачують податки.
Варто нагадати, що в Україні така діяльність не регульована. Закон про віртуальні активи є, але він так і не набрав чинності.
З податками також не зрозуміло. Спеціальних норм щодо оподаткування криптовалюти Податковий кодекс України не містить, проте дохід, отриманий від продажу криптовалюти, оподатковується за загальними правилами – 18% податку на доходи та 1,5% військового збору.
Держава не поспішає з регулюванням, хоча Україна займає 6 місце у світі за сприйняттям криптовалюти.
Виходить, що великим трейдерам та тим хто займається обміном гривні на крипту на постійній основі, доведеться підлаштовуватись й шукати варіант узаконення своєї діяльності й сплачувати податки, які до речі, держава збирається суттєво підвищити.
Які є варіанти
У рішення чітко сказано, що ліміт стосуються лише рахунків в одному банку. В Україні працює 60 банків, тобто логічним рішенням може стати відкриття рахунків у більшій кількості банків.
Втім, в НБУ вже зрозуміли, що це лазівка й у пресу потрапили тези про те, що ліміт у 150 тис грн буде розповсюджуватись на всі банківські рахунки однієї особи. Тому цей варіант ймовірно не підійде.
Інший варіант: в Україні існують такі проєкти як Trustee Plus. Це криптокартка, якою можна розраховуватись як звичайною банківською карткою.
Вона працює так — можна купити каву в Україні (як приклад) й заплатити за це криптовалютою, миттєво. Втім, продавець кави отримає не криптовалюту, а гривню з картки, яка номінована у євро — тобто під час такої транзакції відбудеться кілька обмінів (біткоїн на евро, а евро на гривню). Платформа бере за деякі послуги комісію. На Trustee Plus можна перевести крипту з біржі, або купити її за гривню.
Отримати таку картку можна за цим посиланням.
Висновки
Ми сподіваємось, що криптоспільнота навчиться жити з цими обмеженнями й p2p залишиться найзручнішим методом введення та виведення коштів й одночасно в Україні будуть розвиватися інші сервіси, які будуть лише спрощувати цей процес.