Радіошуми
Всі оцінюють дії орди емоційно і так, наче ці дії направлені саме проти них, а упир персональний ворог і винуватець всього того, що відбувається. А насправді орда — спільнота (як не крути), для якої всенародне свято — винищення, катування, ґвалтування, обкрадання людей. Ми їх людьми не вважаємо, далі зрозумієте чому. Сам же упир — просто “йо*нутий”, як його, свого часу, влучно охарактеризував покійний Нємцов
І не в сенсі патології, божевільності, а в сенсі ідіотизму. І він там не один такий. Подивіться і послухайте його поплічників — того ж мєдвєдьова, патрушева, наришкіна, їхнього “ідеолога” дугіна і будь-кого з інших. Вони віруючі ідіотизму. Їх наче спеціально робили, однаково формуючи за допомогою одного шаблону, в якому мізки не передбачені, як їхніх “коханих” наче “формує” один пластичний хірург. Фрейд і Юнг завили б від заздрості, побачивши такий “матеріал”
А подивіться на “розхідний матеріал”, який вони використовують для реалізації свого “ідіотизму”. Хіба цих людей можна назвати нормальними, можна назвати людьми? А подивіться на їхніх родичів, знайомих, які радісно їм бажають померти за…
Смерть за що? Спробуйте собі відповісти “за що” і “для чого” все це дійство? Бо це головне, що потрібно збагнути інакше не зрозуміти глибину “явища”. Їм потрібні додаткові території? Захоплені, прикріплені і замкнені в кордонах, у вік глобалізму? При тому, що мають купу територій, яким не можуть дати ради і деякі з яких їм навіть не підвладні. І це при тому, що більше всього впливу на світ вони зараз мають саме завдяки фактично прозорим кордонам між територіями і всесвітнім мережевим технологіям. І як вони збираються цей вплив зберегти, якщо хочуть замкнути території, “внесені в конституцію”, а також максимально обмежити (якщо не повністю відключити мережеві ресурси і джерела)? Це не про протиріччя. Це ілюстрація їхнього ідіотизму (між іншим, якщо почуєте від когось, що це (внесення чужих територій в конституцію) — проблема, чи казус, знайте, перед вами їхній агент, чи, як мінімум, корисний ідіот).
Це до речі, стосується і головного розпалювача цієї війни. Він нищить уйгурів, якусь гімнастичну секту, провокує сателіта на винищення України, сам хоче знищити Тайвань, загарбати міжнародні води, маючи незайняті території, пустелі, величезну купу землі, захаращеної кладовищем з недобудованих будівель, як наслідок армагедону, бо черговий грандіозний план розбудови антиутопії накрився порцеляновим тазом
У вік глобалізму, коли потрібні шляхи і комунікації, зняття бар’єрів і кордонів, лібералізація адміністративних процедур і вільний обіг всього (грошей, людей, товарів, ресурсів іншого текучого), якімсь йолопам потрібні додаткові території. Для чого? Тут відповідь очевидна — для додаткових кордонів і заборон, уловлюєте глибину трагикомізму?
І останнє, чому упир не ваш персональний ворог і чому їхній ідіотизм — колективний і природній для них? І чому не існує жодних глибоких і продуманих планів щодо майбутнього (навіть близького) і очікуваних майбутніх результатів. Спробуйте уявити ситуацію, в який ви намагаєтесь пояснити їм (будь-кому, або усім разом, разом з нано-овальними) їхню пряму вигоду від припинення цього безумства і повернення до нормальних відносин просто між людьми-сусідами, де у кожного своє, але двір, транспорт, небо, вода, повітря спільні
І тут раптом ви згадуєте про північні потоки, які приносили їм шалені гроші з нічого, з дірки в землі, які сьогодні їм б не прийшлося шукати, фактично знищуючи все в країні і саме її майбутнє — північні потоки, які вони підірвали. Згадуєте про патову ситуацію цієї війни, течія якої приносить їм, замість позитивних наслідків, лише все глибшу і глибшу жопу. Куди б ця війна не рухалась, це не приносить їм нічого, окрім обструкції і самовинищення. Як приклад, руйнуються відносини з давніми партнерами, катастрофічно зменшується ринкова доля країни, як наслідок відбувається колапс внутрішньої економіки і швидко зменшується населення країни. Згадуєте про “імплементацію” постулатів антиутопії 1984 в реальність, коли мир — це війна, брехня — це правда, напад — це захист, свобода — це рабство, незнання — сила, влада — ціль тощо
