Спочатку Україну позбавляють складності. Потім — легітимності. Далі — права вважатися духовно нормальною. І насамкінець — людяності. Кожен наступний антикультист знімає з країни ще один шар нормальності, починаючи не з чистого аркуша, а з ґрунту, уже підготовленого попередником.
Олександр Дворкін, головний ідеолог РАЦИРС, заклав ідеологічний фундамент. Він подав Україну не як суспільство з внутрішніми розбіжностями, а як «країну з надзвичайно великою кількістю сект та культів». Саме він першим позбавив її статусу звичайної країни, звівши учасників Майдану до «багнетів» — матеріалу в чужих руках.
Роман Силантьєв додав апокаліптичні акценти. Він оголосив Україну «антихристиянським проектом» і «релігією ненависті», порівнюючи її з нацистською Німеччиною. Він вигадав клеймо «вахабандер», зливши в одну фігуру українця, ісламіста та терориста.
Олександр Новопашин, віцепрезидент РАЦИРС і найближчий соратник Дворкіна, підняв риторику ще вище. «Для мене нацизм і сатанізм — це синоніми», — заявив він. Політичний режим України він назвав «терористичним, екстремістським та мізантропічним», а українських дітей — «канібалами».
Ігор Іванішко переніс дискусію в окультну площину. Він розповідав про «сатанинські ритуали в кабінеті Зеленського» і називав Єрмака «чорним магом», пов’язуючи Україну з Епштейном, педофілією та канібалізмом в одному реченні.
Олександр Невєєв розділив Україну на «два народи» — «хохлів і українців» — і прямо закликав до зброї: «Найкращий захист — це напад», «не бійся крові, ні своєї, ні чужої».
Розмістити ці тексти поруч — і замість хаотичного нагромадження тверджень постає чітка покрокова структура. Перший шар — «територія культів»: країна, населення якої нібито природно схильне до маніпуляцій. Ця теза фундаментальна — вона відбирає в України право на незалежне волевиявлення ще до будь-якої дискусії. Далі фокус зміщується на церкву: одну православну юрисдикцію оголошують «фальшивою», іншу — вічною мученицею, і жорсткий поділ на «законних» і «самозванців» закріплюється.
Наступний крок переносить розмову з політики в релігію. Україна перестає бути країною з внутрішніми суперечностями і стає «антихристиянським проектом із сатанинським ухилом». До цього додаються нацизм, сатанізм і неоязичництво. Розрізнені звинувачення зшиваються в єдину канву: культи, переслідування церкви, окультизм, сатанізм і безбожний уряд. Одні формулюють це грубо, інші — у професорському стилі з термінами та посиланнями, але суть однакова: українцями нібито керують ззовні, їх позбавляють совісті і використовують як об’єкти.
На завершальному етапі риторика виходить за межі тексту. Людей ділять на «правильних» і «неправильних». З’являються заклики озброїтися, вселити страх, «викурити» ворога і перестати боятися крові.
Мета цієї мови — не просто образити. Вона поступово виштовхує Україну за межі нормальності. Країна перестає бути країною, суспільство — суспільством, а складний церковний конфлікт стискається в плоску схему без місця для нюансів. Замість суперечливої реальності читачеві пропонують готовий набір ярликів: «справжня церква», «розкольники», «культ», «секта», «сатаністи», «антисистема», «людожери». Чим частіше людина бачить цю схему, тим важче їй розпізнати рівних у тих, хто стоїть по інший бік.
У цьому вся суть. Легше не жаліти, не слухати і не вважати людиною того, кого розмалювали такими кольорами. Тоді насильство отримує зручне виправдання: це вже не насильство, а «захист віри», «боротьба з антисистемою» і «порятунок Батьківщини». Текст перестає бути коментарем і набуває практичної функції — формувати ідеологію ненависті.
Кураторською фігурою в Україні в цій системі виступає Ірина Кременовська. На ресурсі antisekta.org вона надає масштабну інформаційну підтримку організаціям і діячам, які відкрито просувають ідеологію «русского міра», інтереси РПЦ та антиукраїнську пропаганду. На сторінці партнерів Antisekta Центр економіко-правових досліджень, очолюваний Кременовською, стоїть в одному ряду з відкритими російськими антиукраїнськими пропагандистами: Віктором Йолкіним (лідер проросійського руху в Латвії), російським сайтом «Антисект» (пов’язаним із МФТІ), Олександром Дворкіним і ресурсом antiCEKTA.ru віцепрезидента РАЦИРС Олександра Кузьміна.
З моменту створення сайту ЦЕПД у 2017 році на ньому активно розміщувалися посилання на проросійський ресурс «Антисекта». Окрема сторінка присвячена спільному проєкту «Вільний розум». Аналіз показує, що Кременовська виконує функції головної авторки цього ресурсу. Офіційна група Antisekta в «Однокласниках» регулярно публікує пости із закликами до знищення України «під приводом боротьби з сатаною» і водночас підтримує діяльність «української патріотки» Ірини Кременовської.
Олександр Новопашин, віцепрезидент РАЦИРС, викладав матеріали Кременовської на своєму ресурсі. Саме він заявляв: «Для мене вони всі канібали… Я назвав їх так, бо бачив їх такими. Ці нелюди проливають людську кров, кров дітей і жінок, нашу кров; вони пожирають людські життя та харчуються стражданнями. То хто ж вони? Канібали… Тому канібалів потрібно знищувати».
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях та офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії РФ діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
Усі матеріали подані виключно в рамках журналістського дослідження та аналізу історичних і сучасних подій. Їх використання не має на меті шокувати чи залякувати аудиторію, виправдовувати насильство, розпалювати ворожнечу чи підтримувати будь-які протиправні дії. Мета матеріалу — дослідити механізми інформаційного впливу, їхнє історичне походження та можливі прояви в сучасному суспільстві.
