Silvus Technologies — американська компанія, заснована у 2004 році, спеціалізується на розробці передових бездротових систем зв’язку для критично важливих та тактичних застосувань. Її основна технологія — Mobile Networked MIMO (MN-MIMO) — поєднує багатоканальну передачу даних, COFDM-модуляцію та мобільні ад-хок мережі (MANET), забезпечуючи надійний зв’язок навіть у складних умовах, таких як відсутність прямої видимості (NLOS), перешкоди та високий рівень мобільності.
Компанія розробила лінійку програмно-визначених радіостанцій StreamCaster, які створюють самоформувальні та самовідновлювані сітчасті мережі, здатні з'єднувати сотні вузлів без необхідності у фіксованій інфраструктурі. Ці рішення актуальні у сучасній війні дронів України проти Росії.
Завдяки понад 15-річному досвіду досліджень і розробок, підтриманих урядом США, Silvus Technologies продовжує впроваджувати інновації у сфері бездротового зв’язку, пропонуючи рішення, що забезпечують високу пропускну здатність, стійкість до перешкод та захищений зв’язок у найскладніших умовах.
Комплекси Silvus чудово поєднуються з такими типами дронів як FPV, «крило», наземно-роботизовані комплекси. Тут усе зрозуміло - бери і поєднуй (таке поєднання вже застосовується в сучасній війні), проте є нюанси, які будуть згадані згодом у розкритті теми.
Хорошим рішенням було би поєднати системи Silvus та дрони DJI, які найчастіше використовуються операторами БПЛА мультироторного типу.
Проте, системи Silvus не можуть повноцінно замінити або інтегруватися у внутрішню систему управління дронами DJI, зокрема лінійок Mavic, Mini, Air, Inspire, FPV тощо.
DJI використовує власну зашифровану систему зв'язку OcuSync (та її новіші версії — O3, O4), яка поєднує управління дроном і передавання відео в єдиному потоці.
Цей протокол не є відкритим, тому сторонні пристрої (включно з Silvus) не можуть втручатися чи підміняти зв’язок без повного зламу системи, що порушує технічну цілісність і політику безпеки DJI.
І навіть після перепрошивки дрона DJI на «1001 прошивку», повноцінно використати радіозв’язкові технології Silvus (наприклад, для керування дроном чи відео передавання) — неможливо без апаратної модифікації.
1001 прошивка має ряд переваг, але але не дає доступу до базового рівня радіозв’язку (RF stack) та не відкриває можливість замінити або дублювати штатний радіоканал DJI (OcuSync/O3).
Тобто це недоцільно через закритну апартну архітектуру, відсутність зовнішніх модулів у DJI та потребу Silvus у вільному протоколі операційної системи.
Отож, нам потрібно більш «вільну» систему в дронах. Рішенням цьому може стати український аналог дронів DJI - ті же «Шмавік», «Птах-С», «Грифон Роксоляна X30», «ZOOM».
Радіосистеми Silvus StreamCaster підтримують інтеграцію з безпілотними системами, які мають відкриту архітектуру та використовують стандартизовані протоколи зв'язку. У свою чергу Українські дрони, розроблені як аналоги DJI Mavic, мають відкриту архітектуру, що дозволяє інтегрувати їх з системами зв'язку Silvus.
Виходить що застосовуючи технології Silvus з українськими дронами ми отримуємо наступні переваги:
1) Хороший звʼязок для дронів у незалежності від відстані до лінії бойового зіткнення, відповідно пілоти можуть знаходитись далі від лбз, відповідно менша смертність пілотів;
2) Невразливість дронів до засобів РЕБ або, як мінімум, меншу вразливість, відповідно дрони можуть бути більш довговічними, адже їх можна знищити лише фізично;
3) Економічний профіт для українського бюджету, оскільки виробники дронів - українські компанії, які отримують інвестиції, замовлення від держави, тобто замість того щоб платити Китаю - ми платимо та інвестуємо у свої підприємства, які у свою чергу сплачують цій державі податки, дають заробітну плату людям, + застосовуються власне люди, які є робочою силою (це дрібʼязково, але вирішує питання зайнятості);
4) Більша наявність дронів, оскільки нема питань з постачанням від Китаю, який з осені 2023 ввів обмеження на експорт дронів DJI та комплектуючих.
Тепер переходимо до головних нюансів. Ціна, інвестиції. У Silvus дуже дорога техніка. Доступу до перегляду цін немає навіть на сайті українського представника «Доля». Проте, один комплект може коштувати приблизно $10–25 тис.+, що робить масове оснащення складним без належного фінансування чи допомоги західних партнерів, зокрема США яка є виробником. Ціна залежить безпосередньо від певної моделі, які відрізняються потужністю, енергоспоживанням, частотам на яких працюють, інтерфейсом, підтримкою різних шифрувань тощо.
Сайт офіційного представника в Україні - https://dolya.ua/ua/silvus/. На сайті лише кілька моделей комплексів зі всіх наявних. Також деякі комплекси повністю закриті та приховані для споживача і даються не так просто, ще деякі на стадії розробки, тестування (зокрема в Україні), інформації про них також немає.
Отож, перша проблема зрозуміла - висока ціна, потреба в фінансуванні, інвестиціях.
Та навіть при інвестиціях у проєкт є друга проблема - впровадження технології в підрозділ. Для цього потрібна зацікавлена група, яка складатиметься з інженерів, звʼязківців, пілотів. Зібравши команду поетапно можна почати роботу: визначити цілі підрозділу, налагодити взаємодію українських дронів зі системою Silvus, протестувати цю взаємодію і протестувати чи підходить таке поєднання під цілі підрозділу.
