Що ви бачите за кулісами піар-світу? Дізнайтеся, які справжні виклики та таємниці приховує ця галузь.
Професія піарника неймовірно цікава, творча та досить прибуткова. Проте піар оточений достатньою кількістю стереотипів, які породжують непорозуміння щодо суті цієї надзвичайно важливої та складної роботи. Хоча піар і відіграє вирішальну роль у формуванні репутації компаній, управлінні кризами та взаємодії з громадськістю, його сутність часто сприймається поверхнево через поширені уявлення.
Задля спростування деяких міфів про роботу у піар-галузі, я поцікавилася у Ніки Притиковської, піарниці компанії H&M та випускниці ННІЖ, про її особисті “очікування та реальність” у професійному шляху.
Міф 1. Піарнику не потрібна математика
Чомусь вважається, що піар – переважно креативна галузь, яка потребує лише неординарного мислення, генерування цікавих ідей та пошуку шляхів їх реалізації, але у дійсності аналітика в цій професії теж присутня.
“На жаль, поряд з креативом та яскравими ідеями ЗАВЖДИ стоять ексель-таблички з бюджетами. Це рутинна робота, яка забирає багато часу, і так - іноді краще-таки знати математику.” – Ніка Притиковська.
Міф 2. PR-фахівці завжди працюють за "задумом"
Так, є стратегії піар-кампаній, є медіа- та контент-плани. Проте іноді все йде “не за планом”, і доводиться адаптуватися до нових обставин, швидко вигадувати щось нове. Насправді, ця якість, вміння негайно зреагувати у будь-якій ситуації, по-особливому цінна у піарі.
Реальність полягає в тому, що піарники часто стикаються з неочікуваними ситуаціями та викликами, які вимагають адаптації стратегій. Адже це робота з людьми – відіграє вагому роль і людський чинник. Не кожний є відповідальним, неможливо контролювати одночасно все та всіх. Варто лише сприймати цей факт, зберігаючи спокій, та виховувати в собі навичку імпровізації.
Міф 3. Спілкування з людьми завжди приємне та продуктивне
Знову-таки людський чинник. Іноді доводиться спілкуватись з людьми, які можуть особисто тобі не подобатись. До цього ж, не завжди всі в ідеальному настрої. Проте робота піарника передбачає стійкості, бажано підтримувати з усіма більш-менш добрі людські взаємини, вміти нейтралізувати негативні моменти, щоб це не повпливало на кінцевий результат роботи.
“Я завжди знала, що піар – це багато спілкування, уявляла себе завжди в оточенні цікавих людей, щодня приємні зустрічі, заходи тощо. Реальність така, що спілкування дійсно багато, але воно не завжди приємне та цікаве. Піарник так чи інакше стикається з відмовами, конфліктами, або просто банальними непорозуміннями – і щоб розрулити це все, потрібна справжня суперсила.” – поділилася Ніка Притиковська.
Міф 4. Піарники зобов’язані "перекрутити" будь-яку кризову ситуацію в позитивний бік для клієнта
Існує стереотип, що піарники мають магічні здібності перетворювати будь-яку ситуацію на позитивну для свого клієнта. Але реальність полягає в тому, що деякі ситуації можуть бути складними для управління, і успіх в піарі вимагає ретельного аналізу контексту та прийняття стратегічних рішень.
Навіть найкращий піарник не зможе повністю “викрутити” ситуацію в позитив , якщо вона має очевидно негативний характер або протирічить загальним цінностям та переконанням громадськості. Спроба приховати або змінити факти може лише погіршити ситуацію та підірвати довіру.
Крім того, піарники мають працювати в рамках етичних стандартів та враховувати соціальну відповідальність. Спроби маніпулювати інформацією або обманювати громадськість можуть мати серйозні наслідки для репутації клієнта та для самого піарника.
Міф 5. Піарник може працювати лише на організацію або на когось
Ще одне хибне уявлення. Деякі фахівці працюють як незалежні фрілансери або консультанти, які надають свої послуги за годину, за проект або за результат. У цьому випадку вони можуть отримувати гонорари за кожну роботу, яку вони виконують для своїх клієнтів.
Вони отримують винагороду тільки в тому випадку, якщо їхні комунікаційні зусилля призводять до конкретних результатів для клієнта, наприклад, підвищення продажів та впізнаваності бренду, поліпшення репутації тощо.
У кінцевому підсумку, професія піарника виявляється набагато різноманітнішою та цікавішою, ніж може здатися на перший погляд. Піар – це не лише про створення гучних заголовків та вражаючих заходів, але й про вирішення іноді дійсно складних комунікаційних завдань, розв'язання конфліктів та сприяння взаєморозумінню. Від піарників вимагається не лише мистецтва, а й наукової обґрунтованості, стратегічного мислення та етичної поведінки.
Цей матеріал є частиною проєкту UA Creatives, створеного студентами Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
