Як ви вже знаєте, багато маніяків і серійних вбивць обирають жертвою всього одну людину, рідше дві. Сьогодні я розкажу вам про тих, хто міг вбити цілу сімʼю і навіть більше за один раз.
Ян Сінхай (Yang Xinhai)
64 підтверджені жертви.
Зброя — Бита, лом, ніж, молоток.
Ян Сінхай був китайським серійним вбивцею. Він народився 29 липня 1968 року в окрузі Чженьян, Китай. Його передбачуваним мотивом вбивства була помста - його дівчина пішла від нього, коли дізналася про його минулі крадіжки та злочини зґвалтування, і він відчував, що суспільство винне у цих забобонах і цінностях.
Коли він перебував під арештом в очікуванні вироку і його питали, чому він убив так багато людей, він відповів:
Вбивство людей — звичайна справа, нічого особливого.
Вбивства Ян відбулися в період з 1999 по 2003 рік у провінціях Аньхой, Хебей, Хенань та Шаньдун. Вночі він заходив до будинків своїх жертв, з сокирами, молотками та лопатами, щоб вбити всіх мешканців — в основному фермерів часто вбиваючи цілі сім'ї.
Коли я вбивав людей, у мене виникало бажання вбивати більше і більше. Це надихало мене. Мені все одно, заслуговували вони на життя чи ні. Це не моя турбота. Я не маю бажання бути частиною суспільства. Суспільство не моя турбота.
У жовтні 2002 року Ян вбив батька і шестирічну дівчинку лопатою та зґвалтував вагітну жінку, яка пережила напад з серйозними травмами голови.
Ян Сінхай був страчений 14 лютого 2004 пострілом в потилицю.
Анатолій Онопрієнко
52 підтверджених жертви
Зброя — рушниця з прицілом, обріз рушниці ТОЗ-34, дробовик, викрутка, мисливський та кухонний ніж.
Один з найжорстокіших вбивць незалежної України та XX століття.
Першими жертвами маніяка стало подружжя, яке просто йшло до своєї машини. Онопрієнко холоднокровно розстріляв їх. Пізніше на розгляді своєї справи він скаже, що не отримав від цих вбивств "ні задоволення, ні вигоди".
Достеменно не відомо, чому саме Анатолій Онопрієнко почав вбивати. На допитах і під час судових слухань він часто розповідав про "голоси", які давали йому завдання.
Лише за рік він спромігся вбити 43 людей. Серед них 10 – діти. За його словами, він вбивав дітей, "бо не хотів залишати їх сиротами". Самого Онопрієнка виховали бабуся з дідом, які потім здали його в інтернат.
"Коли всі спали, зайшов. Спочатку застрелив господаря, потім дружину, яка молила: "Не стріляй", зарізав 6-річного і задушив тримісячного малюка. Потім підпалив дім", — розповідав Онопрієнко про сценарій одного із вбивств.
У 2021 році настоятель Києво-Печерської Лаври, митрополит Павло (Лебідь) в інтерв'ю серіалу «Паломниця», знятому Оксаною Марченко заявив, що Анатолій Онопрієнко ходив до нього на сповідь, зізнавався йому у вбивствах і пропонував здати його в поліцію, однак Павло відмовився і відпустив його гріхи…
"Я ніколи не жалів ні про що, не шкодую і зараз", - скаже він на суді.
Онопрієнко сидів в «одиночці», там він провів близько 13 років. У в'язниці його кілька разів намагалися вбити «блатні», але конвоїри щоразу запобігали цьому.
Біллі Сокира
Точна кількість жертв невідома
Зброя — сокира
Це ім'я підозрюваного серійного вбивці, який, як вважають, несе відповідальність за серію сімейних вбивств, які сталися в основному в США, середній Захід у період з вересня 1911 року по червень 1912 року.
Ідея про те, що за серією вбивств з сокирою на американському Середньому Заході стояв вбивця, який подорожує, була вперше представлена пресою в 1911 році, назвавши його Біллі Сокирою.
Напади, пов'язані з цим вбивцею, характеризуються вбивством цілої сім'ї в їхніх ліжках, розчавивши їх черепи тупим інструментом, як правило, сокирою. Сім'ї часто жили в безпосередній близькості від залізничної дороги, яка, як передбачається, є тим, що вбивця використовував для транспортування. Можливі характеристики почерку включають знищення обличчя жертви.
Перші два сімейні вбивства головної серії відбулися в ніч з 17 на 18 вересня 1911 року в Колорадо-Спрінгс, штат Колорадо. Жертвами стали сім'я Бернхем, що складалася з 35-річних Мей Еліс Бернем та двох її дітей Неллі, 7 років, та Джона, 2 роки, а також сім'я Уейна, що складається з Генрі Ф. Вейна, 24 роки, його дружини Бланш Уейн, 22 років, та їхньої вісімнадцятимісячної дочки Лули.
Перечитуючи і згадуючи ці жахливі звірства на думку спадає лише одне — найкраще покарання для них це смертна кара. Ці злочини нагадують нам, що монстри серед нас, вони чекають, ховаються і зрештою знаходять собі жертву. Як несправедливо, що не завжди покарання дорівнює тяжкості злочину.
