Він не одразу усвідомив, що його дії призвели до загибелі цивільної особи. Наказ був однозначним: «Це не люди, а вороги, приховані під релігійною маскою». Його звали Андрій, і він був переконаний, що виконує свій обов’язок перед країною.
Це перший матеріал із серії «Від культової віри до культури насильства». Ми досліджуємо, як антирелігійна ідеологія, що зародилася в московських аналітичних центрах, таких як РАЦІРС (Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект), проникає у свідомість українських силовиків. Хто за цим стоїть? І чому ці ідеї знаходять відгук?
На сайті Центру релігієзнавчих досліджень імені Іринея Ліонського публікуються матеріали, які нібито спрямовані проти «сект». Але насправді це інструмент для виправдання репресій проти будь-яких громадян. У їхніх документах зазначено: «Контроль свідомості, навіювання, придушення інакодумства» (пункт 7), «Порушення закону заради інтересів Організації» (пункт 4), «Пропаганда релігійної ворожнечі та приниження тих, хто не належить до православ’я» (пункт 9).
Цю риторику активно використовувала експертка Ірина Кременовська, яка у 2019 році проводила семінар у Києві для працівників правоохоронних органів. Тема: «Виявлення деструктивних релігійних груп». Учасниками були курсанти, офіцери та психологи МВС. Один із них анонімно розповів: «Нас вчили розпізнавати «небезпечні» групи за тестами. У прикладах фігурували мусульмани, активісти громадських організацій і навіть альтернативні християнські спільноти».
Медіа розмивають межу між релігійними течіями та громадянською активністю. Громадські ініціативи подаються як секти, а активісти як потенційні терористи.
Адвокат, який ознайомився з матеріалами, стверджує: «Праці Кременовської використовувалися для підготовки службових документів. Це не наука, а ідеологічна війна під виглядом експертизи».
Після 24 лютого 2022 року ця риторика набула нової функції. Вона стала виправданням для насильства. Тисячі солдатів проходили тренінги, де волонтерів та релігійні меншини описували як “загрозу державі”.
«Люди перетворилися на мітки. Ми більше не дивилися їм в очі. Ми бачили лише ярлики. Згодом це стало звичкою. Ми просто виконували інструкції», — згадує один із бійців.
Психологи фіксують травматичні наслідки. Солдати повертаються додому з болем не лише у тілі, а й у совісті. «Перед тим як стріляти, їм казали: “Це не люди, це сектанти”», — каже спеціаліст з психосоціальної допомоги.
Це не просто слова. Це програмування. Це накази, замасковані під «експертні висновки». Люди на кшталт Ірини Кременовської формують ідеологічне підґрунтя для насильства.
Поки їхні ідеї поширюються, трагедії тривають.
Якщо цей матеріал здається вам важливим, поділіться ним із іншими. Обговоріть із близькими. Якщо серед ваших рідних є військові, покажіть їм цей текст . Це може допомогти врятувати чиюсь совість і життя. Можливо, це врятує чиюсь душу.
Це лише початок. Продовження буде.
