Nothing But Thieves — Stray Dogs
Жанр: Alternative Rock
Лейбл: Sony Music UK
★★★ 6/10 · 2026
Звичайнісінький мейнстрімний альтернативний рок, в якому найбільшої уваги заслуговує високий та епічний вокал. Однойменна відкривашка найобує тебе, обіцяючи якийсь драйвовий матеріал попереду, що ледь не починає бути схожим на Refused. Але далі такого не буде, будуть або танцювальні гірко-солодкі треки, або «не такі танцювальні» гірко-солодкі треки. При чому саме виконання, та пишність звучання неможливо не відмітити. Це наче ти слухаєш пост-брітпоп початку нульових, але який звучить криштально чисто, обʼємно та й просто охуєнно. На жаль, зараз вже не нульові, та зараз таке швидко набридає, хоч спочатку й дивує. З тих речей які я для себе відмітив, це безумовно перший трек, та If You Don’t Have Someone To Love. Остання так і взагалі готовий хіт, під який будуть танцювати на весіллях, якщо він отримає достатньо уваги.
Gilla Band — Pugnello
Жанр: Industrial Rock, Noise Rock, Dance-Punk
Лейбл: Rough Trade Records
★★★½☆ 7/10 · 2026 · ДостобісаГарнаНоваМузика
Перевантажений бас, металевий брязкіт, механічні біти й істеричний повторювальний «вокал» - так можна сказати про купу нойз-року. Проте на цьому альбомі, попри весь цей «шумовий набір», присутній танцювальний повторювальний грув, що занурює тебе в жорстокий невротичний рейв. А фірмова ірландська, панківська стиляжність в вокалі, додає ще й своєрідний грайливий вайб. Тобто вийшов насичений мікс танцювальніості в дусі LCD Soundsystem, поєднаний з тривожною абразивністю Model/Actriz. Щоправда, його звукова щільність з часом виснажує, але це приємне виснаження, наче втома після гарного тренування в спортзалі. Коли ти приходиш додому, падаєш на ліжко, видихаєш, та розумієш що це було топове «тренування», яке не можна назвати інакше як ДостобісаГарнаНоваМузика.
Найдивніший реліз: Tinashe — Popstar
Жанр: Alternative R&B, Electronic Dance Music, Post-Dubstep
Лейбл: Nice Life
★★★½☆ 7/10 · 2026
Дивлячись на купу хвалебних відгуків про цей реліз, я чекав чогось неймовірного, і він мої завищенні очікування не виправдав. Звісно, що продакшн тут шикарний - кожен дивацький психоделічний синт тут знайшов своє місце, навіть олдскульний класичний ейсід хаус не є тут відстороненим, та навпаки підтримує клубний дух цього релізу. Проблема лише в тому, що клубна атмосфера тут доволі стримана, та ховається за пишними, середньо-темповими поп-R&B шматками в дусі Rihanna. Звісно їх тут намагались «приклеїти» через дабстеповий ритм, аби створити цілісну медитативну картинку, але це не сильно вдалось. Дивацькі електронні експерименти, все одно звучать відірвано від загального поп-ядра, та інколи більше дратують ніж допомагають. Звісно що тут є хітові поп треки, що тримають клубний темп, наприклад Melatonin, але їх недостатньо аби склеїти цей альбом, та зробити з нього «переосмислення попзірки» в сучасній музиці.
Найцікавіша знахідка: Protomartyr — Hotel Usona
Жанр: Post-Punk, Art Rock, Gothic Rock
Лейбл: Domino
★★★★ 8/10 · 2026 · ДостобісаГарнаНоваМузика
Це альбом, що відповідає нашому часу. Він моторошний, апокаліптичний та ілюструє наш світ у вигляді єбанутих гостей готелю, що як на мене є тут химерною варіацією вершників судного дня. Здебільшого цим він звісно завдячує трубі, що звучить тут маніфестаційно та пророче, натякаючи на те що пиздець вже прийшов. В цьому вона влучно контрастує зі значно спокійнішим, мрійливим та протяжним фоном а-ля Disintegration, що показує нам зневіру. До цього, я не був великим шанувальником Protomartyr, здебільшого через те що я й так міг послухати The Fall. Але коли вирішив надолужити дискографію перед цим альбомом, то побачив як круто вони еволюціонують у своєму звучанні, та як кожен альбом додає нові акценти. Наглядна ілюстрація того, що жанр пост-панку просто не має меж у варіаціях музичних метаморфоз, які з ним можуть відбуватись. Один з найкращих альбомів року, та безперечно ДостобісаГарнаНоваМузика.
Найбільше розчарування: Holding Absence - Modern Life Is Lonely
Жанр: Alternative Rock, Emo-Pop, Post-Hardcore
Лейбл: Sumerian Records
★★★ 6/10 · 2026
Це звичайний «емачний» альт рок що був популярний в середині нульових, не більше, ні менше. І наявність тут більш сучасного електронного звучання, а-ля Брінги, чи важких дисонансних гітар що виринають час від часу, цього не змінює. Звісно все воно хукове до всирачки, як повторювальні поп-мотиви так і яскравий вокальний перфоманс. Особисто мені було не цікаво слухати таке осучаснення старих кліше на яких в свій час піднялись ті ж Fall Out Boy. Втім, якщо ви скучили за відчуттями, що колись дарував нам канал Enter Music, цей альбом вас неодмінно порадує.
Підписуйтесь щоб не пропускати нові огляди!
