Стосунки в інтернеті - фігня чи можливо?

В епоху соціальних мереж і електроніки часто-густо самотні або знуджені життям люди шукають знайомства в інтернеті. Деколи це проста собі дружба або спілкування. Якщо мислити більш глобально то до дружби доходить ну дуже мала кількість людей. Адже що таке дружба? Немає взагалі-то прям точної форми дружби якою вона має бути. В когось головним є фізичний контакт, а в когось головне духовний. І обидва праві. Можна довго спілкуватися в інтернеті а потім зустрітися і вже в реальному житті бути разом. А можна не зустрітися хоча зазвичай люди які дружать хочуть нарешті побачити одне одного адже фізичний контакт все ще важливий. От вже зі стосунками на відстані більше проблем. Ну по перше вірність одне одному. Покладаючись на здоровий глузд а не тільки на почуття варто все ж таки задуматися над тим чи може мій партнер бути вірним знаючи що навіть якщо він чи вона мене зрадить я про це не дізнаюсь. Якщо ви легко можете відмовитися від будь якої людини у вашому житті в тому числі і коханої то все окей. Зрадить то підете та й все. Гірше коли ви важко відпускаєте людей і дуже сильно залежні від людини яку кохаєте. Тоді вже буде боляче. Думаю варто піти до спеціаліста якщо ви поняття не маєте як справитися з цим. Я порад тут давати не буду бо я не спеціаліст. В кожного все індивідуально. Друге питання це фізичний контакт і розмови. Якщо в дружбі ще можна потерпіти якось без фізичного контакту то в стосунках це зробити вже важче. Адже як не як а хочеться обійняти, пригорнути до себе. поцілувати і так далі. Добре якщо кохана чи коханий живуть в одній з вами країні. Тоді цілком реально що він чи вона приїде і все буде добре. Логічне запитання, а якщо ні? Якщо не приїде? Тут все банально просто. Кохає - приїде, не кохає - пішов до біса.Ні ну звичайно якщо кохає але приїхати не зможе через якісь важливі обставини то окей. Такі обставини рідко бувають але все ж таки є. Та здебільшого вам просто можуть наплести 7 мішків гречаної вовни а самі просто не хочуть проїхати. Таке теж на жаль буває. Так чи варто взагалі стосунки на відстані знаходити? В якості експерименту і просто так думаю варто. Взагалі є випадки коли такі стосунки переросли в міцний шлюб. Але це вже тільки тоді якщо людина реально ваша. Як зрозуміти що вона ваша? Та легко. По перше - жодного хвилювання. Наприклад у вас є якісь там комплекси з приводу вашої зовнішності. Ваш коханий чи кохана просить записати вас відео з вашим чудовим обличчям. А ви соромитесь. Але тільки розумом. В душі ж ви спокійні як той вуж що виліз на сонечку погрітися. І ви врешті решт надсилаєте те повідомлення , може навіть не зовсім вдале бо ви ніколи ще не записували такого формату, і все. При цьому ви дуже спокійні. По друге ваш партнер приймає вас такими які ви є. І йому чи їй абсолютно байдуже чи на голові у вас гніздо чи зачіска Мерлін Монро, чи одягнені ви в розтягнуту татову футболку чи в наймодніший костюм, в настрої ви чи без. Можу продовжувати без кінця але суть і так зрозуміла. Як би ви не виглядали він прийме вас завжди і завжди буде вважати вас найгарнішою і наймилішою людиною в цьому світі. І головне що це все буде щиро і взаємно. Ви відчуєте щиро це чи ні. Далі. Конект. Коли ви будете спілкуватися зі своєю людиною ви будете відчувати наче знаєте цю людину все своє життя. Зазвичай з першого дня. Вам буде дуже круто, дуже добре з цією людиною. Ну і нарешті швидкість. Тут головне не спішити з планами і мріями. Зазвичай якщо це ваша людина і ви не бачили за час спілкування жодних червоних прапорців то вас здивує те наскільки швидко ви почнете зустрічатися. При цьому жодного разу не говорячи про це. Спочатку підуть червоні сердечка в кінці повідомлень, потім ви підпишете одне одного якось дуже мило і також з сердечком, а потім бац і ви вже зустрічаєтесь самі того не зрозумівши.