Танцювальні пісні. Коломийки
Загальна характеристика танцювальних пісень, їх різновиди.
Коломийка як фольклорний жанр, її походження й побутування.
Тематичні групи коломийок, їх мотиви й образи:
Коломийки про кохання, дозвілля молоді;
Жартівливі коломийки;
Коломийки про родинне життя;
Суспільно-побутові коломийки.
Художні особливості коломийок. Формули зачинів. Прийом психологічного паралелізму.
Дослідження коломийок та їх зв’язки з художньою літературою, іншими жанрами фольклору.
Примітка: до кожної тематичної групи коломийок наводити по 2-3 прочитаних приклади!!!
1.Загальна характеристика танцювальних пісень, їхні різновиди.
Танцювальні пісні або Танкові пісні — це веселі жартівливі чи ліричного характеру співанки до танцю. Згадки про них сягають давніх часів. За своїм походженням ці пісні, очевидно, пов'язані з календарно-обрядовою піснями, які супроводжували магічні танцювальні рухи і ритуали. Найбільша близькість проявляється до веснянок, серед яких є чимало жартівливих зі звертаннями дівчат до хлопців і навпаки. Термін «танкові пісні» об'єднує декілька жанрових різновидів, для яких характерні специфічні ритмічні форми. Танцювальні пісні мають стійку ритмічну будову, що пояснюється тим, що у їх творенні провідна роль належить саме ритмо-мелодичному компоненту.
Танцювальні пісні, завдяки своєму тематичному багатству, виконуються як в обрядових дійствах, так і в позаобрядових.
Види коломийок: Родинно-побутові, Суспільно-побутові, Гумористичні.
Суспільно-побутові коломийки- це коломийки про умови життя різних соціальних груп населення, громадські конфлікти, гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів.
Родинно-побутові коломийки - це коломийки про залицяння, сватання, одруження, сімейне (родинне життя)
2.Коломийка як фольклорний жанр, її походження й побутування.
Походження слова "коломийка" Деякі науковці вважають, що слово "коломийка" виникло від назви міста Коломия (Івано-Франківської області), де коломийки нібито вперше почали складатися. Інші науковці трактують походження терміну "коломийка" від слова "коло", бо під час танцю люди рухаються по колу. Коломийки виникли як приспівки до танцю.
Давнішні коломийкові танці: «коло», «рівна», «висока», «трясунка». Їх виконували під спеціальні мелодії квадратної структури. Вони будувалися з однієї фігури чи одного кроку, а стали окремими частинами нових танців гуцулів, дво-, три- чи багаточастинних, будова яких об’єднує коломийкові танці у традиційній послідовності їх виконання. Раніше ці танці виконували лише чоловіки, але зараз інколи участь беруть жінки і молодь.
3.Тематичні групи коломийок, їх мотиви й образи:
Коломийки про кохання, дозвілля молоді;
Жартівливі коломийки;
Коломийки про родинне життя;
Суспільно-побутові коломийки.
1. Коломийки про кохання та дозвілля молоді
Ця тематична група є однією з найпоширеніших у фольклорі. Коломийки про кохання передають щирі почуття юнаків і дівчат, описують романтичні стосунки, радість від зустрічей і біль розлуки. У таких творах часто звучить ідеалізація коханої чи коханого, змальовується зовнішня краса та внутрішня досконалість.
Дозвілля молоді у коломийках – це вечорниці, танці, гуляння, зустрічі під зоряним небом. У цих текстах завжди відчувається життєва енергія, бажання насолоджуватися молодістю та веселощами. Природа, яка супроводжує події, стає частиною переживань героїв, підсилюючи їхні емоції.
Приклади:
"Зорі сяють, місяць світить, як я не радію,
Як би могла, до милого на крилах полину."
(Радість кохання та образ місяця як символ романтики).
"На ставочку, на ставочку пливе каченята,
Якби мила не любила, не ходив би в свята."
(Кохання як головний стимул для хлопця).
2. Жартівливі коломийки
Вони висміюють повсякденні ситуації, людські вади, побутові негаразди. Часто об’єктами гумору стають кум, кума, сусіди, родичі чи самі виконавці пісень.
Сатиричні елементи можуть бути як дружніми, так і дошкульними. У цих творах відчувається жива мова, образність, грайливість інтонацій. Жартівливі коломийки не тільки розважали слухачів, але й давали можливість поглянути на проблеми з гумором, що полегшувало їх сприйняття.
Приклади:
"Ой куме мій, ой куме мій, поливайте дині,
Щоб не знав пан, не знав пан, що ми у долині."
(Гумор над хитрощами кумів).
"Ой ти, куме, любий друже, не давай горілки,
Бо як вип’ю, то забуду і свій шлях до жінки."
(Жарт про людську слабкість до випивки).
3. Коломийки про родинне життя
Ця група коломийок відображає складність і багатогранність стосунків у родині. Основні теми – це побутові конфлікти, зокрема між свекрухою та невісткою, любов і турбота між чоловіком і жінкою, виховання дітей.
Коломийки цього типу часто передають не лише позитивні, але й трагічні моменти, такі як важка праця, втрати, самотність. Родина змальовується як місце, де кожен має свою роль, і де любов часто переплітається з обов’язком.
Приклади:
"Свекруха моя старенька, хай мене навчає,
Як зробити, щоб родина завжди хліб малає."
(Шанобливе ставлення до мудрості старших).
"Як у хаті мир і злагода, то й співати можна,
А як сварка, то й робота буде неможлива."
(Підкреслення важливості гармонії в родині).
4. Суспільно-побутові коломийки
Суспільно-побутові коломийки торкаються проблем соціального життя: важкої праці селян, несправедливого становища в суспільстві, конфліктів між багатими й бідними. Вони часто відображають протест проти кріпацтва, поневолення,панщини.
Окрім соціальної несправедливості, такі коломийки розповідають про труднощі, з якими стикалися чумаки, заробітчани, бідні родини. Їхній зміст сповнений жалю, але також і гордості за свою працю та стійкість.
Приклади:
"Як до пана я поїду, то додому вмлію,
Бо робота тяжка, брате, та я не жалію."
(Підкреслення важкої праці як обов’язку).
"Ой ходили чумаченьки дорогою довгою,
Як вернулись – знов до хати, та вже із бідою."
(Зображення мандрів і тягот праці).
4.Художні особливості коломийок. Формули зачинів. Прийом психологічного паралелізму.
Художні особливості коломийок
1. Лаконічність та образність
Коломийки вражають своєю здатністю передати глибокі емоції чи важливі події в декількох словах. Завдяки чіткій структурі вони легко запам’ятовуються і виконуються.
2. Символіка та алегорія
Коломийки багаті на метафори та символи. Наприклад, вода символізує життя чи розлуку, калина — дівочу красу, дорога — долю чи розлуку.
3. Емоційність
Коломийки передають широкий спектр почуттів: радість, смуток, любов, гнів, гордість чи тугу.
4. Життєва конкретика
У текстах часто зображуються реальні ситуації з життя: кохання, сімейні стосунки, праця, війна, дозвілля.
5. Гумор та сатира
Багато коломийок мають жартівливий або сатиричний характер, висміюючи людські вади чи буденні негаразди. Прийом психологічного паралелізму в коломийках
Психологічний паралелізм — це один із ключових художніх засобів у коломийках. Він полягає у співставленні стану природи з внутрішнім станом людини. За допомогою цього прийому створюється емоційна глибина і підкреслюються почуття героїв.
Основні приклади:
Паралель між природою і настроєм
Протиставлення природних явищ і людських почуттів
Уособлення природи
5.Дослідження коломийок та їх зв’язки з художньою літературою, іншими жанрами фольклору.
Зв’язки коломийок із іншими жанрами фольклору
Думи
Думи мають багато спільного з коломийками. Обидва жанри звертаються до доленосних питань життя: боротьби за свободу, страждань народу. Але, якщо думи мають епічний характер, то коломийки концентруються на ліричному відображенні емоцій і подій.
Легенди та перекази
Образність коломийок також є в народних легендах. У них також можна знайти символіку, пов’язану з природою: вода – символ очищення, дорога – знак змін чи розлуки. Коломийки, як і легенди, часто передають мудрість поколінь у стислій формі.
Чумацькі пісні
У суспільно-побутових коломийках, які описують тяжку працю, бідність, можна знайти спільні риси з чумацькими піснями. Вони часто змальовують життя людей, які багато працюють і страждають від соціальної несправедливості.
Зв’язки коломийок із художньою літературою
Коломийки значно вплинули на розвиток української літератури, формуючи стилістику, образність і тематику багатьох письменників. Вони стали джерелом натхнення для багатьох майстрів слова, які прагнули передати дух народу у своїх творах.
1. Тарас Шевченко
Творчість Тараса Шевченка сповнена фольклорних мотивів. Хоча він не писав коломийок у прямому сенсі, їхня образність і символіка значною мірою вплинули на його творчість. Наприклад, у його поезії часто зустрічаються типові для коломийок символи: калина як образ дівочої краси, тополя як символ самотності. Також у "Кобзарі" відчутна та ж глибока емоційність, що й у коломийках.
2. Іван Франко
Іван Франко не тільки захоплювався коломийками, а й досліджував їх. Він збирав народні твори і публікував їх у своїх етнографічних працях. Багато його поезій побудовані за принципами коломийок: вони лаконічні, емоційні, із чітким ритмом. У вірші "Ой ти, дівчино, з горіха зерня" помітна їхня музичність і фольклорна основа.
