Згідно з новим дослідженням, проведеним Corporate Europe Organisation (CEO), технологічні компанії витрачають понад 113 млн євро на рік на лобіювання політики прийняття рішень в ЄС.
Тривожним є те, що лобістські можливості технологічної галузі також зросли на 16,5% за останні кілька років — з 97 млн євро у 2021 році до 113 млн євро у 2023 році.
Загалом 651 компанія намагається впливати на цифрову економіку блоку. Серед них (досить очікувано) домінують великі технології, які залазять у свої кишені глибше, ніж будь-коли раніше.
Зокрема, очолює список компанія Meta, яка збільшила свій бюджет з 5,75 млн євро у 2021 році до 8 млн євро у 2023 році. На другому місці - Apple, яка подвоїла свої інвестиції в лобіювання з 3,5 млн євро до 7 млн євро. Google посідає четверте місце з 5,5 млн євро, а Microsoft - шосте з 5 млн євро. (Bayer та Shell посідають третє та п'яте місце відповідно).
Meta також посідає перше місце за кількістю лобістів - 17,05 повних робочих місць (FTE). Google, Amazon та Apple наймають в середньому на три FTE більше, ніж у 2021 році.
Домінування великих технологій зберігається, попри незначне зростання кількості компаній, які витрачають кошти на лобіювання. На 10 найбільших корпорацій зі списку (до якого також входять Amazon та Qualcomm) припадає понад третина загальних витрат сектору, що сягає 40 млн євро.
Натомість 75% компаній витрачають менш як 200 000 євро, а 25% - навіть менш як 5 000 євро.
Варто зазначити, що на американські компанії припадає близько 20% лобістських зусиль. Європейські країни, включаючи Великобританію, Францію та Німеччину, займають в середньому по 10%. Тим часом на китайські гіганти, такі як TikTok та Alibaba, припадає менше ніж 1%.
За словами генерального директора, зростаюче прагнення великих технологій впливати на політику ЄС на свою користь тісно пов'язане з нещодавніми та майбутніми масштабними нормативними актами блоку — і неважко зрозуміти, чому.
Нещодавно прийнятий Закон про цифрові послуги (DSA) та Закон про цифрові ринки (DMA) безпосередньо спрямовані на технологічних гігантів і покликані обмежити низку важливих аспектів їхньої бізнес-моделі, включаючи модерацію контенту, таргетовану рекламу, монополізацію та антиконкурентні практики.
Водночас очікується, що майбутній закон про штучний інтелект стане ще однією проблемою для технологічних компаній, яким доведеться будувати й розгортати свої системи штучного інтелекту на основі суворих правил — особливо коли йдеться про (високоприбутковий) штучний інтелект загального призначення.
Хоча здається, що великі технології програли битви за DSA і DMA, у них ще є час витратити мільйон-другий до того, як Закон про штучний інтелект набуде чинності.
