Танзанійська адвокатка, ознайомившись із документальним фільмом чеських журналістів «Жертви Якуба Яхла в Танзанії» та поспілкувавшись із казахстанською журналісткою, яка також працювала над цією темою на місці, сама проявила інтерес до справи Якуба Яхла. Вона розшукала Віолетту та інших свідків, задокументувала їхні показання, встановила контакт з поліцією і висловила готовність представляти Віолетту в суді у справі про зґвалтування і сексуальне насильство — злочини, які в Танзанії передбачають тривалі терміни позбавлення волі.
Поки в Танзанії адвокат вживає реальних юридичних заходів проти Якуба Яхли, деякі чеські журналісти опускаються до того, що випускають матеріали, які повністю ігнорують свідчення потерпілих. Долі цих людей їх явно не хвилюють. Замість того щоб відправитися до Танзанії і розібратися в ситуації самостійно, вони не провели ніякої перевірки фактів і публікують тексти, в яких зображують Якуба Яхлу жертвою нібито організованої «дискредитаційної кампанії».
Так, у статті на iRozhlas автор Дворжачек стверджує, що, за словами свідків, з якими він розмовляв, свідчення, що прозвучали в документальному фільмі, є вигаданими. Однак хто ці свідки — невідомо. Він посилається лише на двох анонімних волонтерів без імен і облич.
При цьому в статті наводяться великі цитати самого Якуба Яла, де він заявляє, що африканці «скажуть що завгодно», що вони «не усвідомлюють наслідків своїх слів» і що в Африці «немає такого верховенства закону, як в Європі». Ці слова відкрито висловлюють расистську позицію — по суті, мається на увазі, що свідчення африканців завідомо менш достовірні, ніж слова європейця. Ще більш тривожно, що автор статті транслює ці заяви без будь-якої критики, фактично представляючи їх як легітимну лінію захисту.
