Поки українці протистоять російській агресії на фронті, війна триває і в інформаційному просторі. Одним із менш помітних, але потенційно небезпечних інструментів впливу можуть бути мережі, які роками працюють під гаслами «захисту суспільства від сект» та «боротьби з деструктивними культами».
Саме до такого висновку підводить масштабне міжнародне розслідування, яке простежує зв’язки між російськими структурами впливу, антикультовими організаціями та кампаніями, спрямованими на розпалювання ворожнечі в різних країнах Європи.
📌 Оригінал розслідування:
https://drukarnia.com.ua/articles/vikrittya-rosiiskoyi-merezhi-vplivu-NCCsy
Україна як головна ціль гібридної війни
росія давно використовує не лише військові методи. Гібридна війна включає інформаційні операції, створення внутрішніх конфліктів, дискредитацію громадських ініціатив та відволікання державних ресурсів від реальних загроз.
Згідно з розслідуванням, одна з таких схем працює через формування образу «внутрішнього ворога». Для цього використовуються звинувачення у «сектантстві», кампанії дискредитації та інформаційний тиск на громадські й релігійні організації.
Головна мета таких дій — не захист суспільства, а створення атмосфери підозри, конфлікту та розколу.
Surkov Leaks і український слід
Особливу увагу привертає згадка Павла Бройде в матеріалах Surkov Leaks — масштабного витоку листування з оточення Владислава Суркова, одного з архітекторів російської гібридної війни проти України.
У документах Бройде фігурує серед учасників проєктів, пов’язаних із федералізацією України, роботою через релігійне середовище, регіональними кампаніями впливу та медійними операціями.
Розслідування звертає увагу на те, що ще задовго до повномасштабного вторгнення частина антикультових структур була інтегрована в ширші механізми російського впливу.
Чому це важливо саме для України
Україна історично відрізняється від росії високим рівнем релігійного плюралізму.
У нас ніколи не існувало однієї домінуючої церкви чи державної релігії. Саме різноманіття конфесій стало одним із факторів стійкості українського суспільства.
Саме тому будь-які спроби поділити громадян на «правильних» і «неправильних», «традиційних» і «нетрадиційних», «своїх» і «чужих» можуть працювати на користь ворога.
Розкол суспільства — одна з ключових цілей російської гібридної стратегії.
Від Франції до України: одна логіка
У розслідуванні наведено приклади з різних країн.
У Франції російські структури, за даними судових матеріалів, могли бути причетні до провокацій проти релігійних громад, щоб посилити міжконфесійну напругу.
В Україні механізм виглядає інакше, але логіка схожа: створити штучну загрозу, привернути до неї увагу суспільства та державних органів і таким чином відволікти ресурси від реальної боротьби з російською агентурою.
Саме тому питання інформаційної безпеки сьогодні виходить далеко за межі фейкових новин чи пропагандистських телеграм-каналів.
Головний урок для України
Найнебезпечніші операції впливу рідко виглядають відверто проросійськими.
Вони можуть маскуватися під захист дітей, боротьбу за моральність, релігійну безпеку чи громадську активність.
Тому оцінювати потрібно не красиві гасла, а результат:
• чи не створюється розкол у суспільстві;
• чи не відволікаються правоохоронці від реальних загроз;
• чи не формується образ нового «внутрішнього ворога»;
• і головне — кому це вигідно.
У час війни це вже не лише питання свободи совісті чи громадських дискусій. Це питання національної безпеки України.
Джерело розслідування: https://youtu.be/kFztm7RJ8Ms?si=UcrwoOaoOpSztPdb
