Думаю, у всіх доволі схожа історія знайомства з театром. В якийсь момент батьки вирішили, що сім'я повинна культурно розвиватися і, звісно, усім раптово треба піти в оперний театр вашого міста. Авжеж на Лебедине озеро.
І ось ви, малий, сидите десь в партері, намагаючись розгледити бодай щось через голови інших глядачів, а на сцені, рясно зафарбованій блакитним освітленням, повільно рухаються жінки в білих купальниках. Ви не розумієте що це, навіщо ви тут і яким чином вам повинно це подобатись, але ніхто не може вам розкрити цю таємницю. Бо ваші батьки теж не в захваті, лише роблять вигляд, що їм подобається. Дурний смішок викликає Зигфрід у білому тріко, усі навколо вас намагаються не пялитись на нього, але це вище ваших сил. Так проходить дві години і в кінці ви бурно плескаєте артистам, бо нарешті це закінчилось.
Або о! Ви вирішили з друзями більше не деградувати і піти в оперний на Кармен! Ну всі ж знають цю мємну музику з Кармен. Але вже на виставі виявляється, що триває вона чотири години, іде французькою мовою, а щоб читати субтитри треба постійно задирати голову. Бо, звісно, ви купили місця в партері. А популярних пісень за чотири години усього дві, що відбувається весь інший час ви так і не зрозуміли.
Яка б не була ваша історія знайомства з оперним театром, закладаюсь, вона була невдала.
Вітаю, ви не самотні в цій проблемі. Але зараз я прошу вас дати оперному театру ще один шанс. Впевнена, ви закохаєтесь в нього так само, як я!
Театральні вистави працюють так само, як і кіномистецтво. Купа людей може бути в захваті від кіновсесвіту Зоряних війн та називати "Справжнього детектива" шедевром серед серіальних детективів, але конкретно вам воно не повинно подобатись. Оперний театр - це як кінотеатр для наших далеких пращурів. Опери та балети так само діляться на жанри, можуть створювати навколо себе ажіотаж, мати потужну рекламу, бути андеграундами та класикою, веселими та сумними, шедеврами та несмаком. Але з кіно все зрозуміло, ми дивимось його постійно, трохи розуміємося на жанрах, знаємо, що нам подобається, маємо улюблених акторів тощо. У крайньому випадку можна подивитися трейлер. А ще, з нудного кіносеансу можна просто вийти, не почуваючись трошки бидлом, бо актори кіно не помітять вашу витівку.
А як тоді обрати спектакль?
В оперних театрах кожен місяць проходить гала-концерт
І це чудовий спосіб познайомитись з різними варіантами оперно-балетного мистецтва. На гала-концертах зазвичай показують найкращі номери сезону з різних опер, балетів та концертних програм. Динаміка таких вистав приємна, а тривалість не напружує мозок, усього 80 хвилин концентрованої естетики.
Якщо вам сподобався фрагмент якогось балету, опери чи концерту, запишіть назву та детально почитайте лібрето вдома.
Не треба одразу брати квитки на "повний метр". Краще сходіть на декілька концертів, насолодіться атмосферою театру, почніть впізнавати характери, жанри, музику та па. І десь тут станеться ваш перший снобський голод.
Для першого візиту обирайте виставу тривалістю не більше 80 хвилин
Так, скоріш за все це буде дитячий балет. Але ж ви ходите на мультфільми в кіно? Дитячі балети сповнені кольорів, рухів, яскравих костюмів та веселої музики. Класичними вважається "Попелюшка", "Чіполіно", "Білосніжка та семеро гномів", «Буратіно і чарівна скрипка», «Снігова королева» та "Русалонька". Останні три взагалі українських авторів, а українська спадщина завжди варта більшої уваги.
На опери та балети не беріть місця в партері
Вам потрібні такі місця, де ви зможете комфортно бачити субтитри. Беріть квитки в ложе будь-якого ярусу на 10-3 години циферблату від сцени. Не забудьте орендувати бінокль!
Подивіться, що означають рухи та символи в балетах
Рухи артистів балету означають слова. Важливо розуміти базову лексику типу "Я люблю тебе", "Даю клятву", "Я одружений" і тому подібне. За довге існування балету він винайшов цілу мову, яку варто вивчити. Реквізит в руках артистів теж ніколи не з'являється випадково. Наприклад, крила Сильфіди в "Сильфіді" чи гадання на квітці в "Жизель". Це все не просто елементи або сцени, в них закладений сенс для більш глибинного розуміння персонажів. Повірте, відчуття від перегляду вистави після отримання цих нескладних знань не порівняти ні з чим.
Опера іде довго і ви не розберете ані слова
Не існує коротких класичних опер, просто змиріться з цим. Навіть у шедевральному на мою думку "Запорожці за Дунаєм" або в сучасній "Катерині" без субтитрів ви мало що розберете. Тому важливо бути в контексті: купіть лібрето та не соромтесь постійно ним користуватись. До речі, "Запорожець" - комедія, яка триває дві з половиною години, що для опери приємний тайминг. Прекрасний вибір для початку.
Не обирайте вистави тільки тому, що вони у всіх на слуху
Будь-ласка, та не йдіть ви на те Лебедине або Кармен просто тому, що усі про них говорять. "О, ти не дивилася Лебедине озеро? Як це!" звучить так само безглуздо як і "О, ти не дивилася будь-яке занадто переоцінене сучасне кіно? Як це!" Лебедине відверто нудне та одноманітне, вони навіть прибрали смерть головних персонажів в редакції, щоб глядачу було ще нудніше. Сходить краще на "Баядерку" або на "Жізель". "Марна пересторога", якщо ви хочете комедії і щоб ніхто не помирав. Але це не тру. В справжньому балеті усі помирають в кінці!
З операми так само. Ви здивуєтесь, який великий вибір опер та оперет існує окрім Кармен. Так, Кармен безумовно шедевральна, але ну камон, чотири години? Ви не готові до цього.
І пам'ятайте головне: ви - головний персонаж будь-яких опер та балетів. Вам не повинно щось подобатись просто тому, що люди зробили з цього "культ сумнівної інтелігенції". Ви завжди можете піти, якщо вам не цікаво, і це не зробить з вас люмпена. Вам не цікаво, і хай хоч весь світ помре від жаху від вашого невігластва: витрачений час того не вартий.
В решті решт, гасити світло під час вистави вигадали для того, щоб люди не починали базікати одне з одним від нудьги.
