Український технологічний підприємець Павло Танасюк, імовірно, маніпулює заявами про нібито запуск українського робота на Місяць. За гучними словами про космічні новації, співпрацю з NASA та SpaceX і купівлю офісів у Лондоні може стояти простий бізнес із продажу комічних "посилок" – прапорів, праху чи цифрових носіїв, які теоретично можуть полетіти на комерційних місіях, до того ж чужим коштом.
Про це повідомляється в розслідуванні "Стоп корупції", пише OBOZ.
Йдеться про компанію Танасюка Spacebit, яка нібито й мала запустити на Місяць українського робота.
"Насправді йшлося про комерційне замовлення на доставку дрібного предмета через програму MoonMail від американської Astrobotic. Його так званий "робот" – це лише пластиковий макет, який Танасюк возить по конференціях для фото. Жодного реального запуску, жодного апарату не було", – зазначають розслідувачі.
Вони також стверджують, що Танасюк насправді навряд чи працює з NASA, попри гучні заяви про це. Так, журналісти стверджують, що центр Кеннеді, в якому підприємець проводив заходи, був орендованим майданчиком. При цьому оренда оформлялася не на самого Танасюка, а не на його партнерку, відому як Lady Rocket, йдеться в розслідуванні. Партнерство компанії зі SpaceX підтвердити також не вдалося.
Згідно з даними розслідування, найбільші суми, які отримували компанії Танасюка, не перевищували 50-60 тис. дол. за одну транзакцію. Також, за даними журналістів, не було оприлюднено жодного підтвердженого звіту про витрати інвесторських коштів. Водночас сам Танасюк заявляв про "багатомільйонні інвестиції". Розслідувачі впевнені: навіть коли йшлося про справжні інвестиції, це були десятки тисяч, а не мільйони.
"На сайтах проєкту досі вказані неіснуючі офіси в Японії, Великій Британії та США. Але згідно з офіційними даними, майже всі компанії Танасюка або ліквідовані, або викреслені з реєстрів через несплату звітності. Остання з них, Spacebit Technologies, була закрита британським реєстратором 2024 року. Доказів функціонування офісів ніколи не було", – стверджують розслідувачі.
За їхніми даними, левову частку коштів Танасюк нібито збирав не для розвитку технологій і будь-якого космічного будівництва, а для проведення символічних акцій. Серед прикладів, які наводять розслідувачі, – відправка українського прапора на Місяць.
Також у січні 2024 року американська компанія Astrobotic запустила апарат Peregrine, який перевозив вантажі не тільки наукового, а й приватного призначення. Серед них значилася металева пластина з картою України, замовлена через публічну програму MoonMail. Участь у ній коштує від 460 доларів і дає змогу відправити пам'ятний предмет на супутник Землі – від весільної фотографії до праху покійного. Через збій апарат так і не досяг поверхні Місяця і згорів в атмосфері. А Танасюк передав Житомирському музею космонавтики копію пластини як експонат, що "побував на орбіті Місяця".
Журналісти також з'ясували, що серед найближчих партнерів Танасюка значиться Віктор Предигер. Вони стверджують, що ця людина відома під сценічним псевдонімом Віктор Тюменський – як виконавець тюремного шансону.
Ще один імовірний партнер бізнесмена – Павло Пагодін, випускник Московського державного університету, якого пов'язують із прокремлівськими бізнес-структурами. "Саме з такими людьми Танасюк будує свій "космічний бізнес", заявляючи про прозорість, інновації та міжнародне співробітництво", – заявляють розслідувачі.
"Історія Танасюка – це не масштабна змова з мільйонами доларів, а приклад дрібного шахрайства з великою піар-обгорткою. Людина, яка роками створювала образ українського Маска, насправді ніколи не мала ні технологій, ні партнерів, ні реального бізнесу. Лише сайт, пластиковий макет і багато красивих історій", – резюмують розслідувачі.
"Історія Танасюка – це не масштабна змова з мільйонами доларів, а приклад дрібного шахрайства з великою піар-обгорткою. Людина, яка роками створювала образ українського Маска, насправді ніколи не мала ні технологій, ні партнерів, ні реального бізнесу. Лише сайт, пластиковий макет і багато красивих історій", – резюмують розслідувачі.
