Важлива подія, новина
- В Києві пройшов черговий раунд бізнес акселератора, в якому головною відмітністю проектів повинна була стати соціальна орієнтованість майбутнього стартапу. Це взагалі можливо? Щоби бізнес ставав соціально відповідальним, соціально націленим?
- Давайте спитаємо в слухачів, хто з них розуміє (хоча б приблизно), як працює економіка? Якщо спрощено, то всі доходи мінус всі витрати дорівнюють результату її роботи. Він, цей результат може бути позитивним, тоді це прибуток (і профіцит в бюджеті), або від’ємним, тоді це збиток (і дефіцит в бюджеті, відповідно, який потрібно чимось покривати, бо не може довго існувати від’ємна економіка, тому що таке існуванні веде до банкрутства). Всі ці доходи і витрати просто підраховуються.
При цьому підрахунку не передбачається жодних емоційних, моральних, художніх, творчих або інших складових та ухилів в бік відповідальності перед місцевим населенням, людством, богом або ще кимось, зборів, донатів і оплати існування якоїсь богадільні чи будинку для утримання людей похилого віку (бо це теж частина економіки з результатом підрахунку доходів і витрат, хай навіть донатів чи пожертв). Все підпорядковано правилам математики і націлене на отримання прибутку, або хоча б балансу, бо банкрутство країни веде до її дефолту — неспроможності оплати за рахунками і забороною отримання поточних грошей для перекредитування, покриття отого дефіциту, якщо він виник, щоби серед іншого покривати і соціальні зобов’язання перед людьми, які в силу різних причин (віку, здоров’я, стану або іншої неспроможності) не в змозі покривати свої витрати самостійно. Причому світова тенденція така, що навіть цього обов’язку держави намагаються позбутися, щоби люди самі формували собі виплати на власну неспроможність за допомогою якихось комерційних фінансових утворень та інститутів.
- Так це ж економіка держави. Може держава більш цинічна, ніж особи, які проживають десь в соціумі, належність бізнесу яких більше персоналізована і прив’язує їх до якихось соціальних груп.
- З приводу соціальних груп, прив’язки до них бізнесу, чи груп до нього, то вам краще звертатися до астрологів, що займаються соціологією, а тому називають себе соціологами. Але, ви вже визнали, що держава діє більш цинічно ніж бізнес і це — правильна оцінка. Тобто, навіть економіка держави не соціально орієнтована, а цинічно орієнтована на плюс за рахунок чийогось мінусу — чи то бізнесу у вигляді податків, штрафів, внесків, оплати нав’язаних бізнесу послуг, які йому абсолютно не потрібні — якісь організаційні, адміністративні та реєстраційні процедури, дозволи, заборони, чи то населення, у вигляді оплати державних послуг, мит, зборів, тих таки особистих податків.
Причому більшість зібраного вона (ця держава) витрачає…
- На соціальні видатки?
- А от і ні! Немає в неї соціальних обов’язків перед людьми. Є політичний лобізм, що називається популізмом, коли купка імбецилів, яка не може продукувати прибуток в бізнесі, або просто фахово працювати на якомусь виробництві матеріальних об’єктів чи послуг, але дуже хоче грошей, як ті бізнесмени, чи фахівці вищого рівня, і владних можливостей, починає обіцяти неспроможним, що дупою тут, а пустими головами там — в якомусь минулому, в яке неможливо повернутися, де в них не було зайвого, але цього зайвого не було і в сусідів і в знайомих і всі навкруги були однаково бідними, додаткові виплати, збільшену пенсію, зарплатню.
- Але ж підвищують, ви ж не можете з цим не погодитися?
- Бачите, ви теж віруюча людина. Причому ваша віра, як і будь яка інша, базується на хибних висновках, а здебільшого на небажанні думати взагалі. Тому що жоден з цих неспроможних отримувачів незаробленого навіть не замислюється за чий рахунок бенкет. Бо ані влада ані держава не в змозі йому виплатити нічого, якщо десь це не візьме, в когось не відніме. Або, якщо не відбере, то когось змусить виплачувати додаткове за себе, як у випадку із збільшеною зарплатнею. Це так здається, що зарплатню піднімає влада, бо вона це артикулює і саме так і повідомляє: “Ми з 1 груд-резня піднімаємо мінімальну зарплатню в країні”.
А насправді, цю підвищену зарплатню вимушені виплачувати за неї бізнесмени, своїм робітникам, бо закон забороняє виплату нижче цього значення, у вигляді податків з цієї зарплатні — “робітникам” у владі, бо саме їх стосуються ці підвищення, а не “робітничого класу”. От ще словосполучення, яким в нас прикривають “люмпенізоване” населення — фактично жебраків. Бо це у них усе: і їхні ранги і доплати і премії і пенсії і якісь утримання, і грошове і матеріальне забезпечення і відрядні (бо вони дуже люблять їздити світом) і різні компенсації, наприклад, за користування орендованими квартирами, транспортними послугами (а як ви думали?) тощо залежать саме від розміру цієї мінімальної зарплатні.
Тому в отій частині нашої бесіди, де я відповів, що держава не витрачається на соціальні зобов’язання перед громадянами, я не пояснив, що навпаки, більше всього грошей влада витрачає на своє існування, якщо ви не знали. Це, окрім прямих витрат на годівницю мільйонної армії держслужбовців, замасковано під різні форми “фінансування” якихось програм, звідки гроші вимиваються в тому числі і на винагороди владним неробам, утримання роздутих штатів і державних інститутів, дослідницьких центрів, підприємств (так-так, ця совєтська хвороба державного крадівництва існує досі і годує купу нікому не потрібної сарани, тарганів і щурів), підтримку чогось, когось, може бути названо дослідженнями, соціальними напрямками, міжнародними заходами й іншою маячнею — ціле море різних, корупційних та регулятивних активностей.
- Почекайте, так а що з цим модним трендом на “соціально орієнтований бізнес” і чи є йому “місце в Україні”? Тому що під це виділяються реальні гроші, в тому числі і нашим бізнесменам? Ви вважаєте, що вони просто прикидаються “соціально відповідальними” аби отримати хоч якісь кошти для існування і бізнесування?
- Знаєте, єдина соціальна відповідальність підприємця — це турбота про своїх близьких, рідних, яким не доведеться жебракувати, як іншим і які частково знімуть тиск і навантаження з системи соціальної підтримки, існуючої в країні, завдяки підтримці підприємця свого рідного, родича. А в іншому, як не має “соціально відповідальних”, “орієнтованих”, “соціально націлених” держав і міжнародних інституцій, а бувають лише корупційні та націлені на отримання незаробленого і хабарі, так не буває і “соціально відповідальних”, “орієнтованих”, “соціально націлених” бізнесів.
Це через його природу. Тому що бізнес — це діяльність підприємця на власний страх та ризик, за власні особисті гроші, націлена, заточена тільки на прибуток, отриманий або законним, або біля-законним (коли на чолі держави стоять зовсім тупі сутності, які давлять і нищать національний бізнес), незаконним, а іноді і шахрайським, чи взагалі абсолютно кримінальним — злочинним шляхом. Бо якщо бізнес називає себе “соціально орієнтованим”, то він або бреше, або це — не бізнес, а якась богадільня, яка живе за рахунок дотацій, чи пожертв екзальтованих жіночок і їхніх хлопчиків. Можете віднести цей наш висновок у банк, під проценти.
