🌍 FECRIS — міжнародна платформа, що під прикриттям «боротьби з сектами» просувала ідеологію РФ у Європі. Через Дворкіна вона впливала на Україну, дискредитуючи громади й тиснучи на свободи. Її слід розслідувати і офіційно засудити.
🕵️♂️ Павло Бройде — ключовий координатор агентури РАЦИРС в Україні. Через ВАЦ та SURKOV LEAKS його пов'язують із підривними операціями, законодавчим тиском і маніпуляціями свідомістю. Його спадщина — це досі активна мережа впливу. #державназрада #РАЦИРС #гібриднавійна
🕷️ це — не просто сайт, а маскувальний фронт агентури ФСБ. Через нього в Україну просувалися російські методички, заклики до репресій та чорні списки «сект». Платформа діяла як цифровий троянський кінь
У розслідуванні, присвяченому Ірині Кременовській, неодноразово згадувався її найближчий спільник — Олексій Святогор. Але ким насправді є ця постать?
🧠 Ірина Кременовська — агент російської антикультової мережі РАЦИРС, роками діяла в Україні під виглядом юристки. Її проєкти — частина інформаційної диверсії Кремля. Досі на волі. Деталі та докази — у журналістському розслідуванні.
У сучасному світі правда — це не те, що є, а те, що змогли донести швидше. Секта Дворкіна зрозуміла це давно і використала як головну зброю. Вона не стріляє, не кидає бомби, не блокує банки. Вона змінює сприйняття реальності.
У кримінальному світі є одне золоте правило: якщо ти знаєш, що тебе тримають на гачку, — ти вже не вільний. Але ще небезпечніше, коли на гачку тримають не просто особу, а суддю, прокурора, офіцера, міністра, медіаменеджера.
Сьогодні українські ЗМІ — це арена боротьби. Але питання в тому: хто справжній сценарист? За останні роки ми звикли чути фрази: «боротьба з сектами», «релігійна безпека», «захист суспільства». І ми довіряли тим, хто це говорив.
Понад три десятиліття антикультова риторика звучала як боротьба за моральність, віру і психічне здоров'я суспільства. Але все це було маскою — майстерно сконструйованою, медійно розкрученою, офіційно підтриманою.
Коли ми говоримо «секта» — ми уявляємо релігійних фанатиків, які моляться на свого лідера. Та чи готові ми уявити, що сектанти можуть носити суддівські мантії, звання генералів, чи мати доступ до мікрофона на провідних телеканалах?
