5 K-pop пісень з традиційними корейськими інструментами

1. Chico Malo — MAMAMOO+

з цієї пісні почалось моє дослідження традиційних корейських інструментів у сучасному К-Pop та навіть моя обсесія цією темою. для простішого пояснення що, де і як використовується, я розпишу три окремих пункта про мої улюблені моменти в пісні.

1st Bridge

я була в захваті з цієї частини з першого прослуховування але для розуміння що саме в ній чудове мені знадобився час.

вони покликали класичний оркестр з класичними корейськими інструментами що достатньо сильно відрізняються від європейських і в цій частині і наступних він нарешті входить в повну силу і вся мелодія будується на смичковому струнному інструменті каяґим, шумовому який задає ритм (я думаю щось типу кастаньєт), голосі Solar і трошки пізніше її ж голосом записаному відлунні.

2nd Bridge

це той самий бридж, тому сильно нічого нового я сказати не можу, лише що замість каяґиму в цей раз використовують флейту теґум, але все інше ідентичне і слухати ці партії ніколи не набридає, вони кожен раз приносять неймовірне естетичне задоволення.

Last Chorus

тут вже йдуть ті самі інструменти але разом з електронною музикою і лише скрипка десь ближче к кінцю мене кожного разу виводить на емоції бо вона така кульмінаційна. це дуже гарне композиційне завершення пісні, воно додає фінальних штрихів не залишаючи місця для питань.

2. Villain Dies — (G)-Idle

саме на цій пісні я зрозуміла, яка саме частина мені заходить більш за все і почала думати "а чому?"

тут я розмовляю лише про Pre-Chorus, тому більше зупинюсь на розбірі музичних елементів в суцільній композиції.

1. перше що сприймає мій слух — струнний інструмент, дуже схожий на каяґим, що був у Chico Malo, але можливо простіша його версія, бо використовується він буквально для 2-3 звуків.

2. клавішний інструмент, і скоріш за все піаніно — checked ✔️ створює дуже гарну гармонію разом зі струнним, чудово доповнюючи один одного.

3. куди без фонового біту, якщо в Chico Malo це був музичний інструмент, тут це просто електронний біт. справедливості заради, він якраз разом з попередніми двома пунктами створює ✨ сучасність ✨

4. віддаю всю свою повагу двом солісткам, Miyon та Yuqi, бо в пісні, де всі інші частини побудовані на ритмічності і електричних бітах, тут вони додають більше душі та ліричності пісні

5. лише в цьому моменті присутній фоновий шум зверх голосів, і я не дуже розумію нащо він потрібен, бо ніякої вагомої ролі він не грає. єдине що може його виправдати — коли цей шум нарешті закінчується і починається приспів, контраст виходить неймовірний, але присутнє відчуття очікування коли нарешті він закінчиться не додає плюсів.

звісно, ця пісня в аспекті традиційних інструментів слабша за всі інші, які я розглядаю, але сумарно її вайб, слова і декілька крутих музичних ходів — ✨ вона заслуговує бути почутою і знаходитись в топі моїх улюблених ✨

3. Luna — ONEUS

цей камбек взагалі повністю в ancient korean setting, але в мене є найулюбленіші частини в пісні, от про них і поговоримо.

загальними словами про пісню: вона чудово об'єднує в собі сучасний K-POP та традиційні корейські інструменти, бо якщо в (G)-Idle це було трошки messy, тут цієї проблеми нема.

Pre-Chorus

персонально моє серце від початку і до кінця покорила флейта, яка грає лише одну ноту, стаючи голоснішою з кожною секундою. це неймовірна композиція, бо лише однією нотою композитор створює напругу, після цього різко все обриваючи і залишаючи лише голос співака.

і це справді працює, воно добивається свого ефекту! все разом створює нереально гармонійну сюжетну композицію лише за рахунок музики.

Dance Break

на початку як перехід між приспівом і брейком три секунди грає корейська арфа конху і в неї є чотири види.

ще я хотіла б зробити акцент на останніх 10 секундах брейку, коли в композиції з’являється вже знайомий каяґим. в нього дуже впізнаваний звук видобування нот зі струн, і це не перебиває навіть біт, з яким цей інструмент працює гармонійно.

і на завершення, кульмінацією і вишенькою на торті композитор знов ставить флейту, яка грає свою одну ноту постійно збільшуючи гучність.

Bridge

неймовірно гарний бридж покорив моє серденько своїм вокалом. те, як голос тісно переплітається з конху та флейтою, додає пісні загадковості та романтичності. моя персональна асоціація — наче він стоїть і співає посеред рівнини у густому тумані, через який голос долинає до слухача трошки інакше.

4. Same Scent — ONEUS

цей перфоманс зроблений від початку і до кінця в традиційному сетінгу і ті, хто над ним працював, були дуже досвідчені люди, які знали чого хочуть від життя як працювати з композицією і як закохати в себе музикою.

у всій пісні використовуються одні і ті самі інструменти і лише вони, але в різній обробці — це каяґим (цитра), бук (барабан) та чабара (тарілки). тому далі я буду лише пояснювати як саме вони працюють разом і як працює композиція.

Pre-Chorus

у Pre-Chorus каяґим бере на себе основну мелодію, а бук додає трохи біту. тим часом мелодія все одно виглядає сучасною через доданий ефект, в інакшому випадку це було б майже акапела.

трошки пізніше ефект відлуння виходить більше на перший план, додаючи його не лише голосам співаків, але й каяґиму, а барабани стають сильнішими і гучнішими щоб потім зникнути, даючи простір захоплюючому голосу, який ніяк не виходить з голови і кожен pre-chorus заставляє знов і знов чекати на цю строчку.

Chorus

у приспіві беруть участь каяґим разом з тарілками і бубоном, саме він і задає фоновий біт усьому приспіву. найкраще в цьому приспіві це те, як каяґим заворожує, згодом стаючи тихіше і повертаючи на перше місце співаків, але не йдучи зі сцени.

якісну музику доповнює хореографія та голоси, які синхронізуються з каяґимом і додають всьому приспіву глибини. ця аранжировка дуже відрізняється від оригінальної версії і цей інструмент витягнув приспів на інший рівень, наче даючи йому нове життя.

завдяки йому пісня не набридає своєю одноманітністю, а при кожному прослуховуванні наче грає новими фарбами, і це стосується всієї композиції цілком, а не лише окремих її частин.

5. I’m a b — Hwa Sa

це бонусний фіналіст, тому що в моєму житті це був перший кліп де я зустріла традиційні корейські інструменти у Dance Break і, каюсь, мені не одразу сподобалось.

зараз, шукаючи пісні в такому стилі, я дуже прониклась. ця пісня така, як повинна бути, швидка, ритмічна, традиційна.

мені дуже не вистачає більшої прив'язки до пісні, тому що якщо його викинути — нічого не зміниться, і ця частина виглядає трошки не на місці, наче її додали бо хтось дуже-дуже хотів.

для додаткової музичної справки: на мій погляд, тут лише гра на каяґимі з ефектом еха для поглиблення звуку, дуже крута запрошена танцівниця зі свіжою хореографією та чудові костюми.