Переробка агропродукції — це спосіб створити додану вартість і заробляти більше. Тримайте добірку цікавих напрямів для заробітку.
Приєднуйтесь до нашої Безкоштовної Школи Бізнесу в Telegram.
Переробка сої
Переробка сої — це один із напрямків, де сировини багато, а ринків збуту ще більше. Зараз Україна вже займає 9 місце у світовому рейтингу експортерів, а площі посівів щороку збільшуються.
При цьому самих переробних потужностей поки що не так багато, і це створює чудову можливість для тих, хто готовий інвестувати в переробку. Навіть без власної землі можна побудувати успішний бізнес на переробці сої.
Переробка круп
Хоча переробка круп — частина харчової промисловості, цей напрямок може бути дуже перспективним для малих підприємств, особливо в регіонах, де є доступ до сировини. Наприклад, овес переробляти у вівсянку, пшеницю — в манку, булгур або макарони. Переробка круп — це не тільки про перетворення зерна на готовий продукт. Це цілий ланцюг технологічних процесів, де ви можете взяти на себе окремий етап — наприклад, лише очищення або помел.
Крафтові олії
Згідно з TradeMap, Україна є №1 серед постачальників соняшникової олії на глобальний ринок. Проте переробка інших олійних культур, таких як гарбуз або льон, є значно меншою за обсягами, що створює можливості для нових підприємців на цьому ринку.
Спеції та прянощі
Вирощування спецій та прянощів — високоприбуткова, але дуже специфічна ніша. Такі культури, як коріандр, базилік, чебрець та інші спеції, можна вирощувати навіть на невеликих площах, оскільки їхня ціна на ринку значно перевищує вартість звичайних сільськогосподарських культур. І це дає можливість отримати маржу до 1000% і більше, особливо якщо йдеться про маленькі обсяги продукції, оскільки, наприклад, пачка коріандру важить усього 10 грамів.
Це не дуже дорогий проєкт, хоча, звісно, все залежить від масштабів. Якщо ви вирішили зайнятися цією нішею, варто мати сортувальну лінію для обробки продукції. Це не занадто велика інвестиція — вартість маленьких ліній стартує від кількох десятків тисяч гривень, і їх буде достатньо для початкових етапів.
Проте важливо розуміти, що такий бізнес — це не лише висока прибутковість, але й чимала трудомісткість. Вирощувати спеції можна й на відкритому ґрунті, але проблема полягає в тому, що їх неможливо виробити багато — немає попиту на великі обсяги. Крім того, спеції важко зберігати через їхню здатність вбирати вологу, тож варто подбати й про складські приміщення.
Тваринництво
Корова їсть сіно, комбікорм, макуху — і на виході ми отримуємо молоко та м’ясо. Так само курка споживає кукурудзу, з якої виробляється м’ясо та яйця. Все це — переробка рослинництва.
Коли на початку повномасштабного вторгнення море та сухопутні кордони були заблоковані, багато українських фермерів, щоб вижити, згодували залишки кукурудзи тваринам. Реалізувати продукцію на внутрішньому ринку було нескладно, адже попит на яйця, м’ясо та молоко стабільно високий. Завдяки цьому рішенню фермери змогли уникнути великих збитків та навіть заробити.
Одна з переваг тваринництва — це можливість організувати виробництво так званим господарським методом. Якщо у вас 500–1000 га землі й ви хочете поставити 100 свиней, то це можна зробити по-різному. Можна з підвалом, фундаментом, через проєктні організації та дозволи. А можна купити б/в сарай або самостійно побудувати приміщення. Різниця вартості буде в рази, якщо не в десятки.
Цей перший сарай, зроблений «на колінці», дасть можливість пережити той час, коли сировина дешева. А потім, згодом, ви зможете оцінити, наскільки вам ок і чи варто робити щось капітальніше. Це еволюційний шлях, яким йшло дуже багато аграрних бізнесів в Україні.
Енергетичні культури
Енергетичні культури — це цікава ніша, яка хоч і не є прямою переробкою агропродукції, але пов’язана з агро. Міскантус, енергетична верба, павловнія — це культури, що швидко ростуть і використовуються для виробництва твердопаливних пелет . В Україні цей напрямок уже активно розвивається, зокрема на Поліссі та в Дніпропетровській області.
Цей бізнес має постійний попит на внутрішньому ринку, і з огляду на високу популярність у Європі, має потенціал для експорту. Зокрема в Скандинавії природний газ не використовують для опалення приватних будинків. Там для цього застосовують тверде паливо — пелети, брикети, дрова. Україна може стати важливим постачальником сировини, особливо під час енергетичних криз.
Цей напрямок прибутковий та стабільний, оскільки попит на твердопаливні пелети не залежить від коливань цін на сировину, на відміну від традиційних агрокультур. Попит буде зростати: багато нових елеваторів та заводів уже передбачають використання твердого палива, оскільки це не лише економічно вигідно, але й відносно екологічно чисто.
Біогаз
Сільське господарство — це енергозатратна галузь. Витрати на електрику в деяких випадках можуть складати до 20%. У таких умовах інвестиції у відновлювані джерела енергії, як біогазові комплекси, стають не лише економічно доцільними, але й життєво необхідними.
Для виробництва 2 м³ біогазу на добу достатньо лише 10 кг органічних відходів. Процес виробництва біогазу простий: фермери закидають у реактори органічні відходи — гній або залишки сільськогосподарських культур (наприклад, кукурудзи). Вироблений газ використовують для опалення або освітлення. А відходи, які залишаються після виробництва газу, можуть стати добривами для полів, що робить бізнес більш замкнутим і стійким.
Перетворення органічних відходів на біогаз складно назвати класичною переробкою, адже це не виробництво харчових продуктів або інших товарів. Однак цей процес дозволяє аграріям значно знизити витрати на енергію та зменшити залежність від зовнішніх джерел.
Приєднуйтесь до нашої Безкоштовної Школи Бізнесу в Telegram.
