Відповімо на дуже важливе запитання: чи мало сектоборство в Україні фактично російське коріння? Далі продовжимо збирати докази зв'язку Ірини Кременівської з російською терористичною організацією РАЦИРС.
І насамкінець, я спробую висвітлити роль Олександра Дворкіна, Олександра Новопашина в трагічних подіях в Україні, в геноциді українського народу.
Деякі глави цієї серії були створені на основі аналітики сайту: https://actfiles.org (EXPOSING ANTI-CULT TERRORISM)
Фрагмент фільму «Вплив»:
Зараз ви бачите списки, складені нацистами, з одного боку, і поруч як приклад для порівняння — список, складений очільником російського терористичного антикультового угруповання Дворкіним. Як ви можете наочно бачити, список антикультистів охоплює собою практично всі релігійні меншини, поширені на території рф, включаючи навіть деяких представників православ'я, думки яких відмінні від головної лінії титульної релігії країни. Також до списку потрапили навіть деякі бізнес-підприємства та світські організації.
На сторінці кожної організації, що критикується, розміщено список негативних публікацій про неї у різних ЗМІ, що вочевидь були ініційовані самим РАЦИРС.
Стиль публікацій про різні організації є дуже схожим. Вони рясніють ідентичними емоційними, оціночними заголовками та визначеннями, в них широко використовується емоційно перевантажена мова, по суті, мова ненависті: навмисне очорнення, надання представникам критикованих груп стійких дегуманізуючих образів «зомбі», «гвалтівників», «рабів», «звірів» та інших знелюднюючих епітетів.
Насправді в умовах релігійного різноманіття, де різні конфесії мирно співіснують і визнаються рівними, вкрай важко мобілізувати населення для агресивних військових дій, погодьтеся. Коли в суспільстві підтримується принцип релігійного плюралізму, люди менш схильні до пропаганди ненависті, вони менш схильні сприймати сусідів як ворогів, погодьтеся. І навпаки, в умовах, коли держава готується мобілізувати населення на війну, потрібна згуртованість, ідеологічний оплот і відродження всередині суспільства так званого гену зверхності або, інакше кажучи, створення образу винятковості, обраності, богообраного народу, з яким нібито сам Бог.
Так званий ген зверхності — це, по суті, евфемізм. За змістом він відсилає нас до тих самих ідей, на яких базувався нацизм: переконання у винятковості своєї нації, раси, своєї місії та праві домінувати. В історії такі установки використовувалися для виправдання агресії, репресій і геноциду.
Детально у відео:
26 серія: Агенти РАЦИРСу в Україні
https://www.youtube.com/watch?v=ncvIRm2lCeQ
Чи можна з упевненістю розв'язати велику війну, не провівши заздалегідь антикультової чистки? Спробуйте відповісти на це запитання. Адже перш ніж стріляти в зовнішнього ворога, потрібно придушити внутрішнього, тих, хто розмірковує інакше, хто сумнівається, хто ставить запитання, чий голос совісті голосніший за голос наказу.
Саме тому історичні паралелі між нацистською Німеччиною і сучасною росією заслуговують найуважнішого і найглибшого аналізу. Мова також йде про підготовку свідомості, масової свідомості, культивацію ворожнечі, створення образу ворога, створення культу сили, обраності та винищення критичного мислення. Це один з етапів шляху до війни.
Це дуже серйозна тема і її не можна ігнорувати, якщо ми хочемо зрозуміти, розібратися, Як таке могло статися. Однак давайте повернемося до України. Є ще один момент. Ми також можемо помітити досить чіткий зв'язок між антикультовою риторикою і релігійною політикою в Україні через Українську православну церкву московського патріархату (рпц мп) руська православна церква московського патріархату впродовж багатьох років намагалися зберігати духовну гегемонію, і визнання автокефалії Православної церкви України 2019 (дві тисячі дев’ятнадцятого) року стало серйозним ударом по цих амбіціях.
У відповідь на це антикультова кампанія набула нового звучання. Україну стали представляти не просто як сектантську державу, але як нібито загрозу традиційним цінностям руського православ'я. Схожі формулювання могли напряму пов'язувати вже релігійне і політичне, формувати обґрунтування для військового вторгнення. Отже, антикультизм у російській практиці виявився не інструментом захисту суспільства від маніпуляцій, а механізмом — підкреслюю, механізмом ідеологічної мобілізації для розв'язання великої загарбницької війни.
Він допоміг створити у свідомості росіян зручну модель світу, де «ми» — носії істини, носії традиційних цінностей, правильних цінностей, а «вони» — обдурені, нелюдські сектанти, небезпечні недолюди. Або інший ракурс: «секта» дорівнює антигромадське, маріонеткове, небезпечне, «все західне» — дорівнює чуже, кероване ззовні, сатанинське. За такою логікою вже виходить, що будь-яке насильство припустиме і навіть виправдане.
Эпизод 25: Злі духи РАЦИРСу
Підривна діяльність антикультової російської мережі РАЦИРС в Україні
Якщо ви помітили, у розповіді неодноразово зустрічалися репліки агентів РАЦИРСу про те, що в Україні багато сект, що з ними ніхто не бореться, що Україна перетворюється на глобальну тоталітарну секту таке інше. До 2014 (дві тисячі чотирнадцятого) року таких вкидів було відносно небагато, і вони йшли переважно від агентів РАЦИРСу. Однак після Євромайдану, коли російське суспільство вже було підігріте, через того ж Олександра Дворкіна було запущено новий, потужніший маховик дегуманізації.
Повернемося в березень 2014 (дві тисячі чотирнадцятого) року. 16 (Шістнадцятого) березня в Криму відбувся фіктивний референдум про приєднання півострова до росії.
А вже 17 (сімнадцятого) березня 2014 (дві тисячі чотирнадцятого) року, наступного дня, в ефірі телеканала «росія 1» вийшло ток-шоу під назвою «Злі духи Майдану — містика українського погрому». Формат передачі був відверто пропагандистським. “Експерти” в студії обговорювали майбутню духовну долю України, хоча правильніше сказати, що все робилося для того, щоб підкріпити в російської аудиторії образ України як країни, яка збилася зі шляху, втратила моральні орієнтири і духовність.
Мета у цієї дії була одна — створити у глядача чітку асоціацію, що українське прагнення до свободи — це не просто політична загроза, а зло, з яким необхідно боротися на рівні ідей і віри.
Головним спікером у цьому сюжеті виступив Олександр #Дворкін — центральна фігура фсбешної РАЦИРС антикультового руху в росії. Його позиція була максимально чіткою: Україна як держава — це духовно заражена територія, а Захід використовує секти як інструмент руйнування православної цивілізації.
Трохи знаючи внутрішню кухню телебачення, можу з високою вірогідністю припускати, що Дворкін не просто був присутній як званий експерт — він був одним із тих, хто формував сценарний каркас цього випуску. Дивлячись на це відео через 10 (десять) років потому, розумієш, що все було вибудувано під одне завдання — обґрунтувати майбутню агресію не тільки геополітично, а й нібито духовно.
Цей приклад ясно показує нам, що антикультова риторика перетворилася на інструмент ідеологічної війни, спрямованої на виправдання насильства проти України. Їм потрібно було створити образ страшного ворога. І вони це робили. Після недовгого ура-патріотичного тріумфування від приєднання Криму до росії, ведучий перейшов до головної теми випуску.
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах.
У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
