АК-12 є найновішим і найбільш неоднозначним автоматом серії АК в калібрі 5,45х39. Щойно він став доступний у якості трофею думки щодо нього поділились - одні кажуть що це прям нереально крутий трофей, інші ж - що це найгірший автомат і краще трофеїти що завгодно окрім нього. Однозначної думки нема і серед наших ворогів - виробник запевняє що це найкращий автомат який тільки можна собі уявити, а терористи з країни-агресора яким довелось на практиці випробувати всі переваги АК-12 кажуть що він неймовірно жахливий. Тому в даній публікації я намагаюсь максимально об'єктивно розібратись в цьому питанні. Для кращого розуміння буду порівнювати зі звичним мені АК-74. Враховую все: і скарги ворогів, і реальний досвід використання трофейних АК-12 нашими підрозділами в бойових умовах та проведені на полігоні експеременти
Для початку для кращого розуміння треба розібратись з модифікаціями АК-12, оскільки насправді є кілька різних автоматів з однаковою назвою. Так сталось внаслідок того що АК-12 створили далеко не з першої спроби і досі продовжують доробляти та переробляти оскільки в ході бойового застосування виявляються певні недоліки. Однак з невідомих причин на заводі нових назв не вигадують. На ворожих ресурсах можна зустріти наступні (вигадані їхніми блогерами) назви: АК-12 (2018 рік випуску - самий перший який поставлявся до військ країни-агресора), АК-12М (2021р.в., однак до 2023 року не поставлявся до військ країни-агресора), та АК-12М1, він же АК-12/23 (2023р.в., планова поставка до військ країни-агресора середина 2024 року, однак достеменно не відомо чи була ця поставка та поки наші не трофеїли, однак знати хоч те що відомо зайвим не буде, якщо з'явиться нова інформація буде огляд конкретно на нього). Я ж для зручності буду використовувати власні спрощені назви: АК-12/18, АК-12/21 та АК-12/23 (відповідно до року випуску), але те що спільне для всіх 3х або 2х з 3х модифікацій буде просто АК-12. Розрізнити їх візуально не складно, оскільки кожна модифікація має інший приклад:
Отже пройдемось по особливостям і паралельно по недолікам АК-12. Одразу хочу попередити що якість матеріалів на АК-12 доволі сумнівна, зброя трохи більш вибаглива ніж АК-74, а також суттєвим недоліком є те що абсолютно всі деталі в разі їх пошкодження замінити неможливо оскільки до АК-12 не підходить абсолютно нічого від АК-74 та абсолютно нічого від сторонніх виробників, навіть самі прості речі як от приклад. Далі розкажу про кожну особливість і спробую пояснити чи варто воно того щоб відмовитись від АК-74 на АК-12
Приціл
Перше що мені особисто кинулось в очі це діоптричний приціл - замість звичного цілика з прорізом невеличкий отвір. Для тих хто звик до штатного прицілу АК-74 цей приціл може видатись дивним і незрозумілим. Але ті хто розібрався як ним користуватись кажуть що він зручніше за штатний на АК-74 але в бою це не сильно відчутно. Хоча зручність - фактор індивідуальний. Тому коротко опишу як ним користуватись. Око має бути на відстані 4-8см від прицілу, фокусуємось на цілі. Вершина мушки в точці прицілювання та водночас в центрі діоптра (отого круглого отвору який замінив проріз в цілику). Раджу потренуватись перш ніж застосовувати в бою
Для вибору дистанції для стрільби на АК-12/18 принцип майже той самий що і на АК-74, а от починаючи з АК-12/21 приціл дещо змінили, тепер щоб переставити цілик на іншу дистанцію треба натиснути і повернути
На АК-12/23 приціл ще доробили і тепер він матиме перекидний цілик, який матиме 3 установки - звичайну, для недостатньої видимості (більший отвір) та для стрільби на 600м.
Хочу зауважити що тепер мушка не з металу, а з не дуже якісного пластику тож треба бути обережним щоб не пошкодити її
Перемикач вогню
Другою особливістю АК-12 є перемикач вогню на 4 позиції, додана стрільба короткими чергами по 2 постріли, однак тепер в крайньому нижньому положенні (стрільба одиночними пострілами) перемикач вогню сильно виступає за край корпусу автомата. Багатьом це заважає при натисканні на спусковий гачок, але так само є і ті кому це не заважає, тож це теж варто перевірити на полігоні. Також треба час щоб звикнути до того що режим одиночного вогню тепер значно нижче.
Також сам перемикач вогню трохи змінили і тепер його значно зручніше знімати з запобіжника. Однак те саме можна реалізувати на АК-74, приклеївши одну деталь до цього перемикача, і якщо воно зручно пізніше можна зафіксувати закльопками (в жодному разі не знімайте сам запобіжник і не намагайтесь замінити його). Але обов'язково всі переробки, навіть мінімальний тюнінг узгоджуйте з командиром або робіть це з трофеями.
Скарги на перемикач також були за те що він некоректно працює, не фіксується в потрібному положенні. Скоріше за все данна проблема виникає якщо попередній власник АК-12 намагався відігнути перемикач вогню (на АК-12 цього робити не можна).
В АК-12/23 режим коротких черг прибрали і повернули 3 положення перемикача вогню, проте перемикач вогню тепер двосторонній, тобто тримаючи автомат за рукоятку правою рукою можна зняти з запобіжника лівою і навпаки, з одного боку це зручно з іншого тепер треба стежити щоб не зачепився за спорядження і не знявся сам по собі. Також змінили сам перемикач вогню і за заявами виробника він має перемикатись зручніше
Щодо корисності відсічки по 2 постріли то вона абсолютно марна - в ході експерементів, проведених одним з наших підрозділів, навіть у професіоналів друга куля не влучала не те що в ту саму точку, вона взагалі не влучала в мішень, а з невідомих причин на дистанції 100м відлітала на 2,5м в бік (зазвичай вище і правіше), одиночними у цих же людей майже 100% куль влучали в ціль
Рукоятка та приклад
Також в АК-12/18 змінили рукоятку на більш зручну. В АК-12/21 вона стала ще зручнішою. Ще АК-12 отримав складаний телескопічний приклад, в АК-12/18 він має 4 положення, а починаючи від АК-12/21 вже 6 положень. Той що на АК-12/18 зайшов не всім, деяким незручно тримати автомат. В АК-12/21 приклад вже зручніше, в АК-12/23 приклад той самий що і на АК-12/21 але вже з відкидною щокою. При складанні прикладу на АК-12/18 приклад нещільно прилягав до корпуса, в новіших версіях це виправили. Також в АК-12/18 бувало таке що приклад сам по собі вкорочувався (проблеми з фіксацією в довгих положеннях) - в новіших версіях заявлено виправлення. Однак зі слів моїх знайомих ця проблема скоріш за все пов'язана зі зносом прикладу і ніхто з них з цим не стикався.
В цілому приклад АК-12 доволі зручний але якість під питанням, все ж він може зламатись при необережному використанні, заміні не підлягає оскільки всі покупні приклади які використовуються для тюнінгу АК-74 не підходять до АК-12. Категорично не рекомендується стріляти з ГП (гранатомет підствольний) впираючи приклад в ґрунт оскільки висока ймосірність що він від того зламається. Однак це проблема майже всіх телескопічних прикладів, в тому числі закордонних.
Тильник прикладу непогано пом'якшує віддачу при стрільбі (на попередніх версіях АК для цього купувались і встановлювались гумові накладки на приклад), однак основна його задача на АК-12/18 тримати пенал щоб не випав. Певною мірою це перевага оскільки не затиснеш собі пальця вкладаючи пенал в приклад як це було на АК-74. І водночас це недолік бо кріплення сильно забруднюються і в такому випадку тильник приклада зняти вкрай тяжко. Однак важливо щоб тильник приклада був встановлений правильно і вже точно не варто намагатись налаштувати його по висоті бо це призведе до втрати пеналу який просто випаде.
Особливості розборки і чистки
Ще одна особливість АК-12 яка кинулась мені в очі і на думку багатьох є його суттєвим недоліком це складність збирання/розбирання та чистки в порівнянні з АК-74, а також велика кількість дрібних деталей які можна загубити. Тобто почистити на позиціях може бути доволі складно, якщо не знати як і не потренуватись заздалегідь. Хоча впринципі розібратись з ним не так складно як думають більшість.
Не чистити не варіант оскільки це може призвести до вкрай негативних наслідків, наприклад корозії, що негативно позначиться на точності стрільби, а також до того що автомат буде клинити
Шомпол в усіх версіях складається з 3х сегментів. В АК-12/18 він в трубі прикладу, вкручений в пенал з приладдям, його треба звідти викрутити і зібрати. Пенал виймається і вкладається на місце трохи простіше ніж на АК-74 - просто зняти тильник приклада. Але є і певний недолік - якщо спаде тильник прикладу пенал одразу загубиться. В АК-12/21 шомпол знаходиться всередині цівки, щодо АК-12/23 невідомо але скоріш за все так само. На всіх версіях шомпол однаковий і така конструкція шомпола збільшує час необхідний для чистки.
В рукоятці АК-12/18 знаходиться масльонка, яку звідти або тяжко дістати або легко загубити, залежить від того як той автомат збирали на заводі та від рівня зносу фіксаторів. Коли випадало вороги перемотували рукоятку ізолентою і це допомогало. В АК-12/21 замінили рукоятку, і там тепер не лише масльонка але й пенал з приладдям. Заявлено про вирішення проблем попередника з випаданням тої масльонки
ДГК
Дульний гальмо-компенсатор на АК-12 також кардинально відрізняється. На АК-12 до АК-12/23 ДГК замість різьби має байонетне кріплення, виробник обіцяв швидшу заміну на ПБС однак в реальності воно так не працює. До того ж якщо автомат довго не чистили цей ДГК зняти майже нереально. До того ж під самим ДГК збирається вдосталь бруду який складно звідти вичистити.
Штатних ПБС дефіцит навіть в країни-агресора, а сторонні не підходять через різні кріплення. Використання перехідників призводить до проблем зі співвісністю. В АК-12/23 ДГК не знімається а ПБС за задумом виробників одягається поверх нього. Поки нема жодних даних наскільки добре воно працює. Але відсутність ПБС для більшості випадків не критично оскільки ПБС це пристрій лише для деяких специфічних завдань. За задумом виробника незйомний ДГК не потребуватиме чищення але це не точно
Щодо дивного краю ДГК - це зроблено виключно для зменшення маси автомата. Як і те заглиблення під ДГК яке неможливо норм вичистити. Про розбивання скла це міф, а підчіпляти колючий дріт і намагатись його прострелити щоб перерізати взагалі вкрай небезпечно через можливий рикошет. Відсунути дріт можна просто стволом, без будь-яких додаткових пристроїв
На деяких АК-12 ДГК має люфт що негативно впливає на точність (знов заводський брак)
Газова трубка, цівка і кришка ствольної коробки
Тепер газова трубка не знімається, а щоб почистити треба зняти пробку спереду. Враховуючи як складно буває поставити на місце газову трубку на АК-74 це певною мірою перевага. Головне не загубити цю пробку. Якщо загубити - стрільба чергами стає неможливою.
Накладка на газову трубку знімається і поставити її можна не тією стороною - в такому випадку вона встане на місце але не вийде поставити кришку ствольної коробки. До речі, без кришки ствольної коробки вже не постріляєш тому що пружина більше не тримається без неї. З переваг по кришці ствольної коробки те що вона більше не люфтить на відміну від штатної кришки на АК попередніх версій.
Кришка і газова трубка оснащені планками Пікатіні і на них можна встановлювати будь-які приціли (коліматорні, оптичні тощо). Планки на трубці і кришці утворюють одну суцільну планку. Але і тут не обійшлось без проблем - на деяких АК-12 планка на газовій трубці хитається і годиться хіба що для ліхтарика але точно не для прицілів
Крім всього іншого в АК-12 повністю замінена накладка на цівку і певною мірою його стало значно зручніше тримати, однак разом з тим не обійшлось і без проблем. Встановити ГП (підствольний гранатомет) можливо але буде люфт. Також і тут треба бути обережним оскільки якість пластику трохи сумнівна і при недбалому поводженні цівка може тріснути. На АК-12/23 заявлено виправлення всіх цих проблем, однак підтверджень поки немає.
Накладки на цівку і газову трубку тримаються на штіфтах які треба видавити виколоткою. Це ті деталі які найлегше загубити під час розбирання. І якщо на АК-12/18 в польових умовах це було некритично оскільки не було в цьому крайньої потреби то починаючи з АК-12/21 це вже певною мірою проблема, оскільки витягнути шомпол не знявши цівку не вийде.
Також на цівку можна встановити ручку переносу вогню, але невідомо, скоріше за все як і все інше виключно виробництва концерну калашникова
Ремінь автомата
Штатний ремінь впринципі доволі зручний і дуже велика перевага що він від початку стоїть на основі приклада (згадайте штатне положення на АК-74). Таким чином його зручно носити зпереду на шиї і при тому зберігажться можливість регулювання довжини ременя. На відміну від попередників ремінь АК-12 має QD-антабку з боку прикладу та антабку з карабіном з боку цівки. Єдиний недолік QD- антабка нестандартна тож до нього підходе виключно штатний ремінь. Хоча можна пристосувати нештатний, намотавши на приклад як це робиться на АК-74. Також хочу зауважити що передня антабка для зручності повертається в будь-який бік, однак якщо використовуєте ГП то має бути повернута строго вниз, інакше ГП не встане.
Магазини для АК-12
Магазини для АК-12 пластикові, посилені металом, доволі легкі і мають віконечка для контролю кількості набоїв (30, 25, 20, 15, 10 та 5 патронів). І це одні з найкращих магазинів саме такого плану оскільки на відміну від схожих китайських вони не плавляться і не розширюються від перегріву. Також на денці магазину вилазить індикатор заповненості магазину, що дуже зручно оскільки дозволяє навпомацки визначити який з магазинів в підсумках заповнений. Підходять на всі версії АК в калібрі 5,45 однак на старіші за АК-12 входять трошки туговато. Також до АК-12 підходять магазини від попередників. Також магазин від АК-12 навіть мокрий або брудний все одно не вислизатиме з рук. Ще однією перевагою є те що конструкція магазину дозволяє спиратись на нього при стрільбі і забезпечує більш стабільне положення зброї.
Висновки
АК-12 - не такий поганий як про нього кажуть, однак затрофеївши його треба ретельно перевіряти стан кожної деталі, а також треба час щоб розібратись і навчитись користуватись ним. А також він потребує більш дбайливого і уважного ставлення. Це зброя компромісу - заради більшого комфорту з однієї сторони доводиться жертвувати чимось іншим. І це - зброя не для всіх. Тому зважуйте всі за і проти і робіть висновки для себе, чи підходе вам такий варіант, чи краще витратитись на тюнінг АК-74, чи ви взагалі не бачите сенсу ні в тюнінгу ні в більш сучасних зразках зброї. Але принцип "все російське - однозначно погане" з АК-12 не працює. Щодо найкращої з 3х модифікацій - тут також треба обирати самостійно, оскільки як ми бачимо у всіх є свої переваги і недоліки. Однак це автомат не для всіх ще й тому, що він для завдань коли відпрацював і повернувся, а не для постійного перебування в умовах хардкору
Для кращого розуміння рекомендую переглянути 2 наступних відео:
