Думки ефірні
Чомусь іноді ми сприймаємо дії
тієї частини так званих союзників, які все ще проти ескалації і які досі не зрозуміли, що ця війна й їхня теж і жодні напівміри, напіврішення і напіввагітність вже не спрацюють і не збережуть їхні країни ані від знищень ані від руйнувань
як нерозуміння загрози великої війни, як небажання приймати складні рішення, як бажання перечекати «негоду» десь під власною парасолькою сьогодення, а там що буде, то хай і буде
і сором’язливо відганяємо від себе обґрунтовані підозри про їхній саботаж через вигоду, через змову з підступним злом. Вони просто, як таргани, полізли з усіх щілин і вже не бояться вголос розповідати світу про «альтернативні» сценарії. Який для світу, насправді, лише один
