Платформи: PS1 (зараз емулюється навіть на роботі-пилососі)
Жанр: Action/Third-person shooter
Оцінка: 1000/10 на часи PS1, 5/10 на сьогодні, бо графон та керування дуже застаріли.
На The Game Awards From Software анонсували Armored Core 6. І для мене це була мега-подія! Чому? Бо перша частина AC (а точніше частини) – це нереально крута гра з мого дитинства і AC6 я чекаю більше за будь-яку іншу гру.
В далекі-далекі часи, коли інтернет був дивом, геймінг виглядав зовсім інакше. На свято, за гарні оцінки в школі, чи коли бабуся приїхала у гості, ми з мамою ішли на базар. Там, серед купи людей, та лотків з турецькими светрами, знаходився Стім, ПСстор, та Єшоп. Це був темний кут в якому сидів дядько що барижив найрізноманітнішими іграми на будь-який смак: від картриджів на Денді і Сєгу до дисків на ПК і ПС1.
І от, коли ви приходите до дядька, то треба щось брати. А ігри в дядька не безлімітні, та постійно змінюються. Якщо не взяти хоч щось з того що є – то наступного разу тобі 2 гри ніхто не купить, депозитів нема, шанс тіки один і він прямо зараз. Тому якщо у дядька не було нічого з яскравою обкладинкою, або були ігри, які вже є вдома – треба було хапати будь яку гру з самих нецікавих.
Саме так у мене колись з’явилася Armored Core. І це було ахуєнно.
Три перші частини, їх сюжети та світ
Є три частини Armored Core 1: Armored Core, Armored Core: Project Phantasma, Armored Core: Master of Arena. Я буду розглядати їх всі разом, бо всі три частини використовують один і той же ігровий рушій, в них однаковий кор-геймплей, однаковий графон, та навіть запчастини до мехів повторюються. Нові частини мають свій сюжет та додають в гру нові геймлейні механики та приколи. По суті дві інші частини – це DLC, але не сучасні, коли за 20 баксів ти купуєш скін Арестовича та 1 квест на розмінування Чонгару. Це DLC розміром з нову гру.
У всіх трьох іграх однаковий світ. Маємо класичну антиутопію з воюючими великими корпораціями, секретними організаціями, безумним штучним інтелектом, протестами, хакерами і іншим стафом. І ми в цьому світі – ніхто. Звичайний нонейм найманець яких тисячі, який за 40 гривень і батончика Рошен готовий виконати будь яку брудну роботу.
Особливо це круто реалізовано в самій першій частині. Де ми можемо повбивати звичайних роботяг, що бундують проти несправедливої корпорації. Можемо брати місію то за одну, то за іншу корпорацію. Можемо руйнувати міста на замовлення і так далі. А в Master of Arena ми взагалі просто хочемо стати ЧЕМПІОНОМ АРЕНИ, та напочатку шукаємо собі спонсора, бо ми просто лох якийсь і нас на арену ніхто без спонсора не візьме.
Звичайно, по ходу гри сюжет закручується та ми всеж таки знаходимо головного поганця та даємо йому пезди. При цьому в самій першій частині аж 3 кінцівки, 2 з котрих – погані.
Подача історії в стилі фромів. Ні, тут ще нема хідден лору в ітемах, але діалогів також майже нема. Все спілкування з замовниками – церез email, про розвиток сюжету дізнаємося з бріфінгів місій та листи від від різних челіків. Навіть гроші та нові запчастини нам надсилають по електронці.
В цілому всі ігри мрачнуваті та специфічні. Тут нема ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ між странами, ми не якийсь супер-крутий чел. Світ невеселий, а ми в ньому просто виживаємо.
Графон та саунд
Все в стилі ПС1. Нажаль, 3Д графон виглядає зараз не дуже і сильно застарів. Тому графонойобам грати буде просто нереально.
Музло нормас і навіть качає, але озвучка в рідких діалогах також застаріла та відрізняється дуже низькою якістю.
Геймплей
Тут нема опенворлду, біганини по локаціях та бектрекінгу. Всі локації окремі а геймплей-луп виглядає наступним чином:
Потрапляємо в хаб-меню, де читаємо email, беремо місії, купуємо обладнання, кастомізуємо меха.
Коли все зробили – беремо місію та телепортуємося на локацію. Бігаємо, літаємо, стріляємо, та виконуємо місію.
Знов потрапляємо в хаб-меню, та повторюємо всі дії
При цьому локації досить великі і різноманітні: від відкритих просторів і лісів до підземних баз та лабіринтів.
DARK SOULS – ЦЕ ПРЯМ ЯК АРМОРЕД КОР?!
Незважаючі на відмінності в сетінгу та геймплей-лупі, в Armored Core є дуже багато елементів, що потім потрапили в Dark Souls в тому чи іншому вигляді (так, деякі з них зустрічалися ще в Kings Field).
1. Стаміна. Тут є стаміна! Це енергія нашого генератору яку ми витрачаємо щоб літати, швидко рухатись і доджити, та на УСІ ПОСТРІЛИ. Найсильніша зброя жере дуже багато енергії, тому спамити атаками не вийде. Треба розумно менеджити енергію та чекати на її відновлення.
2. Смерть. Провалюєш місію? Не страшно! З тебе просто стягнуть гроші за патрони та ремонт робота. Страшно втратити всі душі в соулзах? Лол, в АС ти можеш залишитися з МІНУСОВИМ балансом.
Доречі, бабло за ремонт та патрони знімається навіть при успішному виконанні місії. Якщо грати як дурко, то можна постійно залишатися бомжем у мінусі. Нажаль, на той час ще не придумали автосейви, тому всі ці круті механіки обходяться завантаженням останнього сейву.
3. Ресурс-менеджмент. Естус постійно закінчується? Не подобаються обмежені спелкасти в соулсах? В АС зовсім нема ніяких хілок а боєзапас – обмежений. Тому треба мінімізувати кількіть дамагу по собі щоб дожити до кінця місії, а якщо закінчаться патрони, то доведеться починати спочатку або намагатись вирізати всіх лазерним мечем в мілі.
4. Екіп лоад та білди. Плачеш, бо не можеш натягти сет Гавеля та робити швидкі перекати? А АС є аж 3 типи "Екіп лоаду". В нас є навантаження на ноги, навантаження на тулуб, а ще енергія. Хочеш навісити важкого озброєння? Жертвуй швидкістю та бери танкові шассі. Хочеш супер швидкість? Тоді бери легку зброю. Потрібно багато енергії для супер-пушки? Зменшуй кількість енергії в інших деталях.
5. Версус. ТУТ Є ПВП! Бійки на арені або ПВП в сплітскріні – це тупо дуелі в соулзах. Манси, менеджмент енергії, підловлювання супротивника на помилках та ваншоти.
Таке відчуття, що сворюючи ПВП в соулзах за основу брали саме АС. Так, AI в ті часи щше був тупуватий і супротивники на арені не дуже розумні. Але навіть вони намилять кабіну, якщо у гравця нема скіла.
6. Фейкові стіни та секрети. Найкрутіші деталі до робота можна знайти саме на локаціях. Вони сховані за фейковими стінами або лежать в якомусь куті, куди звичайний гравець навіть не гляне. Не витрачати час на пошук секретів? Тоді, наприклад, не найдеш ленегнадрного лазерного меча MOONLIGHT.
7. Git Gud. АС – це ще більш skill-based гра, нідж соулзи. Тут нема прокачки левелу чи зброї. Є ти, твоя збірка та твої навички керування роботом. Або ти починаєш думати головою та вчишся керувати мехом, або тобі пезда.
Місії
Основний геймплей відбувається на місіях. В нас є якесь завдання, наприклад – знищити компьютера чи врятувати когось з тюрми. Ми спавнимося на локації та біжимо виконувати це завдання, відбиваючись від ворогів.
Перед місією нам проводять бріфінг та розповідають, що на нас чекає і що треба робити. Це дозволяє спланувати свій білд та підготуватися до ситуації. Треба завалити іншого меха? Беремо ПВП-білд. Треба шаритися по якійсь базі хз скільки часу? Беремо зброю з великою кількістю патронів та не беремо самонавідні ракети, які не будут працювати у вузьких коридорах.
Важливо, що тут зовсім не потрібно битися з усіма ворогами. Головне – виконати ціль місії. Тому ресурси слід розраховувати розумно, а не з ціллю ВБИТИ ВСІХ.
Також бувають і плоттвісти, коли ціль місії міняється. Є місії з таймером, є місії на захист чи супроводження, і т.д. Всі завдання досить різноманітні та унікальні, навіть якщо зводяться до ЗНИЩИТИ ФІГОВІНУ.
Арена
У Project Phantasma і Master of Arena з'являється АРЕНА, де ми б'ємося 1 на 1 з іншими найманцями та здобуваємо нові ранги. В боях на арені можна заробити бабло та нові деталі для нашого робота.
Чим вище ранг супротивника – тим кращий у нього білд та тим розумніший його AI. Лімітації PS1 дають про себе знати та супротивники не те що б дуже розумні, але вони можуть ізі тебе розкатати за 5 сек, якщо ти погано граєш.
Дуже радує увага до деталей. Є супротивники зі схожими білдами бо вони з одного клану, є мемні бійки (наприклад є ЛЮДИНА-ЖАБА, який тупо стрибає по арені і майже не атакує). У кожного опонента є невеличкий опис та унікальна емблемка, а деяких супротивників ми навіть зустрічаємо на місіях!
Кастомізація
138 деталей в першій частині, 160 у Project Phantasma і 187 у Master of Arena.
І ДЕСЬ 80-90% ДЕТАЛЕЙ ДОСТУПНІ В МАГАЗІ З САМОГО ПОЧАТКУ ГРИ!
Тож що, можна тупо взяти і зібрати мега-імбового робота та йти ламати кабіни?
А от і ні.
У нас напочатку тупо нема грошей на всі круті нові деталі.
Зібрати робота не так вже й просто.
Статів та видів деталей просто купа. В нас є ноги, тулуб, руки, голова, слоти для зброї та додаткових систем, система наведення, генератор, бустери, купа зброї та додаткових систем...
Причому більшість частин по своєму унікальні, мають додаткові функції та завжди ваябл. Наприклад одна голова може показувати біологічних ворогів на радарі, а інша буде точно малювати мапу локації, а ще одна взагалі без радару, але зовсім не жере енергію.
Є дуже швидкі ноги, є ноги, на котрих можна поставити багато ваги, є броньовані танкові шассі. Не хочеш звичані руки? Постав руки-лазерні пушки і зеконом ресурси! Хочеш щоб енергія швидко відновлювалася? Став генератора з малою кількістю енергії але швидким оновленням. А ще є купа додаткових частин які пошвидшують наведення, виконують функцію радару замість голови, збільшують кількість енергії чи броні.
Ну і купа зброї. Від кулеметів та базук до лазерів, самонавідних ракет та мін.
І всі деталі ваябл! Так, є більш сильні і круті пушки чи деталі, але не настількі сильні, щоб бути гейм-чейнджером. Мвйже всю гру можна пройти тупо із стартовим роботом.
Перераховувати можна дуже довго і не можливо передати ні в тексті ні в відео всі можливості кастомізації. Треба тільки грати, пробувати та отримувати кайф!
Керування
А тепер до найстрашнішої сторони гри. Керування для сучасного кежульного гравця – це пекло і нічний кошмар.
Це 3Д ігри. Де ми літаємо, бігаємо та стріляємо. А на момент їх релізу геймпад зі стіками був дуже рідкісним, тому гра розроблялася під управіння геймпадом БЕЗ стіків!
Гравцю доведеться звикнути до "танкового управління" з прицілюванням трігерами та повністю зламати собі розбещений сучасними іграми мозок. Але якщо це пережити та звикнути, то грати стає доволі приємно.
Чи варто зараз грати в перші AC?
Якщо ви хардкорний гравець що не боїться складного та незвичного керування, та у якого не витікають очі від застарілого 3Д – варто. Ігри дійсно круті та цікаві навіть зараз, та дозволять вам ознайомитися з серією та приєднатись до фанатів АС перед виходом шостої частини.
ПС1 емулюється дуже просто, є купа налаштувань щоб графон виглядав більш-менш норм, та навіть емуляція стіків. Тому проблеми пограти в перші частини – нема. Якщо у вас є ПС3, то можна почати з п'ятої частини, яка більш сучасна у всіх аспектах.
Ну а якщо ви просто кежул, старі ігри вас лякають, а ПС3 нема – чекайте на шосту частину!
