Сьогодні Австралія для багатьох виглядає майже як окремий світ. Високі зарплати, безпечні міста, сильна економіка, океан, сучасні мегаполіси та одна з найкращих систем життя у світі. Але головний парадокс Австралії полягає в тому, що цю державу фактично створили мігранти.
На відміну від багатьох країн, де тема міграції викликає постійні конфлікти, Австралія змогла перетворити переселення народів на основу власного розвитку. Але сталося це не випадково. За сучасним успіхом стоїть довга й складна історія із жорсткими законами, економічними кризами, культурними страхами та нерозумінням, що буде далі.
Історія сучасної Австралії почалася наприкінці 18 століття, коли Британська імперія почала освоювати континент. Після втрати американських колоній Лондон шукав нове місце для переселення ув’язнених та розширення свого впливу.
У 1788 році до берегів Австралії прибув так званий First Fleet — перший британський флот із військовими, чиновниками та в’язнями, цей момент вважається початком сучасної австралійської держави.
Протягом десятиліть Австралія залишалася переважно британською колонією. Британці будували міста, ферми, порти та залізниці. Але головна проблема була очевидною: величезна територія залишалася майже незаселеною. Населення було надто маленьким для такого континенту.
Ситуація різко змінилася в середині XIX століття, коли в Австралії знайшли золото. Золота лихоманка привернула тисячі людей з Великої Британії, Ірландії, Німеччини, Китаю, США та інших країн. Саме тоді Австралія вперше зіткнулася з великим припливом людей різних культур.
Особливо помітною стала китайська міграція. Частина місцевого населення почала боятися економічної конкуренції та культурних змін.
На початку ХХ століття Австралія створила одну з найжорсткіших міграційних систем свого часу.
Після об’єднання колоній у федерацію в 1901 році уряд ухвалив Immigration Restriction Act — закон, який став основою політики White Australia Policy. Суть полягала в тому, що Австралія хотіла залишатися переважно «білою» країною, тобто британською за складом населення.
Влада різко обмежила азійську міграцію, переселення людей з Африки та небажані етнічні групи. На той час влада пояснювала це страхом дешевої робочої сили та бажанням зберегти британську культурну основу. Сьогодні така політика вважається дискримінаційною, але тоді вона відображала настрої значної частини суспільства.
Друга світова війна змінила все
Після Другої світової війни Австралія усвідомила, наскільки вона має вразливе положення. Величезна територія, слабка щільність населення, нестача працівників і страх перед можливими загрозами з боку Азії. Саме тоді з’явилася знаменита фраза: “Populate or perish” — «заселяйся або зникнеш». Австралія почала активно запрошувати мігрантів з Європи. Італійці, греки, хорвати, поляки, українці, німці — народи, що почали шукати нове життя на новій території. На той момент Австралія стала для них шансом на краще життя.
Саме це побудувало сучасну Австралію, зокрема дороги, заводи, житлові райони, транспорт і т.д.
У 1970-х пішла відмова від расової моделі. Австралія поступово відмовилася від White Australia Policy. Глобалізація посилювалася, економіка, яка потребувала нових спеціалістів занепадала, тим часом як міжнародний тиск зростав. Але Австралія не відкрила кордони безконтрольно. Вона просто змінила принцип відбору людей.
Тепер, щоб попасти до країни ви б мали бути з освітою, знанням англійської мови і досвідом роботи. Саме тоді почала зростати міграція з Індії, Китаю, В’єтнаму, Філіппін та інших країн Азії. Таким чином сучасна Австралія стала багатонаціональною державо, але дуже контрольованою.
Австралія, порівняно з країнами Європи відрізнялася найголовнішим — держава ніколи не втрачала контроль над міграцією. Країна жорстко перевіряла кандидатів і контролювала кордони.
Країна стала прикладом того, як можна залишатися багатонаціональною й водночас стабільною, але варто памʼятати, що цей результат будувався дуже радикальною державною політикою, яка ставила інтереси країни та її майбутнього вище за хаос і неконтрольованість.
