Уявіть, що хвороба, яку лікують однією таблеткою, раптом стає смертельною. Через 30 років так може статися з будь-якою інфекцією. 10 мільйонів людей щороку — такий прогноз ВООЗ на 2050 рік через бактерії, стійкі до ліків. І тепер наука знайшла каталізатор цієї катастрофи. Не лабораторії, не генна інженерія. Звичайний мікропластик. Він діє як «powerbank» для бактерій, дає їм енергію мутувати і будувати непробивну броню. Ми створили не просто забруднювач. Ми створили тренувальний майданчик для найнебезпечніших ворогів людства.
Пластик — ідеальна платформа для бактерій.
Антибіотикорезистентність
У 2019 (дві тисячі дев'ятнадцятому) році стійкість до протимікробних препаратів стала безпосередньою причиною смерті понад мільйона людей, і ще майже 5 (п'ять) мільйонів людей померли через супутні ускладнення.
Дослідження 2025 (дві тисячі двадцять п'ятого) року показують: пластик допомагає бактеріям ставати стійкими до антибіотиків, створюючи кризу, з якою медицина не справляється. Чому? Тому що пластик — ідеальна платформа для бактерій.
На його поверхні вони легко утворюють біоплівки — це щільний захисний шар, який захищає бактерії від висихання, сонячного світла, атак імунної системи і, що особливо важливо, від дії антибіотиків. Так само як і віруси, бактерії можуть виживати на пластику довше, ніж на інших матеріалах, іноді до трьох діб і більше. Все це робить мікропластик фактором, який сприяє поширенню небезпечних мікробів у навколишньому середовищі: у воді, ґрунті, харчових продуктах.
Поль д'Абзак, доктор хімічних наук і мікробіології води, дослідник Центру точних наук та інженерії Болівійського католицького університету «Сан-Пабло» зазначає, що наявність біоплівок на мікропластику робить його ще більш небезпечним.

скрин з відео: Nanoplastics. Threat to Life | ALLATRA Documentary
“У лабораторії ми вивчаємо, як мікропластик взаємодіє з металами та мікроорганізмами. Ми спостерігаємо, що мікропластик може поглинати метали за допомогою процесів фізичної та хімічної сорбції, і що ця здатність посилюється в присутності бактеріальних біоплівок, які розвиваються на поверхні частинок. Ці взаємодії залежать від типу пластику і розміру частинок, що змінює їх електростатичний заряд. Це сприяє тому, що мікропластик діє як магніт, притягуючи все більше забруднюючих речовин на свою поверхню.”

скрин з відео: Nanoplastics. Threat to Life | ALLATRA Documentary
Шокуючі факти:
У лабораторних умовах дослідники Бостонського університету виявили, що при контакті з мікропластиком бактерії активують особливий метаболізм, пов'язаний з передачею електронів. Простіше кажучи, частинки пластику можуть ділитися з бактеріями електронами, виступаючи для них свого роду пауербанками.
Цей процес називається зовнішнім електронним переносом. Він забезпечує бактерії додатковою енергією, яка, по-перше, робить бактерії сильнішими, допомагає їм активніше ділитися, мутувати і будувати особливо міцні багатошарові біоплівки, що не пропускають антибіотики всередину.
А по-друге, це підживлення безпосередньо сприяє розвитку стійкості до антибіотиків.
Більш того, навіть після видалення пластику з середовища експерименту бактерії зберігають набуті властивості: вони мутують, стають стійкішими і продовжують формувати міцні біоплівки на будь-яких інших поверхнях, навіть без пластикового підживлення.
Це означає, що пластик може прискорювати появу і поширення так званих супербактерій, стійких до лікарських препаратів.
За оцінками ВООЗ, до 2050 (дві тисячі п'ятдесятого) року стійкі до антибіотиків інфекції забиратимуть до 10 (десяти) мільйонів життів щорічно. При цьому нові препарати створюються повільніше, ніж еволюціонують бактерії.
Задумайтеся: заряджений мікропластик не тільки допомагає бактеріям вижити, але і мутувати в супербактерії, які стійкі до антибіотиків. Це відкриття змінює наш погляд на пластикове забруднення, тому що тепер ми розуміємо, що ця проблема набагато серйозніша, ніж ми вважали раніше.
І з кожним роком проблема антибіотикорезистентності стає все більш гострою. У багатьох країнах вже фіксуються випадки, коли стандартні препарати не працюють, і навіть прості інфекції стають важко виліковними. Якщо далі так буде продовжуватися, то антибіотики в якийсь момент можуть просто стати марними.
Окремо: пластик у океані — це сумно. Окремо: бактерії, стійкі до ліків, — це страшно. Але коли ці дві смуги з'єднуються в єдину картину, виникає жахлива ясність. Ми бачимо не дві проблеми, а єдиний механізм самознищення. Фільм Nanoplastics. Threat to Life | ALLATRA Documentary з'єднує ці ланки. Він показує, як частинка з вашої пляшки стає «тренувальним табором» для смертоносних інфекцій. Подивіться цей фільм, щоб нарешті побачити не розрізнені загрози, а систему, яка веде нас до краю. Тільки таке розуміння дає шанс щось змінити. https://www.youtube.com/watch?v=BVap0MdbCZg&feature=youtu.be